Сейдалієв Насрулла

Особиста справа

Сейдалієв Насрулла

Статус
Ув'язнений(а)
Стать
Чоловік
Умови утримання
Ув'язнений(а)

Затримання: 4 березня 2022 року в окупованому Криму російські силовики затримали кримськотатарського активіста, заступника голови Херсонського регіонального Меджлісу кримськотатарського народу Насруллу Сейдалієва. Того дня він приїхав до Криму, щоб відвідати сина, який проживав у селі Строганівка. Сейдалієва затримали в Сімферополі. Згодом проти нього порушили кримінальну справу за ч. 2 ст. 208 КК РФ — нібито за участь у незаконному збройному формуванні. Російське слідство пов’язало справу Сейдалієва з так званим «Кримськотатарським добровольчим батальйоном імені Номана Челебіджіхана». За версією обвинувачення, він нібито забезпечував учасників формування продуктами харчування та виконував господарські роботи.

Вирок: 30 листопада 2022 року окупаційний «суд» в Криму засудив Насруллу Сейдалієва до 9 років позбавлення волі в колонії суворого режиму та 1 року адміністративного нагляду після звільнення.

Сейдалієв Насрулла

Біографія

Затримання: 4 березня 2022 року в окупованому Криму російські силовики затримали кримськотатарського активіста, заступника голови Херсонського регіонального Меджлісу кримськотатарського народу Насруллу Сейдалієва. Того дня він приїхав до Криму, щоб відвідати сина, який проживав у селі Строганівка. Сейдалієва затримали в Сімферополі. Згодом проти нього порушили кримінальну справу за ч. 2 ст. 208 КК РФ — нібито за участь у незаконному збройному формуванні. Російське слідство пов’язало справу Сейдалієва з так званим «Кримськотатарським добровольчим батальйоном імені Номана Челебіджіхана». За версією обвинувачення, він нібито забезпечував учасників формування продуктами харчування та виконував господарські роботи.

Вирок: 30 листопада 2022 року окупаційний «суд» в Криму засудив Насруллу Сейдалієва до 9 років позбавлення волі в колонії суворого режиму та 1 року адміністративного нагляду після звільнення.

Насрулла Сейдалієв народився 29 квітня 1959 року. Він кримський татарин, громадянин України, має вищу освіту, одружений. З 2016 року переважно проживав у селі Партизани Генічеського району Херсонської області, однак часто приїздив до сина у Строганівку в Криму.

У різні періоди Сейдалієв працював водієм та займався підсобним господарством. Також він був заступником голови Херсонського обласного Меджлісу кримськотатарського народу та брав участь у громадській діяльності.

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Сейдалієв понад 50 років проживав у Генічеському районі Херсонщини. Після окупації території він не отримував російського паспорта та залишався громадянином України.

4 березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Сейдалієв приїхав до Криму, щоб побачитися із сином. Саме під час цієї поїздки його затримали в Сімферополі. Він став одним із перших мешканців Генічеського району, яких російські окупаційні сили незаконно заарештували після 24 лютого 2022 року.

Російська сторона звинуватила його в участі у так званому «Кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана». За твердженням слідства, Сейдалієв нібито забезпечував формування продуктами харчування, займався прибиранням території, заготівлею дров та іншими господарськими роботами. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» зазначає, що доказовість його участі у формуванні не була належно підтверджена.

30 листопада 2022 року окупаційний «суд» виніс Сейдалієву вирок — 9 років позбавлення волі в колонії суворого режиму та один рік адміністративного нагляду. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, обвинувачення у справі ґрунтувалося переважно на показаннях «прихованих свідків» та висновках експертів, які системно співпрацюють із російськими силовими структурами. КРЦ називає справу політично мотивованою та наголошує на порушеннях міжнародного права під час її розгляду.

Після етапування з окупованого Криму Сейдалієв опинився у виправній установі в Мінусінську Красноярського краю РФ. Умови утримання негативно позначилися на його здоров’ї.

У 2024 році Кримськотатарський Ресурсний Центр повідомляв про суттєве погіршення стану здоров’я Сейдалієва. Він втратив близько половини своєї ваги, мав підвищений артеріальний тиск, сильні набряки ніг та важку форму варикозного захворювання. Через проблеми зі здоров’ям та неналежне харчування він іноді був змушений їсти лише один раз на день.

У березні 2025 року Представництво Президента України в АР Крим повідомляло, що стан Сейдалієва є критичним. Через загострення хронічних захворювань він провів 21 день у лікарні в Красноярську, однак належного лікування, за інформацією української сторони, не отримав.

Російська влада також почала розглядати його як громадянина Узбекистану, хоча Сейдалієв є громадянином України. У документах, які він отримав у місці ув’язнення, йшлося про можливу депортацію до Узбекистану після звільнення та заборону на в’їзд до РФ. КРЦ наголошував, що Насрулла народився в Узбекистані лише через обставини депортації кримських татар, але громадянства цієї держави не має.

28 серпня 2025 року Сейдалієва етапували з Мінусінська до Республіки Алтай. Протягом кількох місяців родина не знала, де він перебуває. Згодом стало відомо, що через критичне погіршення здоров’я він близько місяця перебував у лікарні в Барнаулі. Після цього його доставили до виправної колонії №1 у селі Майма Республіки Алтай.

У колонії Сейдалієву, за інформацією КРЦ, відібрали необхідні ліки, а медикаменти, які надсилали родичі, до нього не доходили. Йому також не дозволяли користуватися окулярами через металеву оправу та тривалий час не виводили на прогулянки.

У січні 2026 року стало відомо, що Росія внесла Насруллу Сейдалієва до свого списку «екстремістів і терористів». Одночасно КРЦ повідомив про його незаконне етапування до ВК №1 у селі Майма.

Станом на 9 вересня 2026 року Насрулла Сейдалієв продовжує відбувати незаконне покарання у ВК №1 у селі Майма Республіки Алтай. За інформацією КРЦ та Суспільного Крим, він тривалий час перебуває у ШІЗО без побачень і передач від родини. Ситуація зі здоров’ям залишається складною.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, КримSOS, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Суспільне Крим, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Фото: Кримськотатарський Ресурсний Центр.

Дата оновлення: 09.09.2026 р.