Політичні в'язні

Алієва Ельвіза

Затримання: 15–16 жовтня 2025 року російські силовики затримали її разом із ще трьома кримськими татарками: Есмою Німетулаєвою, Февзіє Османовою та Насібою Саїдовою. Вирок: Станом на 6 вересня 2026 року Ельвіза Алієва перебуває під вартою, її справа перебуває на стадії слідства. Їй висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — «участь у діяльності організації, яка відповідно до законодавства Російської Федерації визнана терористичною». Йдеться про нібито причетність до «Хізб ут-Тахрір». Правозахисники розглядають переслідування кримських татар за цією статтею як частину системної політики репресій на окупованому півострові.

Алімов Рефат

Затримання: 18 квітня 2016 року, cпівробітники ФСБ РФ провели обшуки в будинках шістьох кримських татар та затримали Рефата Алімова у межах так званої «Ялтинської справи Хізб ут-Тахрір». Разом із ним були затримані Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Вадим Сірук, Арсен Джеппаров та Інвер Бекіров. Правозахисники вважають справу політично мотивованою. Вирок: 12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону незаконно засудив Рефата Алімова до 8 років позбавлення волі у колонії суворого режиму та 1 року обмеження свободи після звільнення. Його визнали винним за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») та ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК РФ («приготування до насильницького захоплення влади»). 25 червня 2020 року Верховний суд РФ залишив вирок без...

Аметов Енвер

Затримання: 27 березня 2019 року російські силовики провели одну з наймасовіших хвиль обшуків у будинках кримських татар у мікрорайонах Кам’янка та Строганівка поблизу Сімферополя. Після обшуку Беляла Аділова затримали разом із ще понад двадцятьма кримськотатарськими активістами. Йому висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») через нібито причетність до організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Україні діє легально, але заборонена в Росії. Українс

Аметов Ернес

Затримання: 11 жовтня 2017 року співробітники ФСБ Росії провели серію обшуків у Бахчисараї та інших населених пунктах окупованого Криму. Після обшуку затримали громадянського журналіста та кримськотатарського активіста Ернеса Аметова. Разом із ним були затримані Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Зекір’яєв і Мемет Белялов. Російське слідство звинуватило їх в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір» ч. 2 ст. 205.5 Кримінального кодексу Російської Федерації («Участь у діяльності терористичної організації»)., яку Росія вважає терористичною, хоча в Україні вона не заборонена. Правозахисники наголошували, що переслідування має політичний характер і пов’язане з громадянською журналістикою та активною позицією кримських татар. Вирок: 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону повністю виправдав Ернеса Аметова через відсутність доказів його вини. Це був перший і тривалий час єдиний виправдувальний вирок у справах «Хізб ут-Тахрір» щодо кримських татар. Однак у березні 2022 року апеляційний військовий суд скасував виправдання, а вже 29 грудня 2022 року під час повторного розгляду Ернеса засудили до 11 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. 15 грудня 2023 року апеляційний суд залишив цей вирок без змін.

Аметов Ільвер

Затримання: 27 вересня 2019 року російські силовики провели обшук у будинку та приміщенні кафе Ільвера Аметова в окупованому Судаку. Під час обшуку вилучили посвідчення члена Меджлісу кримськотатарського народу, музейні експонати та документи. Аметову висунули обвинувачення у незаконному придбанні та зберіганні зброї. Вирок: 5 серпня 2021 року підконтрольний Росії Судацький міський «суд» засудив Ільвера Аметова до 8 місяців обмеження волі за частиною 1 статті 222 КК РФ. Покарання передбачало, зокрема, заборону залишати житло в нічний час, обов’язок щомісяця відмічатися в органах МВС та обмеження виїзду за межі Судака. У лютому 2022 року підконтрольний Росії Верховний «суд» Криму скасував вирок і направив справу на новий розгляд. Результат повторного розгляду у перевірених джерелах не встановлено.

Аметов Казим

Затримання: 23 листопада 2017 року в окупованому Криму силовики затримали Казима Аметова разом із трьома іншими кримськими татарами – Бекіром Дегерменджі, Асаном Чапухом та Русланом Трубачем. Їм інкримінували вимагання у громадянина Туреччини Юсуфа Айтана. Самі затримані пояснювали, що лише намагались домогтись повернення коштів, вкрадених у ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашки. 83-річна Веджіє Кашка, яка стала свідком затримань, відчула погіршення стану здоров'я прямо на місці і померла в машині «швидкої допомоги». Справа отримала назву «справа Веджіє Кашки». Вирок: В квітні 2019 року окупаційний суд виніс Казиму Аметову умовний 3-річний вирок за ч. 2 ст. 163 КК РФ («вимагання»). Після відбуття умовного строку судимість із нього знята – у квітні 2021 року...

Аметов Наріман

Затримання: 17 грудня 2021 року співробітники ФСБ Росії провели обшук у будинку кримського татарина Нарімана Аметова в місті Старий Крим. Ще до завершення обшуку його вивезли в невідомому напрямку. Згодом стало відомо, що силовики піддали чоловіка тортурам, намагаючись змусити його дати свідчення проти себе та інших кримських татар. Після цього його звинуватили за ч. 1 ст. 30 та ч. 2 ст. 208 КК РФ («готування до участі в незаконному збройному формуванні»). Українські правозахисні організації наг

Ананьєв Володимир

Затримання: у ніч проти 2 лютого 2024 року в окупованому Сімферополі. Російські силовики затримали Володимира Ананьєва у квартирі його знайомого. Офіційно ФСБ РФ заявила про його затримання 5 лютого 2024 року, однак правозахисники та дружина Ананьєва повідомляють, що фактичне затримання відбулося раніше — в ніч проти 2 лютого. Після затримання його звинуватили спочатку у незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин, а згодом — у пособництві в підготовці терористичного акту та підготовці замаху на представника окупаційної влади Криму Сергія Аксьонова. Вирок: Станом на 6 вересня 2026 року Володимир Ананьєв перебуває під вартою, а його справа розглядається Південним окружним військовим судом у Ростові-на-Дону. Ананьєв провину не визнає та заявляє про сфабрикованість обвинувачень. У лютому 2025 року обвинувальний висновок у його справі було затверджено та справу передано до суду. За висунутими російською стороною обвинуваченнями йому загрожує тривалий термін позбавлення волі - 10 років.

Андрієвська Анна

Затримання: 13 березня 2015 року співробітники ФСБ Росії провели обшук у квартирі батьків кримської журналістки Анни Андрієвської в Криму. На той момент сама журналістка вже перебувала на материковій частині України, куди була змушена виїхати після окупації Криму у 2014 році. Одночасно ФСБ порушила щодо неї кримінальну справу за ст. 280.1 КК РФ («публічні заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації»). Формальним приводом стала її стаття про український добровольчий батальйон «Крим», опублікована у «Центрі журналістських розслідувань». Саму Анну Андрієвську не затримували, однак вона була оголошена підозрюваною російськими окупаційними органами. Правозахисники розцінили переслідування як грубе порушення свободи слова та політично мотивований тиск на незалежну журналістику. Вирок: Станом на 29.07.2026 року інформація про обвинувальний вирок щодо Анни Андрієвської відсутня. Водночас кримінальна справа, порушена російською ФСБ, залишається одним із перших прикладів кримінального переслідування українських журналістів за невизнання окупації Криму. У 2024 році український суд заочно засудив двох співробітників ФСБ, які організували незаконне переслідування журналістки. 

Апкєлямов Аділь

Затримання: 14 січня 2025 року російські силовики затримали 20-річного Аділя. Кримськотатарський Ресурсний Центр повідомив про його незаконне затримання на території тимчасово окупованого Криму. За інформацією Центру, російські силовики звинуватили молодого кримчанина у публічних закликах до екстремістської та терористичної діяльності в інтернеті. Повідомлялося, що Апкєлямов нібито публікував у месенджері Telegram повідомлення із закликами до насильницьких дій щодо представників російської національності. Кримінальне переслідування здійснювалося за частиною 2 статті 280 Кримінального кодексу РФ — публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності, а також частиною 2 статті 205.2 КК РФ — публічні заклики до здійснення терористичної діяльності. Правозахисний проєкт відносить Апкєлямова до осіб, які переслідуються з політичних мотивів. Вирок: 25 вересня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Аділя Апкєлямова винним за частиною 2 статті 280 та частиною 2 статті 205.2 КК РФ. Суд призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі у виправній колонії загального режиму. Додатково Апкєлямову заборонили протягом трьох років займатися діяльністю, пов’язаною з адмініструванням сайтів та використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж, зокрема мережі Інтернет.

Аріфмеметов Осман

Затримання: 27 березня 2019 року в будинку Османа Аріфмеметова провели обшук. Наступного дня, 28 березня, рішенням Київського районного суду Сімферополя його взяли під варту до 15 травня 2019 року за обвинуваченням за ст. 205.5 Кримінального кодексу Російської Федерації («Участь у діяльності терористичної організації»). Йому загрожувало до 20 років позбавлення волі. Після обшуку був затриманий громадянський журналіст і активіст Осман Аріфмеметов.

Асанов Айдер

Затримання: 24 січня 2023 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в Джанкойському районі тимчасово окупованого Криму. Після обшуку був затриманий Айдер Асанов. Разом із ним затримали Екрема Кроша, Османа Абдуразакова, Рефата Сейдаметова та Лемана Зекеряєва. Усіх їх звинуватили в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія вважає терористичною, хоча в Україні вона не заборонена. Правозахисні організації наголосили, що справа має політичний характер і є продовженням системних репресій проти кримських татар в окупованому Криму. Вирок: 29 квітня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Айдера Асанова винним за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») та ч. 1 ст. 30, ст. 278 ( «Приготування до...