Затримання: у грудні 2023 року в окупованому Севастополі російські силовики затримали Ксенію Свєтлішину як активістку українського руху опору «Жовта стрічка». Російська сторона звинуватила її у нібито конфіденційній співпраці з іноземною державою та у вандалізмі з політичних мотивів. За версією окупаційного слідства, Свєтлішина нібито передавала через Telegram українській розвідці інформацію про російські військові об’єкти та наносила політичні написи на лавках і об’єктах благоустрою в парку імені Анни Ахматової у Севастополі. Українські правозахисники розглядають справу як політично мотивоване переслідування активістки.

Вирок: 3 вересня 2024 року окупаційний «Севастопольський міський суд» засудив Ксенію Свєтлішину до 5 років і 3 місяців позбавлення волі в колонії загального режиму з обмеженням волі після звільнення. Її визнали винною за статтею 275.1 КК РФ про нібито конфіденційне співробітництво з іноземною державою та ч. 2 ст. 214 КК РФ — «вандалізм на ґрунті політичної ворожнечі».

У липні 2025 року Верховний суд РФ повернув справу на новий розгляд, перекваліфікувавши обвинувачення за статтею про конфіденційне співробітництво з іноземною державою на значно тяжчу статтю про «державну зраду». Це стало першим відомим у кримській практиці випадком, коли касаційна інстанція РФ направила справу на перегляд у бік посилення покарання.

30 жовтня 2025 року окупаційний «Севастопольський міський суд» за результатами повторного розгляду призначив Свєтлішиній 13 років і 3 місяці позбавлення волі в колонії загального режиму з подальшим обмеженням волі строком на 1 рік і 6 місяців.

У 2026 році апеляційна інстанція РФ залишила посилений вирок без змін. За інформацією Суспільного Крим, розгляд відбувався у закритому режимі, а дані про судовий процес були приховані на офіційному ресурсі окупаційного суду.

Ксенія Свєтлішина народилася 28 квітня 1986 року. Вона проживала в окупованому Севастополі та виховує двох дітей. На момент ув’язнення дітям було 14 та 15 років.

Російські силовики заявили, що Свєтлішина нібито співпрацювала з українською розвідкою та передавала інформацію про російську армію через Telegram. Також їй інкримінували нанесення політичних написів у громадському просторі Севастополя. Ці твердження є позицією російської сторони у кримінальній справі.

3 вересня 2024 року після першого судового розгляду Свєтлішину засудили до 5 років і 3 місяців колонії загального режиму. Після винесення вироку її мали етапувати для відбування покарання за межі Криму.

У липні 2025 року Верховний суд РФ не скасував вирок і не виправдав Свєтлішину. Навпаки, справу повернули до окупаційного суду Севастополя через твердження про необхідність кваліфікувати її дії за тяжчою статтею — «державна зрада».

30 жовтня 2025 року після повторного розгляду окупаційний суд збільшив покарання до 13 років і 3 місяців. Таким чином, до раніше призначеного строку фактично додали ще вісім років.

У 2026 році Ксенію Свєтлішину спочатку етапували із СІЗО №1 в окупованому Сімферополі. Напрямок її етапування тривалий час залишався невідомим, а правозахисники повідомляли, що зв’язатися з нею можна буде лише після завершення етапу.

31 серпня 2026 року стало відомо, що Свєтлішину доставили до жіночої колонії у Вологді, Росія. За інформацією правозахисників, у цій колонії діють суворі обмеження щодо листування: ув’язненим дозволяють листуватися не більше ніж із трьома адресатами, забороняють згадувати слово «політв’язень», а отримання листів із-за кордону фактично ускладнене.

Етапування української громадянки з окупованого Криму на територію Російської Федерації правозахисники розцінюють як порушення норм міжнародного гуманітарного права. Переміщення цивільних осіб із окупованої території на територію держави-окупанта є окремою проблемою в контексті російської окупації Криму.

Станом на 9 вересня 2026 року Ксенія Свєтлішина продовжує відбувати незаконне покарання в жіночій колонії у Вологді, Російська Федерація. Її справа залишається прикладом переслідування мешканців окупованого Криму за проукраїнську позицію та участь у ненасильницькому русі опору.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Суспільне Крим, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал».

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 09.09.2026 р.