Політичні в'язні

Сейтосманов Енвер

Затримання: 10 травня 2018 року російські силовики провели обшуки в будинку Енвера Сейтосманова та його брата Ернеса в селі Байдари (Орлине) Балаклавського району Севастополя, а також у будинку їхньої матері в селі Садове Нижньогірського району. Після обшуків Енвера та Ернеса доставили до управління ФСБ. Ернеса після допиту відпустили, а Енвера затримали. 11 травня 2018 року окупаційний суд у Севастополі обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Російські силовики звинуватили Енвера Сейтосманова у причетності до діяльності організації «Хізб ут-Тахрір». Спочатку йому інкримінували частину 2 статті 205.5 КК РФ, а згодом обвинувачення було перекваліфіковане на частину 1 цієї статті. Вирок: 5 грудня 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Енвера Сейтосманова до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму та 1 року обмеження волі після звільнення. 16 квітня 2020 року Військовий апеляційний суд у Власісі Московської області залишив вирок без змін. Енвер Сейтосманов заперечував обвинувачення та називав переслідування політично мотивованим і пов’язаним із дискримінацією за релігійною ознакою.

Сейтосманов Ернест

Затримання: 9 лютого 2022 року в окупованому Криму російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у Бахчисарайському, Сімферопольському, Білогірському районах та в Балаклавському районі Севастополя. Одним із місць проведення обшуку був будинок Ернеста Сейтосманова в селі Тилове Балаклавського району. Після обшуку Ернеста Сейтосманова затримали та доставили до російського силового відомства. Того ж дня його взяли під варту. Це був уже не перший обшук у його будинку. У квітні 2021 року силовики також проводили обшук, після якого Сейтосманов заявляв про застосування до нього фізичної сили під час затримання та допиту. Вирок: 24 травня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ернеста Сейтосманова до 18 років позбавлення волі. Перші чотири роки він мав провести у в’язниці, після чого — у виправній колонії суворого режиму. Після звільнення суд призначив ще 1 рік 6 місяців обмеження волі. У листопаді 2023 року апеляційний суд зменшив строк покарання на шість місяців — до 17 років 6 місяців позбавлення волі.

Сейтумеров Абдулмеджит

Затримання: 24 серпня 2023 року співробітники ФСБ РФ провели масові обшуки у будинках кримських татар та затримали шістьох активістів «Кримської солідарності», серед яких був Абдулмеджит Сейтумеров. Уранці 24 серпня 2023 року російські силовики провели масові обшуки у Бахчисараї та Бахчисарайському районі. Після обшуку Абдулмеджита Сейтумерова затримали та доставили до Сімферополя. Наступного дня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом із ним були затримані ще п’ятеро кримських татар – активістів Вирок: Станом на 22.07.2026 року інформація про вирок відсутня. Російська Федерація обвинувачує Абдулмеджита Сейтумерова за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») у межах так...

Сейтумеров Осман

Затримання: 11 березня 2020 року російські силовики провели серію масових обшуків у будинках кримських татар у Бахчисараї та Бахчисарайському районі. Обшуки відбулися, зокрема, в будинках Османа Сейтумерова, його старшого брата Сейтумера Сейтумерова, їхнього дядька Рустема Сейтмеметова та Амета Сулейманова. Після обшуку Османа Сейтумерова затримали. 12 березня 2020 року незаконний «Київський районний суд Сімферополя» обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Османа звинуватили у нібито участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір». Вирок: 29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Османа Сейтумерова до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Перші 3 роки 6 місяців він мав провести у в’язниці, після чого — відбувати покарання в колонії суворого режиму. Також після звільнення було призначено обмеження волі строком на один рік. 9 лютого 2023 року Військовий апеляційний суд у Власісі залишив вирок без змін.

Сейтхалілов Рустем

Затримання: 27 березня 2019 року в окупованому Криму російські силовики провели масштабні обшуки в будинках кримських татар у Кам’янці, Строгонівці та Білому Сімферопольського району. Рустем Сейтхалілов був одним із затриманих у межах так званої другої Сімферопольської групи у справі «Хізб ут-Тахрір». Після затримання його помістили під варту. Російське слідство звинуватило Сейтхалілова за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — «участь у діяльності організації, визнаної терористичною». Пізніше до обвинувачення також додали ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ — нібито підготовку до насильницького захоплення влади. Вирок: 18 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Рустема Сейтхалілова до 14 років позбавлення волі. Перші 5 років він мав провести у в’язниці, після чого — відбувати покарання в колонії суворого режиму. Також суд призначив 1 рік обмеження волі після звільнення. 7 липня 2023 року Апеляційний військовий суд у Москві залишив вирок без змін.

Семена Микола

Затримання: 19 квітня 2016 року співробітники ФСБ РФ провели обшук у квартирі журналіста в Сімферополі, вилучили комп'ютерну техніку та порушили щодо нього кримінальну справу за ч. 2 ст. 280.1 КК РФ («публічні заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації»). Підставою стала стаття, опублікована на сайті «Крим.Реалії», у якій автор висловив думку про необхідність деокупації Криму. Після обшуку Миколі Семені було заборонено залишати територію Криму, а згодом його внесли до російського переліку осіб, причетних до екстремістської діяльності. Під час слідства він перебував під підпискою про невиїзд. Справу Семени українські та міжнародні правозахисні організації, Європейський парламент і низка міжнародних інституцій визнали політично мотивованою та пов'язаною з переслідуванням за журналістську діяльність. Вирок: 22 вересня 2017 року підконтрольний Росії Залізничний районний суд Сімферополя визнав Миколу Семену винним у публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії та призначив покарання у вигляді 2 років і 6 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним строком 3 роки. Також суд заборонив журналісту займатися будь-якою публічною діяльністю, пов'язаною з публікаціями у засобах масової інформації. Спочатку строк заборони становив три роки, однак пізніше його було скорочено до двох років.

Сенеджук Оксана

Затримання: 14 серпня 2024 року співробітники ФСБ РФ провели обшук у помешканні Оксани Сенеджук в окупованому Севастополі та затримали її. Після затримання жінку доставили до ізолятора тимчасового тримання, а згодом — до СІЗО №1 у Сімферополі. 15 серпня 2024 року підконтрольний Росії Ленінський районний суд Севастополя обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Сенеджук звинуватили за статтею 275 КК РФ — «державна зрада». Вирок: 26 грудня 2024 року окупаційний Севастопольський міський суд засудив Оксану Сенеджук до 15 років позбавлення волі в колонії загального режиму, одного року обмеження волі після звільнення та штрафу 200 тисяч рублів. Судовий процес проходив у закритому режимі. 11 грудня 2025 року Верховний суд РФ також залишив вирок та апеляційне рішення без змін.

Сенцов Олег

Затримання: 10 травня 2014 року в Сімферополі співробітники ФСБ Росії увірвалися до квартири Олега Сенцова та викрали його. Слідом заарештували ще трьох кримчан: Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія. Сенцова етапували до московського СІЗО «Лефортово». Звинувачення: «організація терористичного угруповання», «підпал» офісів «Єдиної Росії» та «Російської громади Криму», «підготовка підриву» пам'ятника Леніну та меморіалу «Вічний вогонь» у Сімферополі. Під час допитів до нього застосовувалися тортури. Двоє обвинувачених: Афанасьєв та Чирній, зізнались і дали свідчення проти Сенцова та Кольченка, однак згодом Афанасьєв відкликав свої свідчення, пояснивши їх тортурами. Вирок: 25 серпня 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Після оголошення вироку Сенцов і Кольченко в залі суду заспівали Гімн України. Покарання Сенцов відбував у колонії суворого режиму у Лабитнангах за Полярним колом. 7 вересня 2019 року його звільнили в рамках великого обміну між Україною та Росією за формулою 35 на 35, провівши у полоні 5 років і 4 місяці.

Сергєєва Вікторія

Затримання: 21 серпня 2025 року, аеропорт міста Сочі (РФ), після прильоту з Туреччини. Після затримання місце перебування Вікторії Сергєєвої понад п’ять місяців приховували від родини. Лише згодом стало відомо, що вона утримувалася у кількох слідчих ізоляторах, зокрема в СІЗО міста Борисоглібськ Воронезької області. Вирок: Станом на 22.07.2026 року остаточного вироку немає. Російська Федерація обвинувачує Вікторію Сергєєву за статтею 275 КК РФ («державна зрада»), стверджуючи, що вона нібито здійснювала грошові перекази на підтримку Збройних сил України. Правозахисники наголошують, що справа має політично мотивований характер, а отримані свідчення могли бути здобуті під тиском.

Серьогін Данило

Затримання: У квітні 2023 року підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд визнав Данила винним за адміністративною статтею про «дискредитацію Збройних сил РФ» та оштрафував на 40 тис. рублів. За версією окупаційної влади, він нібито публічно вигукував фрази «скоро до Криму зайдуть війська НАТО» та висловлювався проти війни Росії проти України. У травні 2023 року, за даними слідства, Сєрьогін розмістив на своїй сторінці у Facebook під псевдонімом Afigo Baltasar публікації, які російські правоохоронні органи кваліфікували як повторну «дискредитацію Збройних сил РФ». Які саме публікації стали підставою для кримінального переслідування, офіційно не повідомлялося. У серпні 2023 року щодо нього порушили кримінальну справу за ч. 1 ст. 280.3 КК РФ («повторна дискредитація використання...

Сеттаров Володимир

Затримання: 29 травня 2023 року ФСБ РФ повідомила про затримання у Криму двох братів -Володимира та Олексія Сеттарових. Молодих чоловіків затримали, за повідомленнями правозахисників, у полі. Пізніше обох братів взяли під варту підконтрольним РФ судом у Криму. Володимира Сеттарова звинуватили за ч. 2 ст. 208 Кримінального кодексу РФ в участі на території іноземної держави у збройному формуванні, яке, за версією російського слідства, діяло всупереч інтересам РФ. Справу пов’язали з нібито участю у кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана.  Вирок: 22 листопада 2023 року підконтрольний РФ Роздольненський районний суд окупованого Криму засудив Володимира Сеттарова до 5 років 6 місяців позбавлення волі в колонії суворого режиму, з яких перший рік він мав провести у в’язниці. Судове рішення набуло чинності.

Сеттаров Олексій

Затримання: 29 травня 2023 року ФСБ РФ повідомила про затримання двох чоловіків, яких назвала учасниками незаконного збройного формування. Правозахисники зазначають, що братів затримали безпосередньо в полі під час роботи. Олексія Сеттарова звинуватили за ч. 2 ст. 208 Кримінального кодексу РФ «участь на території іноземної держави у збройному формуванні, не передбаченому законодавством цієї держави, з метою, що суперечить інтересам Росії». Справу пов’язали з нібито участю Олексія у кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана.  Вирок: 26 жовтня 2023 року підконтрольний РФ Роздольненський районний суд окупованого Криму засудив Олексія Сеттарова до 5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Перший рік покарання він мав відбувати у в’язниці. Вирок набув чинності.