Салієв Сейран

Особиста справа

Салієв Сейран

Статус
Ув'язнений(а)
Стать
Чоловік
Умови утримання
Ув'язнений(а)

Затримання: 11 жовтня 2017 року в окупованому Бахчисараї російські силовики затримали кримськотатарського активіста та громадянського журналіста Сейрана Салієва. Разом із ним у межах так званої «другої Бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір» були затримані ще п’ятеро кримських татар — Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Белялов, Сервер Зекір’яєв та Ернес Аметов. До цього Салієв уже перебував під тиском окупаційних силовиків. 26 січня 2017 року в його будинку провели перший обшук. Згодом відбувся ще один обшук. Раніше, у 2016 році, його оштрафували за участь у публічній акції, яку окупаційні силовики кваліфікували як несанкціонований мітинг.

Російська сторона звинуватила Салієва за статтями про нібито участь у діяльності «терористичної організації», підготовку до насильницького захоплення влади та публічні заклики до терористичної діяльності. Йшлося про його нібито участь у «Хізб ут-Тахрір». Українські та міжнародні правозахисники вважають це політично мотивованим переслідуванням за релігійні переконання та громадянську активність.

Вирок: 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив Сейрана Салієва до 16 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його визнали винним за ч. 2 ст. 205.5, ч. 1 ст. 30 та ст. 278, а також ч. 2 ст. 205.2 КК РФ.

14 березня 2021 року Апеляційний військовий суд у Власисі частково задовольнив скаргу захисту та зменшив покарання Салієву на один рік — до 15 років позбавлення волі. Одне з обвинувачень було зняте.

Салієв Сейран

Біографія

Затримання: 11 жовтня 2017 року в окупованому Бахчисараї російські силовики затримали кримськотатарського активіста та громадянського журналіста Сейрана Салієва. Разом із ним у межах так званої «другої Бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір» були затримані ще п’ятеро кримських татар — Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Белялов, Сервер Зекір’яєв та Ернес Аметов. До цього Салієв уже перебував під тиском окупаційних силовиків. 26 січня 2017 року в його будинку провели перший обшук. Згодом відбувся ще один обшук. Раніше, у 2016 році, його оштрафували за участь у публічній акції, яку окупаційні силовики кваліфікували як несанкціонований мітинг.

Російська сторона звинуватила Салієва за статтями про нібито участь у діяльності «терористичної організації», підготовку до насильницького захоплення влади та публічні заклики до терористичної діяльності. Йшлося про його нібито участь у «Хізб ут-Тахрір». Українські та міжнародні правозахисники вважають це політично мотивованим переслідуванням за релігійні переконання та громадянську активність.

Вирок: 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив Сейрана Салієва до 16 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його визнали винним за ч. 2 ст. 205.5, ч. 1 ст. 30 та ст. 278, а також ч. 2 ст. 205.2 КК РФ.

14 березня 2021 року Апеляційний військовий суд у Власисі частково задовольнив скаргу захисту та зменшив покарання Салієву на один рік — до 15 років позбавлення волі. Одне з обвинувачень було зняте.

Сейран Алімович Салієв народився 4 листопада 1985 року в місті Абінськ Краснодарського краю Росії. У 1992 році разом із родиною переїхав до Криму. Родина оселилася в селі Холмівка Бахчисарайського району.

Після закінчення школи у 2003 році Салієв вступив до Сімферопольського вищого училища за спеціальністю «оператор ПК». Згодом здобував освіту за спеціальністю «філолог турецької та кримськотатарської мов».

У 2007 році Сейран Салієв одружився та переїхав до Бахчисарая. Разом із дружиною Муміне він виховував чотирьох дітей. У літній період працював екскурсоводом, проводив екскурсії Бахчисараєм, розповідав дітям про історію Криму та навчав їх арабської мови.

Салієв активно займався спортом, зокрема кримськотатарською національною боротьбою куреш. Він був суддею на святкових турнірах із куреш. Також організовував мусульманські свята, допомагав збирати кошти для тяжкохворих дітей та малозабезпечених родин.

Після окупації Криму Салієв почав документувати та висвітлювати переслідування кримських татар. Він був громадянським журналістом, відвідував судові засідання у справах кримських татар, розповідав про обшуки та арешти й закликав підтримувати родини переслідуваних.

Саме громадянська журналістика та активна участь у підтримці переслідуваних кримських татар стали частиною контексту його переслідування. Російська влада пов’язала його діяльність із «Хізб ут-Тахрір», хоча правозахисні організації наголошують, що в окупованому Криму російське законодавство про тероризм використовується для переслідування мусульман за мирну релігійну та громадську діяльність.

Після затримання 11 жовтня 2017 року Салієв близько трьох років перебував у СІЗО до винесення вироку. Судовий процес у його справі тривав понад 45 засідань. 16 вересня 2020 року його засудили до 16 років колонії суворого режиму, а в березні 2021 року строк скоротили до 15 років.

Після етапування до Росії Салієв відбував покарання в установах Тульської області. У колонії його неодноразово поміщали до штрафного ізолятора. За інформацією ZMINA, з листопада 2024 року після переведення на суворі умови він майже безперервно перебував у ШІЗО. Повідомлялося також про погіршення його здоров’я, зокрема проблеми із зором та нестачу свіжого повітря і сонячного світла.

У 2026 році тиск на Салієва продовжився. Після етапування до виправної колонії №1 Тульської області адміністрація установи вилучила в нього Коран. За словами дружини, книгу не повертали попри те, що вона мала відповідні печатку та підпис імама Тульської області. Родина також повідомляла про систематичне поміщення Салієва до ШІЗО.

30 березня 2026 року ZMINA повідомила, що Сейрана Салієва етапували з ВК №4 у Плавську до виправної колонії №1 Тульської області РФ. За словами його дружини, ВК №1 функціонує як так звана «червона зона», де ув’язнені можуть зазнавати впливу токсичних випарів через проблеми з каналізацією.

Станом на 9 вересня 2026 року Сейран Салієв продовжує відбувати незаконне покарання у виправній колонії №1 Тульської області Російської Федерації. У березні 2026 року правозахисники також повідомили про встановлення 26 осіб, причетних до його переслідування в окупованому Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, КримSOS, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Суспільне Крим, Українська Правда, Об’єднання родичів політвʼязнів Кремля.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 09.09.2026 р.