Затримання: 14 лютого 2023 року співробітники ФСБ РФ затримали жителя окупованого Севастополя Мурата Кадирова. Підставою для переслідування стало звинувачення у так званому «фінансуванні тероризму». Підставою став грошовий переказ у розмірі 3000 рублів. Він його зробив ще за 8 років до затримання, щоб підтримати малозабезпечену людину з Дагестану напередодні мусульманського свята Курбан-байрам.

Вирок: Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Мурата Кадирова до 10 років позбавлення волі за статтею 205.1 КК РФ («фінансування тероризму»). Апеляційний і касаційний суди залишили вирок без змін.

Мурат Кадиров — кримський татарин, спортсмен, підприємець і громадянин України, який став черговою жертвою репресивної системи Російської Федерації в окупованому Криму. До арешту він вів звичайне мирне життя. Вищу освіту здобув за спеціальністю «Фізичне виховання» у Таврійському національному університеті. Спорт був важливим для нього: Мурат професійно займався греко-римською боротьбою, неодноразово брав участь у змаганнях та здобував нагороди. Після завершення спортивної кар’єри працював приватним підприємцем у сфері ремонтних робіт. За свідченнями правозахисників і близьких, він ніколи не був пов’язаний із радикальними організаціями чи насильницькою діяльністю.

Переслідування Кадирова розпочалося після того, як силовики вирішили використати давній банківський переказ як доказ нібито злочинної діяльності. Російські правоохоронні органи стверджують, що ці кошти могли бути пов’язані з особами, яких вони вважають причетними до терористичної діяльності. Після затримання Кадирова помістили до СІЗО №1 у Сімферополі, де він перебував в одиночній камері. Згодом його перевели до СІЗО №2, де, за інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, Мурат неодноразово піддавався жорстокому поводженню. Повідомлялося, що до нього близько двадцяти разів застосовували електрошокер, унаслідок чого на тілі залишилися шрами. Крім того, адміністрація ізолятора обмежувала передачу продуктів харчування та необхідних речей. Такі дії правозахисники розцінюють як форму фізичного та психологічного тиску на незаконно утримуваного громадянина України.

Згодом Кадирова етапували до Ростова-на-Дону, де він провів близько року в слідчому ізоляторі та очікував вироку. Восени 2024 року стало відомо, що його перевели до виправної колонії №5 у місті Коряжма Архангельської області Росії. За даними правозахисників, там він стикається з систематичним тиском з боку адміністрації колонії та представників силових структур. Незважаючи на серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема остеохондроз і наслідки багаторічних спортивних травм, його примушують до роботи. Відмова виконувати вимоги адміністрації загрожує покаранням у штрафному ізоляторі, який серед ув’язнених називають «ямою».

У колонії в Кадирова вилучали ліки, необхідні для підтримки здоров’я. Камера, де він утримується, переповнена — там перебувають сімнадцять осіб. Політв’язень повідомляв про постійні виклики до психолога та численні допити. Співробітники ФСБ відкрито заявляли, що він перебуває у них «на обліку».

Занепокоєння викликав і факт вилучення у Мурата Корану, хоча раніше представники російських органів дозволяли йому мати священну книгу. Для кримського татарина-мусульманина це є не лише обмеженням права на свободу віросповідання, а й додатковим елементом психологічного тиску.

Російські репресії торкнулися не лише самого Мурата, а й його родини. Під час обшуку та затримання силовики жорстко поводилися з його дружиною. За інформацією правозахисників, подружжя примусили лежати на підлозі, а дружину Кадирова фактично утримували під контролем силовиків із ранку до другої години ночі наступного дня. За весь період перебування у місцях несвободи Мурат зміг побачити дружину лише один раз — у суді. Така ізоляція є серйозним випробуванням для всієї сім’ї.

Мурат Кадиров продовжує незаконно утримуватися в Російській Федерації. Його рідні сподіваються на переведення ближче до Криму та якнайшвидше повернення додому.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Суспільне Крим, Укрінформ, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в АР Крим.

Фото: Суспільне Крим.

Дата оновлення: 10.07.2026.