Затримання: 17 квітня 2015 року, російські силовики затримали Алі Асанова у межах так званої «справи 26 лютого», пов’язаної з проукраїнським мітингом біля будівлі Верховної Ради АР Крим 26 лютого 2014 року. Правозахисні організації наголошують, що переслідування мало політичний характер і було спрямоване проти кримських татар, які виступили на підтримку територіальної цілісності України.

Вирок: 29 червня 2018 року підконтрольний Росії «Верховний суд Республіки Крим» визнав Алі Асанова винним в участі у «масових заворушеннях» (ч. 2 ст. 212 КК РФ) та призначив 4 роки позбавлення волі у колонії загального режиму. Після зарахування часу перебування у СІЗО він був звільнений 30 жовтня 2018 року, фактично відбувши понад три з половиною роки ув’язнення. Правозахисники визнали вирок незаконним і політично мотивованим.

Асанов Алі народився 1982 року в Узбекистані, куди його родину було депортовано під час радянської депортації кримськотатарського народу. У 1988 році разом із батьками повернувся до Криму та оселився у селі Урожайне Сімферопольського району. З дитинства допомагав батькові працювати на землі, а в дорослому віці займався сільським господарством. Одружений із Ельнарою Асановою, подружжя виховує трьох дітей.

26 лютого 2014 року Алі Асанов брав участь у багатотисячному мирному мітингу біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим у Сімферополі. Акцію організував Меджліс кримськотатарського народу на підтримку територіальної цілісності України. Саме ці події стали підставою для подальшого кримінального переслідування кількох кримських татар уже після початку російської окупації півострова. Правозахисники наголошують, що на момент проведення мітингу Крим перебував під юрисдикцією України, а тому Росія не мала права застосовувати до цих подій власне кримінальне законодавство.

17 квітня 2015 року російські силовики затримали Алі Асанова біля його будинку. За словами дружини, його вивезли без попередження, а родина тривалий час не знала, де він перебуває. Після цього суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обвинувачення стверджувало, що він нібито брав участь у масових заворушеннях, однак адвокати та правозахисники неодноразово заявляли про відсутність належних доказів його вини.

Судовий процес тривав понад три роки. Алі Асанов перебував у слідчому ізоляторі, а його дружина самостійно виховувала трьох малолітніх дітей. Українські та міжнародні правозахисні організації називали «справу 26 лютого» першою великою політично мотивованою кримінальною справою, сфабрикованою Росією після окупації Криму. Вони наголошували, що переслідування було спрямоване виключно проти проукраїнських активістів і кримських татар.

29 червня 2018 року окупаційний суд засудив Алі Асанова до чотирьох років позбавлення волі. Завдяки перерахунку строку перебування у СІЗО за новими правилами російського законодавства він був звільнений 30 жовтня 2018 року після фактичного відбуття більшої частини покарання. Після звільнення повернувся до родини в Крим.

Правозахисні організації, зокрема Представництво Президента України в АР Крим, продовжують розглядати справу Алі Асанова як приклад незаконного застосування російського кримінального законодавства на окупованій території України та переслідування кримських татар за їхню громадянську позицію.

Станом на 24 липня 2026 року Алі Асанов перебуває на волі після повного відбуття незаконно призначеного покарання. Його справа залишається одним із перших прикладів політично мотивованого кримінального переслідування кримських татар після окупації Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в АР Крим, Українська правда, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр,Крим.Реалії, Проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал».

Фото: Крим.Реалії.

Дата оновлення: 24.07.2026р.