Політичні в'язні

Ібрагімов Ісмет

Затримання: 7 липня 2020 року співробітники ФСБ РФ провели масові обшуки в різних районах окупованого Криму та затримали кримського татарина Ісмета Ібрагімова. Його помістили до слідчого ізолятора в Сімферополі. Російські силовики звинуватили Ібрагімова в організації діяльності ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яка є законною в Україні, але була визнана «терористичною» в Росії у 2003 році. Вирок: 8 липня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ісмета Ібрагімова до 19 років позбавлення волі: перші 5 років – у тюрмі, решту строку – у колонії суворого режиму. Після відбуття основного покарання йому також призначено 2 роки обмеження волі. 2 жовтня 2023 року Апеляційний військовий суд РФ залишив вирок без змін. Ісмет Таїрович Ібрагімов народився...

Ібрагімов Тимур

Затримання: 11 жовтня 2017 року співробітники ФСБ Російської Федерації провели обшук у будинку кримськотатарського журналіста Тимура Ібрагімова в Бахчисараї та затримали його в межах так званої другої Бахчисарайської групи «справи Хізб ут-Тахрір». Того ж дня були затримані й інші кримськотатарські активісти. Окупаційна влада звинуватила Ібрагімова в участі діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії, але легально діє в Україні та більшості країн світу. Вирок: 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Тимура Ібрагімова до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Після вироку апеляційні та касаційні скарги не призвели до його скасування. Українські та міжнародні правозахисні організації визнали Ібрагімова політичним...

Ібрагімов Халіл

Затримання: 7 липня 2020 року, Сімферопольський район, тимчасово окупований Крим. Вирок: 8 липня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Халіла Ібрагімова до 14 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності організації, яку в РФ визнано терористичною») та ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК РФ («приготування до насильницького захоплення влади»). Перші 4 роки призначено відбувати у тюрмі, решту строку — у колонії суворого режиму. Після звільнення передбачено один рік обмеження волі. 2 жовтня 2023 року апеляційний військовий суд залишив вирок без змін.

Ібраїмов Арсен

Затримання: 6 квітня 2022 року кримського татарина Арсена Ібраїмова співробітники ФСБ Росії затримали на адміністративному кордоні між Херсонською областю та тимчасово окупованим Кримом. Після цього російські силовики звинуватили його в участі в добровольчому кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана, який у РФ визнано «терористичною організацією». Арсен Ібраїмов категорично заперечив будь-яку причетність до батальйону та не визнав своєї вини. Вирок: 25 серпня 2022 року підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя засудив Арсена Ібраїмова до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з відбуванням першого року у в’язниці. У грудні 2022 року так званий Верховний суд Криму залишив вирок без змін і відхилив апеляційну скаргу захисту.

Іззетов Різа

Затримання: 27 березня 2019 року співробітники ФСБ РФ провели масові обшуки в Криму, зокрема в мікрорайонах Кам’янка та Строганівка поблизу Сімферополя. Після чого кримськотатарського правозахисника та громадського активіста Різу Іззетова затримали в своєму ж будинку. Його заарештували за звинуваченням у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії, але законно діє в Україні та більшості країн світу. Вирок: 10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Різу Іззетова до 19 років позбавлення волі. Перші 5 років він має провести у в’язниці з найсуворішими умовами тримання, решту строку — у колонії суворого режиму. Також суд призначив йому 1,5 року обмеження волі після звільнення. 28 березня 2023 року Апеляційний військовий суд у...

Ільченко Юрій

Затримання: 2 липня 2015 року Юрій Ільченко був затриманий співробітниками ФСБ та Центру протидії екстремізму (ЦПЕ) у Севастополі. Підставою стали публікації в блозі та соціальних мережах, де він різко висловлювався про окупацію Криму, закликав до повної блокади анексованого Криму та пропонував позбавити кримчан, які отримали російські паспорти, українського громадянства. Перед затриманням до нього часто приходили додому співробітники ФСБ та ЦПЕ, зокрема Максим Новосельцев, якого співробітники між собою називали «катом» за жорстокість. Йому інкримінували статті 280 і 282 КК РФ — публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності та розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Вирок: Після 11 місяців у СІЗО Сімферополя, 2 червня 2016 року Ільченка перевели під домашній арешт із електронним браслетом. 11 червня він утік – зрізав браслет, надягнув батькову куртку та взяв мамину палицю, щоб камери на деревах біля дому не впізнали його одразу. Близько півтори години біг через ліс. До адміністративного кордону дістався автостопом, кілька разів змінюючи машини. Перетнув кордон через заміноване лісом ділянку. 16 червня прийшов у КримSOS у Львові. Після звільнення Ільченко живе у Львові разом із батьками, яких вдалося вивезти з Криму.

Ісмаїлов Рустем

Затримання: 12 жовтня 2016 року російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у мікрорайонах Кам’янка та Строгонівка Сімферопольського району. Під час обшуку в будинку Рустема Ісмаїлова співробітники ФСБ вибили двері, застосували до нього фізичну силу. Його затримали за звинуваченням у нібито причетності до діяльності організації «Хізб ут-Тахрір». Вирок: 18 червня 2019 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Рустема Ісмаїлова до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. 24 грудня 2019 року Верховний суд РФ скоротив термін покарання на шість місяців – до 13 років і 6 місяців ув’язнення.

Кадиров Едем

Затримання: 23 січня 2019 року в окупованому Криму був затриманий 25-річний Едем Кадиров – мешканець села Яркое Поле Кіровського району АР Крим. ФСБ Росії звинуватила його в тому, що у 2016 році він нібито вступив до «Кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана», що дислокується в прикордонних районах Херсонської області, пройшов там спеціальну підготовку, зокрема поводженню з вогнепальною зброєю, а також виконував функції «особистого охоронця командира батальйону Ленура Іслямова, займався будівництвом споруд і загороджень поблизу кордону, оглядом транспортних засобів». Сам Іслямов публічно спростував цю версію: заявив, що не знайомий з Кадировим. 23 квітня 2019 року арешт Кадирова був продовжений. Вирок: 6 травня 2019 року справа Кадирова розглянута по...

Кадиров Мурат

Затримання: 14 лютого 2023 року співробітники ФСБ РФ затримали жителя окупованого Севастополя Мурата Кадирова. Підставою для переслідування стало звинувачення у так званому «фінансуванні тероризму». Підставою став грошовий переказ у розмірі 3000 рублів. Він його зробив ще за 8 років до затримання, щоб підтримати малозабезпечену людину з Дагестану напередодні мусульманського свята Курбан-байрам. Вирок: Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Мурата Кадирова до 10 років позбавлення волі за статтею 205.1 КК РФ («фінансування тероризму»). Апеляційний і касаційний суди залишили вирок без змін.

Кадиров Осман

Затримання: 14 лютого 2023 року співробітники ФСБ Російської Федерації затримали кримського татарина Османа Кадирова, жителя села Ярке Поле в окупованому Криму. Підставою для переслідування стало звинувачення у причетності до так званого «батальйону імені Номана Челебіджіхана». Вирок: У червні 2023 року Осман був засуджений до 2 років позбавлення волі у виправній колонії, а в серпні термін збільшили до 5 років, з першим роком у тюрмі.

Кадиров Сулейман

Затримання: 5 жовтня 2016 року співробітники ФСБ провели обшук у будинку кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова у Феодосії та вилучили ноутбук і телефон. Приводом стало те, що у березні 2016 року він зробив репост відеоролика на YouTube-каналі блогера Дем'яна Дем'яненка під назвою «Новий батальйон» із коментарем у Facebook: «Сулейман Кадиров погоджується! Крим – це Україна. Завжди була, є і буде! Дякую автору за відео! Підтримую!». 18 жовтня 2017 року йому пред'явили офіційне обвинувачення за ч. 2 ст. 280.1 КК РФ («публічні заклики до дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації»). У квітні 2017 року Росфінмоніторинг внес Кадирова до переліку «екстремістів і терористів». Вирок: У ході слідства була призначена лінгвістична експертиза, яка встановила, що коментар є не «закликом», а лише «схваленням» екстремістських дій. Після цього суд призначив додаткову психолого-лінгвістичну експертизу для остаточної кваліфікації. Прокуратура запросила 3 роки умовно. 1 березня 2018 року підконтрольний Росії Феодосійський міський суд засудив Сулеймана Кадирова до 2 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. 3 травня 2018 року Верховний суд Криму залишив вирок у силі. Вину активіст не визнав і свою позицію щодо належності Криму Україні не змінив. 2 березня 2020 року закінчився випробувальний строк – Кадиров є звільненим. 15 червня 2020 року Росфінмоніторинг виключив його з переліку «екстремістів і терористів». Сулейман Кадиров – кримськотатарський активіст із Феодосії, член регіонального Меджлісу. На момент справи йому було близько 59 років. У своєму останньому слові на суді заявив: «Я ніколи не приховував своєї проукраїнської позиції, завжди це казав – це моє право як людини і громадянина. Я її не приховую. Винним себе не вважаю».

Кадочніков Борис

Затримання: Бориса Кадочнікова, жителя Сімферополя, російські силові структури затримали у 2023 році в тимчасово окупованому Криму. Російське слідство звинуватило його у нібито «співробітництві з іноземною державою». За версією ФСБ РФ, Кадочніков начебто підтримував зв’язок із представником Служби безпеки України та виконував доручення, пов’язані з передачею інформації. Політв’язень став черговою жертвою хвилі переслідувань за звинуваченнями у «державній зраді», «шпигунстві» та «співпраці з Україною». Вирок: 17 грудня 2024 року підконтрольний Росії Верховний суд Республіки Крим засудив Бориса Кадочнікова до 4 років позбавлення волі в колонії загального режиму, штрафу в розмірі 300 тисяч рублів та 1 року 6 місяців обмеження свободи після звільнення. У березні 2025 року апеляційна інстанція переглянула справу, проте вирок залишився чинним. Наприкінці 2025 року Верховний суд РФ скасував рішення та направив справу на новий розгляд із перспективою перекваліфікації обвинувачення на більш тяжку статтю про «державну зраду», що може призвести до значно суворішого покарання.