Політичні в'язні

Небієв Ескендер

Затримання: 21 квітня 2015 року в окупованому Криму був затриманий оператор кримськотатарського телеканалу ATR Ескендер Небієв. Підставою стала його присутність на мітингу 26 лютого 2014 року перед будівлею Верховної Ради Криму — тобто справа порушена за участь у події, що відбулась ще до окупації Криму Росією. За версією слідства, він брав участь у «масових заворушеннях». Голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв вважав, що Небієва заарештували зокрема тому, що він відмовлявся давати неправдиві свідчення проти Ахтема Чийгоза — заступника голови Меджлісу, який вже понад 8 місяців перебував під вартою за звинуваченням в організації тих самих подій 26 лютого. Вирок: 12 жовтня 2015 року підконтрольний Росії суд засудив Ескендера Небієва до 2 років 6 місяців позбавлення волі умовно за ч. 2 ст. 212 КК РФ («Участь у масових безладах»). Суд врахував, що він повністю визнав провину і співпрацював зі слідством. Справу закрито після відбуття умовного строку.

Німетулаєв Ремзі

Затримання: 24 серпня 2023 року співробітники ФСБ провели масові обшуки в будинках кримських татар у Бахчисарайському районі. Після обшуку Ремзі Німетулаєва затримали разом з іншими активістами. Вирок: Станом на 21 липня 2026 року інформація про вирок відсутня. Російська Федерація обвинувачує Ремзі Німетулаєва за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («організація діяльності терористичної організації»), пов’язуючи справу з нібито участю в ісламській політичній організації «Хізб ут-Тахрір». Українські та міжнародні правозахисні організації вважають справу політично мотивованою та наголошують, що переслідування є частиною системної кампанії репресій проти кримських татар.

Німетулаєва Есма

Затримання: 15 жовтня 2025 року співробітники ФСБ провели обшук у будинку родини Німетулаєвих та затримали Есму. Вирок: Станом на 21 липня 2026 року інформація про вирок відстутня. Російська Федерація обвинувачує Есму Німетулаєву за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («організація діяльності терористичної організації»), пов’язуючи справу з нібито участю в ісламській політичній партії «Хізб ут-Тахрір». Українські правозахисні організації вважають справу політично мотивованою та розглядають її як продовження репресій проти кримських татар і родин політв’язнів.

Омеров Енвер

Затримання: 10 червня 2019 року російські силовики затримали Енвера Омерова. На той момент він разом із дочкою Фатмою Ісмаїловою прямував до Ростова-на-Дону на судове засідання у справі свого зятя Рустема Ісмаїлова, який раніше був засуджений у справі «Хізб ут-Тахрір». За даними OVD-Info, співробітник у цивільному одязі повідомив Омерову, що йому необхідно проїхати до відділу поліції в Керчі. Після цього його затримали. Того самого дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Омеров став фігурантом так званої Білогірської групи у справі «Хізб ут-Тахрір». Разом із ним переслідували його сина Різу Омерова та Айдера Джеппарова. Згодом до справи також долучили Азамата Еюпова. Вирок: 12 січня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Енвера Омерова до 18 років позбавлення волі. Перші два роки він мав провести у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Його визнали винним за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ — «організація діяльності терористичної організації», а також за ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ — нібито підготовку до насильницького захоплення влади.

Омеров Різа

Затримання: 10 червня 2019 року Різа Омеров був затриманий російськими силовиками в тимчасово окупованому Криму. Цього ж дня затримали його батька — Енвера Омерова. Різа став фігурантом так званої Білогірської групи у справі «Хізб ут-Тахрір». Разом із ним у межах цієї справи переслідували Енвера Омерова та Айдера Джеппарова. Згодом до кримінального провадження долучили Азамата Еюпова. Вирок: 12 січня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Різу Омерова до 13 років позбавлення волі. Перші два роки він мав провести у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Його визнали винним за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — «участь у діяльності організації, яка визнана терористичною», а також за ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ — нібито підготовку до насильницького захоплення влади. 10 березня 2022 року апеляційний військовий суд залишив вирок без змін.

Онук Микола

Затримання: 1 серпня 2023 року в Сімферополі до квартири Миколи Онука, де він проживав разом із матір’ю, прийшли російські силовики для проведення огляду приміщення. За матеріалами кримінальної справи, співробітники УФСБ отримали інформацію про його можливу причетність до розклеювання в Сімферополі листівок із зображенням двоголового орла, проткнутого синьо-жовтим мечем, та написом «Крим — це Україна». Під час огляду, як стверджувало російське слідство, у квартирі Онука виявили тротилову шашку. Того ж дня Миколу Онука затримали за адміністративним обвинуваченням у непокорі законним вимогам представників влади. 2 серпня 2023 року окупаційний суд призначив йому 13 діб адміністративного арешту. Після відбуття цього строку Онука не звільнили: одразу після виходу зі спецприймальника його знову затримали та склали адміністративні протоколи за публічне демонстрування забороненої символіки та «дискредитацію» Збройних сил РФ. 25 серпня 2023 року проти Миколи Онука порушили кримінальну справу за ч. 1 ст. 222.1 КК РФ щодо незаконного зберігання вибухового пристрою та взяли його під варту. 30 серпня 2023 року було порушено ще одну кримінальну справу — за статтею про вандалізм, а згодом до обвинувачення додали статтю про «наругу над державним гербом Російської Федерації». Кримінальні справи були об’єднані. Вирок: 16 травня 2024 року незаконний «Залізничний районний суд» Сімферополя засудив Миколу Онука до 5 років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу в розмірі 50 тисяч російських рублів.

Осадчий Олександр

Затримання: У серпні 2023 року співробітники російських силових структур затримали Олександра Осадчого. Після цього майже рік родина не знала, де він перебуває. Вирок: Станом на 21 липня 2026 року остаточного вироку у відкритих перевірених джерелах немає. За інформацією родини та правозахисників, російська окупаційна влада висунула Олександру Осадчому обвинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу РФ, серед яких «державна зрада» та «шпигунство». За сукупністю звинувачень йому загрожує до 20 років позбавлення волі. Правозахисні організації вважають переслідування політично мотивованим і пов’язують його з відкритою проукраїнською позицією Олександра.

Османов Ансар

Затримання: 9 лютого 2022 року в селі Танкове Бахчисарайського району окупованого Криму. Вранці російські силовики провели обшук у будинку Ансара Османова. Після обшуку його затримали та доставили до управління ФСБ у Сімферополі. Того ж дня окупаційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Османов був одним із чотирьох кримських татар, затриманих під час одночасних обшуків 9 лютого 2022 року. Вирок: 16 червня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ансара Османова до 20 років позбавлення волі. Перші 5 років він мав провести у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Його визнали винним за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ та ст. 278 КК РФ із застосуванням ч. 1 ст. 30 КК РФ.

Османов Едем

Затримання: 19 січня 2015 року в окупованому Криму був незаконно затриманий 34-річний кримськотатарський підприємець та активіст Едем Османов. Підставою стала його участь у мирній акції 3 травня 2014 року біля пункту пропуску «Армянськ», де тисячі кримських татар зібралися, щоб зустріти свого лідера Мустафу Джемілєва, якому Росія незаконно заборонила в'їзд на батьківщину. Окупаційна влада кваліфікувала ці події як «масові заворушення» та звинуватила Османова в нібито «застосуванні насильства щодо представника влади». Він є одним із п'яти кримських татар, яким у рамках «справи 3 травня» висунули кримінальні звинувачення — разом із Мусою Абкерімовим, Едемом Ебулісовим, Таїром Смедляєвим та Рустемом Абдурахмановим. Вирок: Судовий розгляд у справі Едема Османова тривав кілька місяців. Згодом суд засудив його до умовного терміну позбавлення волі. Провину він не визнав. Після відбуття умовного строку він є звільненим.

Османов Ерфан

Затримання: 27 березня 2019 року в окупованому Криму російські силовики провели масштабні обшуки в будинках кримських татар у Сімферопольському районі, зокрема в мікрорайонах Кам’янка та Строганівка. Під час цієї спецоперації був затриманий Ерфан Османов. Загалом того дня затримали понад 20 кримськотатарських активістів, яких згодом об’єднали у так звану «другу Сімферопольську групу» у справі «Хізб ут-Тахрір». Вирок: 12 січня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Ерфана Османова винним у межах сфабрикованої, за оцінками українських правозахисників, справи «другої Сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір”» та призначив 13 років позбавлення волі. Перші два роки він мав провести у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Після звільнення суд також встановив один рік обмежень свободи. 11 вересня 2023 року Апеляційний військовий суд у Власисі залишив вирок без змін.

Османов Рустем

Затримання: 5 березня 2024 року російські силовики затримали Рустема Османова в Бахчисараї в окупованому Криму після обшуку в його будинку. Того самого дня підконтрольний Росії Київський районний «суд» Сімферополя обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Його звинуватили в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір». Вирок: Станом на 9 жовтня 2026 року вироку не винесено. Кримінальну справу розглядає Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону. Рустем Османов перебуває під вартою в СІЗО № 1 у Ростові-на-Дону. Рустем Османович Османов народився 16 січня 1989 року. Він — кримський татарин, громадянський журналіст і колишній співробітник кримськотатарського телеканалу ATR. Проживав у Бахчисараї в окупованому Криму. Після окупації півострова Росією залишився на батьківщині.

Османов Рустем

Затримання: У квітні 2022 року Рустема Османова затримали російські силовики. За версією ФСБ РФ, 14 квітня 2022 року його затримали під час спроби в’їхати до окупованого Криму через автомобільний пункт пропуску «Вірменськ». Водночас у листі, який Османов передав правозахисникам наприкінці 2022 року, він повідомив, що 15 квітня 2022 року його викрали з дому в селищі Каланчак Херсонської області, побили та вивезли до Криму. За його свідченнями, під час утримання до нього застосовували катування та погрожували його родині. Вирок: У серпні 2022 року підконтрольний Росії Білогірський районний «суд» Криму засудив Рустема Османова до 6 років позбавлення волі за частиною 2 статті 208 Кримінального кодексу РФ — участь у збройному формуванні, не передбаченому федеральним законом, а також участь на території іноземної держави у формуванні, яке, за версією російської влади, діяло всупереч інтересам РФ.