Затримання: У серпні 2023 року на автозаправній станції Длявер зробив зауваження працівникові, який носив кепку із символікою російської військової агресії «Z», та вимагав її зняти. Під час словесного конфлікту Салімов висловив погрозу, яку російські правоохоронні органи розцінили як погрозу вбивством. Відеозапис інциденту був поширений у проросійських Telegram-каналах, пов'язаних із російськими силовими структурами.

Після цього щодо Салімова було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 119 КК РФ («погроза вбивством або заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю, вчинена з мотивів політичної чи ідеологічної ненависті»). За інформацією адвоката Еміля Курбедінова, після затримання співробітники силових структур пропонували Салімову записати відео з вибаченнями та публічно підтримати російську агресію, однак він відмовився. Після цього його помістили під варту. Під час слідства Салімов не визнав своєї вини та наполягав, що не мав наміру вчиняти злочин.

Вирок: 10 квітня 2024 року підконтрольний Росії Кіровський районний суд Криму визнав Длявера Салімова винним та призначив покарання у вигляді 2 років і 6 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні. Державне обвинувачення просило призначити таке саме покарання. Суд також залишив без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Салімов провину не визнав і заявив, що справа має політично вмотивований характер. Адвокат Еміль Курбедінов наголошував, що обвинувачення ґрунтується на суб'єктивному сприйнятті потерпілого та не підтверджує реальності висловленої погрози.

Длявер Салімов – кримський татарин, житель Старого Криму (Кіровський район АР Крим). Під час судового розгляду повідомлялося, що Длявер Салімов є батьком п'ятьох дітей, а його родина залишилася без основного годувальника після його арешту. Інформація про сімейний стан неодноразово використовувалася захистом як аргумент на користь обрання більш м'якого запобіжного заходу та покарання.

Справа Длявера Салімова стала одним із прикладів кримінального переслідування мешканців окупованого Криму за висловлення незгоди з російською військовою символікою та підтримкою війни проти України. Правозахисники звернули увагу, що кримінальне переслідування розпочалося після публічного поширення відео конфлікту в проросійських медіа та відмови Салімова записати відеозвернення з вибаченнями. Його справа розглядається як приклад обмеження свободи висловлювань та політично вмотивованого переслідування кримських татар на окупованому півострові.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримська правозахисна група, Центр журналістських розслідувань. Крим.Реалії, ZMINA, Суспільне Крим, QIRIM.News.

Фото: Кримська правозахисна група.

Дата оновлення: 09.07.2026.