Затримання: 6 вересня 2023 року співробітники ФСБ Росії провели обшук у будинку кримського татарина Едуарда Айдировича Асанова. Після обшуку його затримали та звинуватили в участі в незаконному збройному формуванні – добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана. За версією російського слідства, у 2016–2018 роках він нібито перебував у складі батальйону, а після повернення до Криму не повідомив російські органи про припинення участі в ньому. Сам Едуард провину заперечив. Він пояснив, що справді бував на адміністративному кордоні з Кримом, однак не був військовослужбовцем батальйону і не брав участі в його діяльності. Правозахисники наголосили, що справа має політичний характер і є частиною кампанії переслідування кримських татар за будь-які зв’язки з громадянською блокадою Криму.

Вирок: У січні 2022 року засуджено за п. «в» ч. 2 ст. 115 КК РФ («Умисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю із застосуванням зброї або предметів, що використовуються як зброя») до 200 годин обов'язкових робіт.

22 липня 2024 року окупаційний Верховний суд Криму визнав Едуарда Асанова винним за ч. 2 ст. 208 КК РФ («участь у незаконному збройному формуванні») та засудив до 8 років і 6 місяців позбавлення волі. Перші три роки він має відбувати у в’язниці, решту строку – у колонії суворого режиму. Правозахисний проєкт «Політв’язні. Меморіал» визнав його політичним в’язнем і заявив, що переслідування порушує право на справедливий суд та суперечить нормам міжнародного права.

Едуард Айдирович Асанов народився 24 лютого 1969 року. Він кримський татарин, усе життя був пов’язаний із Кримом і працював у сфері громадського харчування. У відкритих джерелах немає великої кількості біографічних відомостей про нього. Правозахисники свідомо не оприлюднюють деталі про його родину чи особисте життя, щоб не створювати додаткових ризиків для близьких. Відомо, що до арешту він вів звичайне життя, працював і не був публічною особою.

Після окупації Криму Едуард, як і багато інших кримських татар, підтримував зв’язки зі співвітчизниками, які брали участь у громадянській блокаді півострова. Саме ці обставини згодом стали підставою для кримінального переслідування. Російське слідство стверджувало, що у 2016 році він нібито вступив до батальйону імені Номана Челебіджихана, де виконував обов’язки кухаря, охоронця та чергував на блокпостах. Едуард категорично не погодився з цими обвинуваченнями. За його словами, він приїздив на адміністративний кордон у власних справах, інколи заходив до польової кухні, щоб зігрітися або поспілкуватися зі знайомими, але ніколи не був учасником батальйону. Під час судового розгляду навіть свідки обвинувачення не змогли підтвердити, що бачили його зі зброєю або що він виконував військові функції.

6 вересня 2023 року співробітники ФСБ провели обшук у будинку Едуарда Асанова, після чого його затримали й помістили до слідчого ізолятора. Російське слідство наполягало, що він добровільно вступив до батальйону імені Номана Челебіджихана – добровольчого формування, створеного під час громадянської блокади Криму у 2015 році. Водночас захист звертав увагу, що жодних переконливих доказів участі Едуарда у збройній діяльності слідство так і не надало. Обвинувачення будувалося переважно на свідченнях окремих осіб та твердженнях слідчих, які не підтверджувалися матеріальними доказами.

Правозахисники наголошували, що Росія вже кілька років використовує звинувачення у причетності до батальйону імені Номана Челебіджихана як інструмент переслідування кримських татар. Сам батальйон був створений на материковій частині України, а Росія визнала його незаконним уже після окупації Криму. Українські правозахисні організації підкреслюють, що застосування російського кримінального законодавства до громадян України на окупованій території суперечить міжнародному гуманітарному праву.

У січні 2022 року засуджено за п. «в» ч. 2 ст. 115 КК РФ (« Умисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю із застосуванням зброї або предметів, що використовуються як зброя ») до 200 годин обов'язкових робіт.

22 липня 2024 року окупаційний Верховний суд Криму виніс обвинувальний вирок. Едуарда Асанова засудили до 8 років і 6 місяців позбавлення волі, з яких перші три роки він має відбувати у в’язниці, а решту строку — у колонії суворого режиму. Уже після вироку правозахисний проєкт «Політв’язні. Меморіал» визнав його політичним в’язнем. У своєму висновку експерти зазначили, що сторона обвинувачення не довела факту його участі у незаконному збройному формуванні, а сама справа має ознаки політично мотивованого переслідування.

У відкритих джерелах поки що майже немає інформації про те, до якої саме установи етапували Едуарда після набрання вироком законної сили та в яких умовах він утримується. Це ще раз свідчить про те, що його справа висвітлювалася значно менше, ніж справи багатьох інших кримських політв’язнів. Водночас правозахисні організації продовжують стежити за його долею та включають його до переліку громадян України, яких Росія незаконно позбавила волі.

Станом на 5 липня 2026 року Едуард Асанов продовжує незаконно відбувати покарання в Російській Федерації. Українські правозахисники наголошують, що його кримінальне переслідування стало ще одним прикладом використання російського законодавства для придушення будь-яких проявів нелояльності на окупованому півострові. Вони закликають міжнародну спільноту посилити тиск на Росію та домагатися звільнення всіх незаконно ув’язнених громадян України.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA Кримськотатарський ресурсний центр, КримSOS, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Кримська солідарність, Представництво Президента України в АР Крим, Укрінформ, Правозахисний проєкт «Політв’язні. Меморіал».

Дата оновлення: 05.07.2026р.