Політичні в'язні

Саледінов Айдер

Затримання: 12 жовтня 2016 року в окупованому Криму російські силовики провели одночасні обшуки в будинках кримських татар у мікрорайонах Кам’янка та Строгонівка Сімферопольського району. Серед затриманих був Айдер Саледінов. Разом із ним затримали Теймура та Узеіра Абдуллаєвих, Рустема Ісмаїлова та Еміля Джемаденова. Під час обшуку в будинку Саледінова силовики вилучили мобільні телефони, жорсткий диск комп’ютера та релігійну літературу. У будинку на той момент проживала велика родина. Після обшуку Саледінова затримали та помістили під варту. Російська сторона звинуватила його за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — «участь у діяльності терористичної організації», маючи на увазі релігійну організацію «Хізб ут-Тахрір». Українські правозахисники розглядають переслідування кримських татар у цій справі як політично мотивоване. Вирок: 18 червня 2019 року Північно-Кавказький окружний військовий суд РФ засудив Айдера Саледінова до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Саледінов та інші фігуранти справи провину не визнавали. 24 грудня 2019 року Верховний суд РФ за апеляцією скоротив призначений Айдеру Саледінову строк на шість місяців. Остаточний термін покарання становить 11 років і 6 місяців позбавлення волі.

Салієв Сейран

Затримання: 11 жовтня 2017 року в окупованому Бахчисараї російські силовики затримали кримськотатарського активіста та громадянського журналіста Сейрана Салієва. Разом із ним у межах так званої «другої Бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір» були затримані ще п’ятеро кримських татар — Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Белялов, Сервер Зекір’яєв та Ернес Аметов. До цього Салієв уже перебував під тиском окупаційних силовиків. 26 січня 2017 року в його будинку провели перший обшук. Згодом відбувся ще один обшук. Раніше, у 2016 році, його оштрафували за участь у публічній акції, яку окупаційні силовики кваліфікували як несанкціонований мітинг. Російська сторона звинуватила Салієва за статтями про нібито участь у діяльності «терористичної організації», підготовку до насильницького захоплення влади та публічні заклики до терористичної діяльності. Йшлося про його нібито участь у «Хізб ут-Тахрір». Українські та міжнародні правозахисники вважають це політично мотивованим переслідуванням за релігійні переконання та громадянську активність. Вирок: 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив Сейрана Салієва до 16 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його визнали винним за ч. 2 ст. 205.5, ч. 1 ст. 30 та ст. 278, а також ч. 2 ст. 205.2 КК РФ. 14 березня 2021 року Апеляційний військовий суд у Власисі частково задовольнив скаргу захисту та зменшив покарання Салієву на один рік — до 15 років позбавлення волі. Одне з обвинувачень було зняте.

Салімов Длявер

Затримання: У серпні 2023 року на автозаправній станції Длявер зробив зауваження працівникові, який носив кепку із символікою російської військової агресії «Z», та вимагав її зняти. Під час словесного конфлікту Салімов висловив погрозу, яку російські правоохоронні органи розцінили як погрозу вбивством. Відеозапис інциденту був поширений у проросійських Telegram-каналах, пов'язаних із російськими силовими структурами. Після цього щодо Салімова було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 119 КК РФ («погроза вбивством або заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю, вчинена з мотивів політичної чи ідеологічної ненависті»). За інформацією адвоката Еміля Курбедінова, після затримання співробітники силових структур пропонували Салімову записати відео з вибаченнями та публічно підтримати російську...

Самойлова Євгенія

Затримання: 18 квітня 2024 року, російські силовики затримали Євгенію Самойлову та її чоловіка Сергія Козлова. Тривалий час їхнє місце перебування залишалося невідомим. Вирок: Станом на 21.07.2026 року остаточного вироку немає. Російська Федерація обвинувачує Євгенію Самойлову за статтями про «державну зраду», «приготування до терористичного акту» та «незаконне придбання, зберігання і перевезення вибухових речовин». Правозахисники вважають справу політично мотивованою.  

Свєтлішина Ксенія

Затримання: у грудні 2023 року в окупованому Севастополі російські силовики затримали Ксенію Свєтлішину як активістку українського руху опору «Жовта стрічка». Російська сторона звинуватила її у нібито конфіденційній співпраці з іноземною державою та у вандалізмі з політичних мотивів. За версією окупаційного слідства, Свєтлішина нібито передавала через Telegram українській розвідці інформацію про російські військові об’єкти та наносила політичні написи на лавках і об’єктах благоустрою в парку імені Анни Ахматової у Севастополі. Українські правозахисники розглядають справу як політично мотивоване переслідування активістки. Вирок: 3 вересня 2024 року окупаційний «Севастопольський міський суд» засудив Ксенію Свєтлішину до 5 років і 3 місяців позбавлення волі в колонії загального режиму з обмеженням волі після звільнення. Її визнали винною за статтею 275.1 КК РФ про нібито конфіденційне співробітництво з іноземною державою та ч. 2 ст. 214 КК РФ — «вандалізм на ґрунті політичної ворожнечі».

Сейдалієв Насрулла

Затримання: 4 березня 2022 року в окупованому Криму російські силовики затримали кримськотатарського активіста, заступника голови Херсонського регіонального Меджлісу кримськотатарського народу Насруллу Сейдалієва. Того дня він приїхав до Криму, щоб відвідати сина, який проживав у селі Строганівка. Сейдалієва затримали в Сімферополі. Згодом проти нього порушили кримінальну справу за ч. 2 ст. 208 КК РФ — нібито за участь у незаконному збройному формуванні. Російське слідство пов’язало справу Сейдалієва з так званим «Кримськотатарським добровольчим батальйоном імені Номана Челебіджіхана». За версією обвинувачення, він нібито забезпечував учасників формування продуктами харчування та виконував господарські роботи. Вирок: 30 листопада 2022 року окупаційний «суд» в Криму засудив Насруллу Сейдалієва до 9 років позбавлення волі в колонії суворого режиму та 1 року адміністративного нагляду після звільнення.

Сейдамет Аліан

Затримання: точна дата затримання у відкритих джерелах не оприлюднена. Відомо, що Аліан Сейдамет став фігурантом кримінального переслідування Російської Федерації за обвинуваченням у нібито участі в батальйоні імені Номана Челебіджихана. Інформація про його справу міститься у моніторингу Кримськотатарського ресурсного центру. Вирок: Станом на 22.07.2026 року інформації про набрання законної сили вироком або звільнення Аліана Сейдамета у відкритих перевірених джерелах немає. Російська Федерація переслідує його у межах так званої «справи батальйону імені Номана Челебіджихан», який Верховний суд РФ у 2022 році визнав «терористичною організацією». Українські та міжнародні правозахисники вважають таке переслідування політично мотивованим.

Сейдаметов Ленур

Затримання: 17 лютого 2021 року в окупованому Криму російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у Білогірську, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі та Радянському районі. Серед затриманих був кримськотатарський активіст Ленур Сейдаметов. Разом із ним затримали Тимура Ялкабова, Азамата Еюпова, Яшара Шихаметова, Ернеса Ібрагімова та Олега Федорова. Після обшуку Сейдаметова доставили до управління ФСБ Росії в окупованому Криму, а згодом помістили до слідчого ізолятора. Російська сторона звинуватила його за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — нібито в участі в діяльності організації, яку російське законодавство визнає терористичною. Йшлося про «Хізб ут-Тахрір». Також Сейдаметову інкримінували нібито підготовку до насильницького захоплення влади за ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК РФ. Вирок: 22 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ленура Сейдаметова до 13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, з них 4 роки у в'язниці, 1 рік обмеження волі.

Сейдаметов Рефат

Затримання: 24 січня 2023 року в окупованому Криму російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у Джанкойському районі. Серед затриманих був кримськотатарський активіст і підприємець Рефат Сейдаметов, який проживав у селі Тимофіївка. Одночасно були затримані Халіл Мамбетов, Осман Абдуразаков, Леман Зекеряєв та Айдер Асанов. Пізніше у межах цієї ж справи затримали Екрема Кроша. Після обшуків чоловіків доставили до окупаційного управління ФСБ у Сімферополі. 25 січня 2023 року незаконний «Київський районний суд» Сімферополя обрав усім затриманим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Російська сторона звинуватила їх у нібито участі в діяльності «Хізб ут-Тахрір» та підготовці до насильницького захоплення влади. Правозахисники наголошують, що подібні кримінальні справи проти кримських татар є політично мотивованими. Обвинувачення ґрунтуються на застосуванні російського законодавства на окупованій території Криму та переслідуванні людей за їхні релігійні переконання і громадянську активність. Вирок: 29 квітня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Рефата Сейдаметова до 14 років позбавлення волі. Перші 4 роки він має провести у в’язниці, після чого решту строку — у колонії суворого режиму. Після звільнення суд також призначив йому 1 рік обмеження волі. Сейдаметова визнали винним за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — нібито участь у діяльності організації, яку російське законодавство визнає терористичною, а також за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ — нібито підготовку до насильницького захоплення влади.

Сейтабдієв Сейтвелі

Затримання: 27 березня 2019 року в окупованому Сімферополі російські силовики провели масштабні обшуки в будинках кримських татар. Одним із затриманих був Сейтвелі Сейтабдієв. Масові обшуки відбувалися в межах так званої «другої сімферопольської групи» справи «Хізб ут-Тахрір». Російська сторона звинуватила Сейтабдієва у нібито участі в діяльності «Хізб ут-Тахрір» та підготовці до «насильницького захоплення влади». Йому інкримінували ч. 2 ст. 205.5, ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ. Українські правозахисники вважають такі переслідування кримських татар політично мотивованими. Після затримання Сейтвелі Сейтабдієв перебував під вартою у СІЗО окупованого Криму, а згодом його перевезли до Росії для судового розгляду. Вирок: 18 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сейтвелі Сейтабдієва до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Перші 5 років він мав провести у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. 7 липня 2023 року Апеляційний військовий суд у Власисі залишив вирок без змін.

Сейталієв Наріман

Затримання: 12 лютого 2026 року російські силовики провели обшук у будинку Нарімана Сейталієва, після чого затримали його та вивезли до Сімферополя. Вирок: Станом на 22.07.2026 року вирок не ухвалено. Наріману Сейталієву інкримінують ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («організація діяльності терористичної організації») через нібито причетність до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір». Правозахисні організації вважають переслідування політично мотивованим та пов’язують його із системним тиском на кримських татар у тимчасово окупованому Криму.

Сейтмеметов Рустем

Затримання: 11 березня 2020 року в окупованому Бахчисараї російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар. Серед затриманих був кримськотатарський громадський діяч Рустем Сейтмеметов. Разом із ним затримали його племінників — Сейтумера та Османа Сейтумерових. Ще одного фігуранта, Амета Сулейманова, того дня також затримали, а Енвера Мустафаєва після допиту відпустили як свідка. Після обшуку Рустема Сейтмеметова звинуватили за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — нібито участь у діяльності «терористичної організації». У матеріалах справи також фігурували обвинувачення за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ — нібито підготовка до насильницького захоплення влади. Правозахисники вважають переслідування політично мотивованим. Вирок: 29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Рустема Сейтмеметова до 13 років позбавлення волі. Перші 3 роки та 6 місяців він мав провести у в’язниці, після чого — відбувати решту строку в колонії суворого режиму. 20 вересня 2024 року Верховний суд РФ відхилив касаційну скаргу захисту та залишив вирок щодо Рустема Сейтмеметова та інших фігурантів третьої Бахчисарайської групи без змін.