Затримання: 27 березня 2019 року в будинку Османа Аріфмеметова провели обшук. Наступного дня, 28 березня, рішенням Київського районного суду Сімферополя його взяли під варту до 15 травня 2019 року за обвинуваченням за ст. 205.5 Кримінального кодексу Російської Федерації («Участь у діяльності терористичної організації»). Йому загрожувало до 20 років позбавлення волі. Після обшуку був затриманий громадянський журналіст і активіст Осман Аріфмеметов. Разом із ним затримали Енвера Аметова, Рустема Шейхалієва, Руслана Сулейманова та інших фігурантів так званої другої Сімферопольської справи «Хізб ут-Тахрір». Російська влада звинуватила його в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії визнана терористичною, хоча в Україні вона не заборонена. Українські та міжнародні правозахисні організації назвали справу політично мотивованою та пов’язали переслідування Османа з його журналістською діяльністю.

Вирок: 24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Османа Аріфмеметова до 14 років позбавлення волі. Перші чотири роки він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. 1 лютого 2024 року Апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. Правозахисники наголосили, що жодних доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій суд не надав, а обвинувачення ґрунтувалося на релігійних розмовах, експертизах і показаннях анонімних свідків.

Аріфмеметов Осман Фератович народився 28 серпня 1985 року в селищі імені Ф. С. Фрунзе Калінінського району Ташкентської області.

У 1990 році разом із сім’єю переїхав до Криму, в місто Бахчисарай.

З 1991 по 2002 рік навчався в Долинненській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.

З 2002 по 2007 рік навчався в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Математика». Отримав кваліфікацію математика, вчителя математики та інформатики. Має освітні ступені бакалавра та спеціаліста.

З 2011 по 2014 рік працював програмістом у ТОВ «Жарбулл».

Із 2015 року працював репетитором математики, готував учнів до Основного державного іспиту (ОДІ), викладав програмування дітям та навчав їх мови програмування Scratch. Разом зі своїми учнями планував створити проєкт для «Кримського дитинства», щоб навчати дітей кримських політв’язнів.

З 2015 року активно висвітлював обшуки та судові процеси як громадянський журналіст. Також допомагав збирати передачі до слідчих ізоляторів для незаконно засуджених кримських татар.

У лютому 2017 року Осман відбув п’ять діб адміністративного арешту разом із ще дев’ятьма кримськими татарами. Їх затримали в мікрорайоні Кам’янка поблизу Сімферополя, коли вони прийшли підтримати сусіда Марлена Мустафаєва, у будинку якого силовики проводили обшук. Усі затримані знімали події на телефони та вели пряму трансляцію. Після затримання Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Різа Ізетов, Алім Карімов, Валерій Григор’єв, Серан Муртазаєв, Меджит Абдурахманов, Аблякім Абдурахманов та Енвер Тасінов із ранку до пізнього вечора перебували в неопалюваному автобусі без їжі та води.

27 березня 2019 року в будинку Османа Аріфмеметова провели обшук. Наступного дня, 28 березня, рішенням Київського районного суду Сімферополя його взяли під варту до 15 травня 2019 року за обвинуваченням за ст. 205.5 Кримінального кодексу Російської Федерації («Участь у діяльності терористичної організації»). Йому загрожувало до 20 років позбавлення волі.

Після арешту Осман Аріфмеметов майже три з половиною роки перебував у слідчому ізоляторі. Судовий процес проходив у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону. Адвокати неодноразово звертали увагу, що слідство не надало жодного доказу того, що Осман готував або вчиняв насильницькі дії. Як і в більшості кримських справ «Хізб ут-Тахрір», обвинувачення ґрунтувалося на прихованих аудіозаписах релігійних розмов, лінгвістичних експертизах та показаннях анонімних свідків. Українські й міжнародні правозахисники наголошували, що ці матеріали не можуть свідчити про терористичну діяльність.

24 листопада 2022 року суд визнав Османа Аріфмеметова винним і призначив йому 14 років позбавлення волі. Відповідно до вироку, перші чотири роки він має провести у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Уже 1 лютого 2024 року Апеляційний військовий суд залишив це рішення без змін. Кримська солідарність, ZMINA, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр та Представництво Президента України в АР Крим назвали вирок політично мотивованим і таким, що суперечить нормам міжнародного права.

Після набрання вироком чинності Османа етапували до Росії. Наприкінці 2023 року стало відомо, що його перевели до Красноярського краю, за кілька тисяч кілометрів від Криму. Правозахисники наголошували, що такі далекі етапування є додатковим способом тиску на політв’язнів і їхні родини, адже значно ускладнюють побачення та передачу необхідних речей.

Під час перебування у в’язниці здоров’я Османа помітно погіршилося. У 2024 році стало відомо, що він схуд більш ніж на 20 кілограмів. За словами рідних та адвокатів, причиною стали неналежне харчування, важкі умови утримання та відсутність належної медичної допомоги. Правозахисники неодноразово закликали міжнародні організації звернути увагу на його стан здоров’я та вимагали забезпечити йому належне лікування.

Попри ув’язнення, Осман не припинив писати. У листах із СІЗО він створював нариси про життя кримських політв’язнів, свої спогади та роздуми. Саме ці тексти стали основою книжки «Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО», яку у 2025 році видала ZMINA. Видання стало не лише особистою історією журналіста, а й документальним свідченням про переслідування кримських татар після окупації Криму.

Станом на липень 2026 року Осман Аріфмеметов продовжує незаконно перебувати в місцях позбавлення волі на території Російської Федерації. Українські та міжнародні правозахисні організації продовжують вимагати його звільнення, наголошуючи, що він був покараний не за злочин, а за свою журналістську діяльність, громадянську позицію та прагнення розповідати правду про події в окупованому Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в АР Крим, PEN Ukraine.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 05.07.2026р.