Затримання: 24 січня 2023 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в Джанкойському районі тимчасово окупованого Криму. Після обшуку був затриманий Айдер Асанов. Разом із ним затримали Екрема Кроша, Османа Абдуразакова, Рефата Сейдаметова та Лемана Зекеряєва. Усіх їх звинуватили в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія вважає терористичною, хоча в Україні вона не заборонена. Правозахисні організації наголосили, що справа має політичний характер і є продовженням системних репресій проти кримських татар в окупованому Криму.

Вирок: 29 квітня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Айдера Асанова винним за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») та ч. 1 ст. 30, ст. 278 ( «Приготування до насильницького захоплення влади» ) КК РФ через нібито причетність до «Хізб ут-Тахрір», призначив 11 років позбавлення волі. Перші три роки він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Також суд призначив йому 1 рік обмеження свободи пересування після закінчення строку увʼязнення. Правозахисники заявили, що вирок не ґрунтується на доказах підготовки чи вчинення насильницьких дій і є політично мотивованим.

Айдер Асанов Різаєвіч народився 3 червня 1993 року. Він кримський татарин, проживав у Джанкойському районі Криму. За професією — майстер з ремонту побутової техніки. До арешту працював, забезпечував родину та не був публічною особою. У відкритих джерелах майже немає інформації про його особисте життя, що є характерним для багатьох кримських політв’язнів: правозахисні організації часто свідомо не розголошують подробиць про їхні сім’ї, аби не наражати близьких на додатковий тиск з боку окупаційної влади. Відомо, що Айдер одружений і до затримання вів звичайне мирне життя.

24 січня 2023 року російські силовики одночасно провели серію обшуків у будинках кримських татар Джанкойського району. До будинку Айдера вони прийшли рано-вранці. Після завершення обшуку його затримали та доставили до Сімферополя, де окупаційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Російське слідство заявило, що чоловік нібито був учасником осередку «Хізб ут-Тахрір». Водночас українські правозахисники наголошували, що обвинувачення, як і в десятках інших подібних справ, будувалося на прихованих аудіозаписах релігійних бесід, висновках експертів та свідченнях анонімних осіб. Жодних доказів того, що Айдер готував або вчиняв насильницькі дії, слідство не надало. Представники ZMINA, Кримськотатарського ресурсного центру, КримSOS та Кримської солідарності назвали справу черговим прикладом використання антитерористичного законодавства для переслідування кримських татар на окупованому півострові.

Після арешту Айдер Асанов перебував у слідчому ізоляторі Сімферополя, а згодом його етапували до Ростова-на-Дону, де справу розглядав Південний окружний військовий суд. Під час судового процесу захист неодноразово наголошував, що матеріали справи не містять доказів будь-якої терористичної діяльності. Обвинувачення традиційно для таких справ будувалося на прихованих аудіозаписах релігійних розмов, лінгвістичних експертизах та свідченнях засекречених свідків. Правозахисники звертали увагу, що така практика вже багато років використовується Росією для кримінального переслідування кримських татар.

29 квітня 2025 року суд визнав Айдера Асанова винним та призначив йому 11 років позбавлення волі. Відповідно до вироку, перші три роки він має відбувати у в’язниці, а решту строку — у колонії суворого режиму. Українські правозахисні організації заявили, що рішення суду не відповідає принципам справедливого судочинства, а сама справа є політично мотивованою. Вони також наголосили, що Російська Федерація не має права застосовувати власне кримінальне законодавство на території окупованого Криму, що суперечить нормам міжнародного гуманітарного права.

Після оголошення вироку Айдера етапували до Росії для відбування покарання. Як і інших кримських політв’язнів, його перевезли за сотні кілометрів від дому, що значно ускладнило можливість регулярних побачень із рідними. Правозахисники неодноразово наголошували, що переміщення цивільних осіб з окупованої території до установ на території держави-окупанта є порушенням IV Женевської конвенції.

У відкритих джерелах наразі небагато інформації про стан здоров’я Айдера Асанова чи умови його утримання. Водночас Кримська солідарність, КримSOS, ZMINA та Кримськотатарський ресурсний центр регулярно наголошують, що більшість кримських політв’язнів у російських колоніях стикаються з неналежною медичною допомогою, психологічним тиском, обмеженням права на свободу віросповідання та іншими порушеннями основоположних прав людини.

Станом на липень 2026 року Айдер Асанов продовжує незаконно перебувати в місцях позбавлення волі на території Російської Федерації. Його ім’я включене до переліків українських громадян, яких Росія незаконно утримує з політичних мотивів. Українські правозахисні організації та державні інституції продовжують вимагати його звільнення і наголошують, що переслідування кримських татар в окупованому Криму залишається однією з наймасовіших форм політичних репресій.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський ресурсний центр, КримSOS, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Кримська солідарність, Представництво Президента України в АР Крим, Укрінформ.

Фото: Представництво Президента України в АР Крим.

Дата оновлення: 05.07.2026р.