Затримання: 23 січня 2019 року в окупованому Криму був затриманий 25-річний Едем Кадиров – мешканець села Яркое Поле Кіровського району АР Крим.

ФСБ Росії звинуватила його в тому, що у 2016 році він нібито вступив до «Кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана», що дислокується в прикордонних районах Херсонської області, пройшов там спеціальну підготовку, зокрема поводженню з вогнепальною зброєю, а також виконував функції «особистого охоронця командира батальйону Ленура Іслямова, займався будівництвом споруд і загороджень поблизу кордону, оглядом транспортних засобів». Сам Іслямов публічно спростував цю версію: заявив, що не знайомий з Кадировим. 23 квітня 2019 року арешт Кадирова був продовжений.

Вирок: 6 травня 2019 року справа Кадирова розглянута по суті в особливому порядку протягом одного судового засідання. 31 травня 2019 року підконтрольний Росії Кіровський районний суд Криму засудив Едема Кадирова до 4 років позбавлення волі та 1 року обмеження волі за ч. 2 ст. 208 КК РФ («участь у збройному формуванні, не передбаченому законом»). Кадиров визнав провину та уклав угоду зі слідством. Утримувався у СІЗО-1 Сімферополя (бульвар Леніна, 4). 3 травня 2023 року Едем Кадиров вийшов на свободу після відбуття повного терміну покарання.

Едем Кадиров – кримський татарин, мешканець села Яркое Поле Кіровського району АР Крим, народився 22 березня 1994 року. Його справа є частиною масових переслідувань кримських татар у рамках справ про батальйон імені Номана Челебіджихана. Починаючи з 2014 року Кримськотатарський Ресурсний Центр зафіксував 28 затримань за звинуваченням в участі в батальйоні: 12 – в окупованому Криму, 16 – на окупованій Херсонщині після 24 лютого 2022 року.

У один день із Едемом Кадировим – 3 травня 2023 року – вийшов на волю й інший фігурант справ батальйону Айдин Мамутов, також засуджений до 4 років. Кримськотатарський Ресурсний Центр визнав обох політичними в'язнями. Заяву на захист Кадирова оприлюднила й організація Freedom House Ukraine.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримськотатарський Ресурсний Центр, КримSOS, Громадське радіо.

Фото: Кримськотатарський Ресурсний Центр.

Дата оновлення: 03.07.2026.