Політичні в'язні

Данилович Ірина

Затримання: 29 квітня 2022 року Ірина зникла дорогою додому після роботи в Коктебелі. Протягом майже двох тижнів її місцеперебування приховували навіть від родини. Згодом з’ясувалося, що весь цей час жінку незаконно утримували співробітники ФСБ, де вона, за її словами, зазнала фізичного та психологічного тиску. Російська влада звинуватила Ірину у незаконному зберіганні вибухових речовин (ч. 1 ст. 222.1 КК РФ), заявивши, що у футлярі для окулярів нібито знайшли саморобний вибуховий пристрій. Ірина Данилович категорично заперечує ці звинувачення та стверджує, що вибухівку їй підкинули після викрадення.

Дегерменджі Бекір

Затримання: 23 листопада 2017 року силовики в окупованому Криму затримали 65-річного Бекіра Дегерменджі разом із трьома іншими кримськими татарами — Асаном Чапухом, Русланом Трубачем та Кязімом Аметовим. Їм висунули звинувачення у вимаганні: нібито вони вимагали гроші від громадянина Туреччини Юсуфа Айтана. Самі затримані пояснювали, що лише просили повернути кошти, вкрадені у ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашки. 83-річна Веджіє Кашка, яка стала свідком затримань, відчула погіршення стану здоров'я прямо на місці і померла в машині «швидкої допомоги». Вирок: У квітні 2019 року окупаційний суд виніс Бекіру Дегерменджі умовний 3-річний вирок. Після відбуття умовного покарання він є звільненим.

Дегерменджі Мустафа

Затримання: 7 травня 2015 року вранці, дорогою на роботу, автомобіль Мустафи Дегерменджі заблокували вісім озброєних людей у чорних масках. Мати Аліє Дегерменджі, яка перебувала в машині, описувала те ранок: «Виско­чує вісім осіб, озброєних і в чорних масках, з наручниками, автоматами. Виволікають мого сина з машини. Я вибігла. Кричу: "Що ви робите?". Вони його били по колінах палицею, притискали обличчям до капота, почали обшукувати». Мустафу та кількох інших кримських татар звинуватили в участі в нібито масових заворушеннях біля стін Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року — «справа 26 лютого». Вирок: Протягом двох років Мустафа перебував у Сімферопольському СІЗО, де умови утримання, за свідченнями родичів, не відповідали жодним нормам. 6 квітня 2017 року його перевели під домашній арешт — електронний браслет на нозі фіксував усі переміщення в межах дозволеного радіуса, не охоплюючи навіть весь двір. Йому заборонили розмовляти по телефону, користуватися інтернетом і приймати більше ніж кількох гостей. У червні 2018 року суд засудив Мустафу Дегерменджі до 4 років 6 місяців позбавлення волі умовно з трирічним випробувальним строком. Після завершення випробувального строку він є звільненим.

Демидова Катерина

Затримання: 31 серпня 2023 року, російські силовики провели серію обшуків у помешканнях Свідків Єгови, після чого щодо Катерини Демидової порушили кримінальну справу за ч. 2 ст. 282.2 КК РФ («участь у діяльності екстремістської організації»). Після допиту її відпустили під підписку про невиїзд. Правозахисники наголошують, що переслідування пов’язане виключно з її релігійними переконаннями. Вирок: Станом на 26 липня 2026 року остаточного вироку немає. Кримінальна справа продовжує розглядатися судом першої інстанції. Катерина Демидова перебуває під підпискою про невиїзд. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнає її особою, яка зазнає політично мотивованого переслідування.

Дерман Наріман

Затримання: 7 лютого 2024 року його затримали російські силовики, а вже наступного дня підконтрольний Росії «Київський районний суд» у Сімферополі обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Російське слідство звинуватило Дермана в участі у батальйоні імені Номана Челебіджіхана (ч. 2 ст. 208 КК РФ). За версією обвинувачення, він нібито брав участь у діяльності батальйону ще до початку повномасштабної війни. Сам Наріман Дерман провину не визнав. Його дружина повідомляла, що під час судових засідань у чоловіка неодноразово траплялися епілептичні напади, однак суд не врахував його стан здоров’я та залишив під вартою. Вирок: У жовтні 2024 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Нарімана Дермана винним та засудив його до 3 років 6 місяців позбавлення...

Джамаладінова Сусана

Затримання: Після початку повномасштабної війни Росія розпочала щодо Джамали політично мотивоване кримінальне переслідування. У листопаді 2023 року Міністерство внутрішніх справ РФ оголосило Джамалу у федеральний розшук за кримінальною статтею. Підставою стало її публічне засудження російської агресії та підтримка України. Вирок: У червні 2024 року окупаційна влада Криму незаконно включила Джамалу до списку осіб, майно яких підлягає так званій «націоналізації» на території тимчасово окупованого півострова. Це рішення не визнається Україною та міжнародною спільнотою.  

Джелялов Наріман

Затримання: 3–4 вересня 2021 року заарештували п'ятьох кримських татар. Спочатку підозрюваними у «диверсії» газової труби «Кримгазмережі» були лише брати Асан та Азіз Ахтемови, а Наріман Джелялов мав статус свідка і в ухвалі про порушення справи навіть не згадувався. Підозрюваним він став після свідчень прихованого свідка, що з'явився саме в день затримання. 4 вересня 2021 року Джелялова схопили в його будинку в селі Первомайське Сімферопольського району. Після арешту його помістили до «спецблоку» Сімферопольського СІЗО з жорстким режимом: частіший огляд камери, окремі прогулянки та відвідування медчастини, постійний відеоконтроль. Вирок: Звинувачення послідовно посилювали: наприкінці вересня та в листопаді 2021 року ФСБ змінила Джелялову кваліфікацію з «пособництва» на «участь у диверсії в складі організованої групи», додавши незаконне придбання, зберігання і перевезення вибухових пристроїв та незаконне переміщення вибухівки через кордон. 21 вересня 2022 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив Нарімана Джелялова до 17 років позбавлення волі, штрафу 700 тисяч рублів та 1,5 роки обмеження волі після відбуття основного строку. У липні 2023 року Третій апеляційний суд у Сочі залишив вирок у силі, уточнивши, що перші три роки Джелялов має відбувати у в'язниці особливого режиму. Під час оголошення вироку він мав на собі футболку з написом «Два прапори — одна країна».

Джемаденов Еміль

Затримання: 12 жовтня 2016 року російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у Сімферопольському районі та затримали Еміля Джемаденова разом із Теймуром Абдуллаєвим, Узеїром Абдуллаєвим, Рустемом Ісмаїловим і Айдером Саледіновим. Під час обшуку в нього вилучили телефон, переклад Корану та релігійну літературу, а адвоката тривалий час не допускали до місця проведення слідчих дій. Російська влада звинуватила його в участі в діяльності ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною, хоча в Україні та більшості країн світу вона не заборонена. Вирок: 18 червня 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Еміля Джемаденова до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за звинуваченням в участі в...

Джемілова Лера

Затримання: 29 травня 2024 року російські силовики провели обшук у її будинку, після чого затримали дівчину. Спочатку окупаційний суд призначив їй 15 діб адміністративного арешту за нібито відмову пройти медичне освідчення на вживання наркотичних речовин. Після завершення цього строку Лєру не звільнили, а передали співробітникам ФСБ. Майже десять місяців її утримували в режимі інкомунікадо — без зв’язку з родиною та адвокатами. Лише навесні 2025 року стало відомо, що проти неї порушено кримінальну справу за статтею 275 КК РФ («державна зрада»). Російська сторона стверджувала, що вона нібито передавала українським спецслужбам інформацію про місця дислокації російських військових підрозділів у Криму. Українські правозахисники наголошують, що незалежно перевірити ці твердження неможливо...

Джеппаров Айдер

Затримання: 10 червня 2019 року російські силовики провели масштабні обшуки в будинках кримських татар у Білогірську та затримали Айдера Джеппарова разом із кількома іншими активістами. Російська влада звинуватила його в участі в діяльності ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною, хоча в Україні та більшості країн світу вона не заборонена. За даними правозахисників, під час обшуків не було виявлено зброї, вибухівки чи інших доказів підготовки до насильницьких дій, а обвинувачення ґрунтувалися переважно на прихованих аудіозаписах розмов, релігієзнавчих експертизах та свідченнях анонімних свідків. Вирок: 12 січня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Айдера Джеппарова винним та засудив його до 17 років позбавлення волі, з яких перші 5 років він мав провести у в’язниці, а решту строку — у колонії суворого режиму. Також суд призначив йому подальше обмеження свободи після звільнення. 2024 році Айдера етапували з Челябінської області до виправної установи в Архангельській області РФ, що ще більше ускладнило контакти з родиною.

Джеппаров Арсен

Затримання: 18 квітня 2016 року, співробітники ФСБ РФ провели серію обшуків та затримали Арсена Джеппарова у межах так званої Ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір». За місяць до арешту співробітники ФСБ намагалися схилити його до співпраці та вимагали дати свідчення проти інших кримських татар. Після відмови проти нього порушили кримінальну справу. Правозахисники вважають переслідування політично мотивованим. Вирок: 12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Арсена Джеппарова винним за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») та призначив 7 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Правозахисні організації наголошують, що організація «Хізб ут-Тахрір» є легальною в Україні, а справа ґрунтувалася на прихованих...

Довгопола Галина

Затримання: 27 листопада 2019 року Галину Довгополу, мешканку Севастополя, затримали співробітники ФСБ Російської Федерації в окупованому Криму після обшуку в її помешканні. Їй інкримінували «державну зраду» та нібито співпрацю з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Одразу після затримання її помістили до слідчого ізолятора, де вона перебувала під час досудового слідства. Згодом її етапували до Москви (зокрема до СІЗО «Лефортово»), а пізніше повернули до Криму для судового розгляду. Вирок: 24 березня 2021 року підконтрольний Росії Севастопольський міський суд визнав Галину Довгополу винною у «державній зраді» та засудив її до 12 років позбавлення волі у колонії загального режиму з подальшим обмеженням свободи строком на 1 рік. Після винесення вироку її етапували для відбування покарання на територію Російської Федерації.