Затримання: 24 січня 2023 року в окупованому Криму російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у Джанкойському районі. Серед затриманих був кримськотатарський активіст і підприємець Рефат Сейдаметов, який проживав у селі Тимофіївка. Одночасно були затримані Халіл Мамбетов, Осман Абдуразаков, Леман Зекеряєв та Айдер Асанов. Пізніше у межах цієї ж справи затримали Екрема Кроша. Після обшуків чоловіків доставили до окупаційного управління ФСБ у Сімферополі. 25 січня 2023 року незаконний «Київський районний суд» Сімферополя обрав усім затриманим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Російська сторона звинуватила їх у нібито участі в діяльності «Хізб ут-Тахрір» та підготовці до насильницького захоплення влади.

Правозахисники наголошують, що подібні кримінальні справи проти кримських татар є політично мотивованими. Обвинувачення ґрунтуються на застосуванні російського законодавства на окупованій території Криму та переслідуванні людей за їхні релігійні переконання і громадянську активність.

Вирок: 29 квітня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Рефата Сейдаметова до 14 років позбавлення волі. Перші 4 роки він має провести у в’язниці, після чого решту строку — у колонії суворого режиму. Після звільнення суд також призначив йому 1 рік обмеження волі. Сейдаметова визнали винним за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — нібито участь у діяльності організації, яку російське законодавство визнає терористичною, а також за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ — нібито підготовку до насильницького захоплення влади.

Рефат Сейтхалілович Сейдаметов народився 9 грудня 1969 року. Він кримський татарин, громадянин України, одружений. До затримання проживав у Джанкойському районі окупованого Криму та займався підприємницькою діяльністю. Сейдаметов був мешканцем села Тимофіївка Джанкойського району. За інформацією правозахисних джерел, до переслідування працював підприємцем. Його родина проживала разом із ним у Криму.

24 січня 2023 року до будинку Сейдаметова прийшли російські силовики. За свідченнями його дружини, обшук розпочався рано-вранці. Силовики оглянули приміщення та проводили пошук речей, які могли бути використані як докази у кримінальній справі. За словами дружини, під час обшуку співробітник ФСБ нібито знайшов дві книги, хоча вона стверджувала, що ці книги родині не належали.

Після обшуку Сейдаметова затримали та доставили до Сімферополя. Разом з іншими фігурантами його звинуватили у причетності до «Хізб ут-Тахрір» — ісламської організації, яку Росія визнала терористичною. Водночас в Україні та більшості держав світу діяльність цієї організації не заборонена. Правозахисники наголошують, що у кримінальних справах такого типу російська влада не доводить вчинення підсудними актів насильства чи терористичних злочинів.

Під час розгляду справи Рефат Сейдаметов перебував під вартою. У 2023 році його, разом із Халілом Мамбетовым та Екремом Крошем, направили на примусову психіатричну експертизу до Кримської республіканської клінічної психіатричної лікарні №1. Кримськотатарський Ресурсний Центр розцінив таку практику як порушення прав незаконно переслідуваних кримських татар.

22 серпня 2023 року кримінальну справу шістьох кримських татар передали до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. Розгляд справи відбувався вже за межами окупованого Криму.

Захист наголошував на процесуальних порушеннях, незаконності обшуків та недостатності доказів. Представництво Президента України в АР Крим повідомило, що адвокати звертали увагу на використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності без належного оформлення та порушення права обвинувачених на захист. Самі фігуранти заявляли, що переслідуються через релігійні переконання та активну громадянську позицію.

29 квітня 2025 року суд оголосив вирок Рефату Сейдаметову. Разом із ним до тривалих термінів позбавлення волі засудили ще п’ятьох кримських татар. Халіл Мамбетов, Осман Абдуразаков, Леман Зекеряєв та Екрем Крош також отримали по 14 років, а Айдер Асанов — 11 років.

Представництво Президента України в АР Крим назвало вироки незаконними та наголосило, що справа є черговим прикладом системного переслідування кримських татар за сфабрикованими звинуваченнями.

Станом на 9 вересня 2026 року останнє підтверджене місце перебування Рефата Сейдаметова — СІЗО-1 ГУФСІН Росії у Ростовській області. За наявними правозахисними даними, після вироку він очікує подальшого етапування для відбування призначеного покарання. Новішої достовірної інформації про його переведення до конкретної колонії у пріоритетних відкритих джерелах не знайдено.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, КримSOS, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Дата оновлення: 09.09.2026 р.