За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ), станом на 3 вересня 2026 року, 559 людей стали політичними в’язнями або переслідуваними за кримінальними «справами» за період окупації АР Крим та міста Севастополя. Ці цифри не просто статистика. За кожною з них стоїть окрема людська історія: родина, яка роками чекає на повернення близької людини, діти, які ростуть без батька, дружини, які продовжують боротьбу за своїх чоловіків, і люди, позбавлені свободи через свою громадянську позицію або релігійні переконання.
Після окупації Автономної республіки Крим та міста Севастополя у 2014 році Росія сформувала на півострові систему репресій, у якій кримінальне законодавство використовується як інструмент політичного тиску. За даними КРЦ, загальна кількість переслідуваних за роки окупації сягнула 559 осіб. Особливо показовою є етнічна структура цієї статистики: 316 людей, тобто близько 56,5% від загальної кількості, - представники кримськотатарського народу. Це означає, що кримськотатарський народ залишається однією з головних мішеней російських репресій в окупованому Криму.
Переслідування кримських татар часто пов’язані з політично мотивованими кримінальними справами. Репресії супроводжуються обшуками, затриманнями, судовими процесами та багаторічними термінами ув’язнення. Це більше половини всіх зафіксованих КРЦ випадків. Для корінного народу Кримського півострова ця цифра має особливе значення. Репресії зачіпають не лише окремих людей, вони мають вплив на цілі родини та громаду. Затримання, обшуки, суди, вироки та багаторічні терміни ув’язнення стали частиною реальності для багатьох кримськотатарських сімей. Водночас статистика продовжує змінюватися. У квітні 2026 року КРЦ повідомляв про 520 політичних в’язнів та переслідуваних, серед яких 277 були кримськими татарами. У серпні кількість зросла до 548 осіб, із яких 281 - представники кримськотатарського народу. Це демонструє, що система переслідувань продовжує працювати, а нові кримінальні справи з’являються навіть через роки після початку окупації.
Окремо варто подивитися на гендерний аспект репресій. Із 559 людей, яких КРЦ відносить до політичних в’язнів та переслідуваних за кримінальними «справами», 84 - жінки. Це близько 15% від загальної кількості.
За кожною з цих 84 історій не лише особиста трагедія. Жінки в окупованому Криму стають безпосередніми жертвами політичних переслідувань, але водночас часто опиняються на передовій боротьби за своїх близьких. Матері, дружини, доньки та сестри незаконно ув’язнених роками відвідують судові засідання, підтримують родини, збирають інформацію, спілкуються з правозахисниками та привертають увагу до незаконних вироків.
У липні 2026 року КРЦ повідомляв, що щонайменше 84 жінки на окупованому півострові зазнали переслідувань у кримінальних справах. Станом на червень 2026 щонайменше 59 із них перебували у слідчих ізоляторах або виправних колоніях. Тому цифра 84 - це не просто показник кількості жінок серед переслідуваних. Це 84 окремі історії, що демонструють масштаб репресій і водночас силу жінок, які продовжують чинити опір.
Станом на 3 вересня 2026 року із 559 осіб 69 були звільнені. Це приблизно 12% від загальної кількості зафіксованих політичних в’язнів та переслідуваних. Однак і цю цифру важливо правильно розуміти. 69 звільнених - не означає, що 69 історій завершилися.
Звільнення після незаконного ув’язнення не може повернути роки, проведені за ґратами. Не зникають наслідки психологічного та фізичного тиску, проблеми зі здоров’ям, розлука з родиною та інші наслідки незаконного переслідування. Крім того, КРЦ звертає увагу на випадки, коли після завершення незаконного терміну ув’язнення люди можуть знову опинятися під тиском російської окупаційної системи. Саме тому звільнення - це лише один етап боротьби. Наступний, повернення людини до нормального життя та відновлення її прав. За 69 звільненими - люди, які отримали свободу, але часто продовжують жити з наслідками незаконного ув’язнення.
Репресії тривають. Російська окупація Кримського півострова триває з 2014 року, а система політичних переслідувань продовжує діяти. Пам’ятати про них, означає не дозволити Росії стерти їхні імена та історії кримського спротиву російської окупації.
Використані дані з Інтернет сайту Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ), станом на 3 вересня 2026 року.
