Затримання: 7 липня 2020 року співробітники ФСБ РФ провели масові обшуки в різних районах окупованого Криму та затримали кримського татарина Ісмета Ібрагімова. Його помістили до слідчого ізолятора в Сімферополі. Російські силовики звинуватили Ібрагімова в організації діяльності ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яка є законною в Україні, але була визнана «терористичною» в Росії у 2003 році.

Вирок: 8 липня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ісмета Ібрагімова до 19 років позбавлення волі: перші 5 років – у тюрмі, решту строку – у колонії суворого режиму. Після відбуття основного покарання йому також призначено 2 роки обмеження волі. 2 жовтня 2023 року Апеляційний військовий суд РФ залишив вирок без змін.

Ісмет Таїрович Ібрагімов народився 25 січня 1988 року в селищі Саук-Дере Краснодарського краю, однак уже наступного року його родина повернулася до Криму. Дитинство та юність Ісмет провів у Судаку. Після закінчення школи навчався у професійно-технічному училищі №38 у Сімферополі, а пізніше працював у Криму.

Ібрагімов є представником кримськотатарського народу, який після російської окупації Криму у 2014 році став однією з головних мішеней політичних переслідувань. До арешту Ісмет був відомий як активіст, знавець арабської мови, релігійна людина та турботливий сім’янин. У 2011 році він одружився. Разом із дружиною Разіє Мустафаєвою вони виховували трьох доньок. Крім власних дітей, Ісмет опікувався літніми батьками, які потребували його допомоги та підтримки.

Після окупації Криму Росія почала масово застосовувати на півострові власне кримінальне законодавство. Одним із найпоширеніших інструментів переслідування кримських татар стали так звані справи «Хізб ут-Тахрір». Правозахисники неодноразово наголошували, що такі кримінальні провадження ґрунтуються переважно на прихованих аудіозаписах релігійних розмов, сумнівних експертизах і свідченнях анонімних свідків. В Україні та більшості країн світу організація «Хізб ут-Тахрір» не заборонена.

7 липня 2020 року ФСБ провела чергову хвилю обшуків у будинках кримських татар. Серед затриманих опинився й Ісмет Ібрагімов. Уже наступного дня окупаційний суд відправив чоловіка під варту. Слідство звинуватило його за статтею 205.5 Кримінального кодексу РФ («організація діяльності терористичної організації»), а також інкримінувало підготовку до насильницького захоплення влади. Сам Ібрагімов категорично відкидав усі звинувачення та наголошував на їх політичному характері.

Правозахисники дійшли висновку, що переслідування пов’язане з його релігійною діяльністю та громадянською позицією, а склад злочину в його справі відсутній.

Судовий процес проходив у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону. Адвокати неодноразово заявляли про численні процесуальні порушення. Зокрема, сторона захисту звертала увагу на недоліки експертиз, суперечності у доказах та неправомірне використання інформації, яка стала основою обвинувачення. Під час апеляційного розгляду навіть було встановлено, що в матеріалах вироку містилися відомості про нібито допит батьків Ісмета, хоча фактично такого допиту не проводили. Апеляційний суд вилучив ці свідчення з тексту вироку, однак сам вирок залишив без змін.

8 липня 2022 року суд виніс суворий вирок – 19 років позбавлення волі. Це один із найбільших термінів, призначених фігурантам кримських «справ Хізб ут-Тахрір». Українські правозахисники та Міністерство закордонних справ України засудили рішення російського суду та назвали його політично вмотивованим.

Після набрання вироком чинності Ісмета почали етапувати російською пенітенціарною системою. Тривалий час він утримувався у в’язниці міста Димитровград Ульяновської області. Родина неодноразово повідомляла про труднощі зі спілкуванням та отриманням інформації про його стан. Перед одним із етапів адміністрація навіть не дозволила йому побачення з близькими, хоча надала можливість коротко зателефонувати додому.

Окреме занепокоєння викликав стан здоров’я політв’язня. Правозахисники та родичі неодноразово повідомляли про погіршення його самопочуття. За інформацією громадських організацій, Ісмет потребував медичної допомоги гастроентеролога та стоматолога. Відомо також про скарги на проблеми зі здоров’ям під час перебування в місцях позбавлення волі.

Попри багаторічне ув’язнення, Ісмет намагається підтримувати зв’язок із сім’єю через листування. Для його дружини та трьох доньок роки розлуки стали важким випробуванням. Родина продовжує домагатися звільнення бранця та привертати увагу міжнародної спільноти до його долі.

Трагічною подією для родини стала смерть матері Ісмета Мелек Ібрагімової 27 серпня 2025 року. Політв’язень дізнався про втрату вже перебуваючи в неволі. Через ув’язнення він не зміг попрощатися з матір’ю чи підтримати рідних у цей важкий час. Дружина розповідала, що в листах Ісмет висловлював глибокий біль через цю втрату та переживав через неможливість бути поруч із батьком і родиною.

У вересні 2025 року Ісмета Ібрагімова перевели з Димитровграда до Псковської області Росії – приблизно за 2500 кілометрів від його дому в Криму. Спочатку його доставили до СІЗО Пскова, а згодом стало відомо про переведення до виправної колонії №6 у селищі Сосновий Бір. Таке віддалення від рідного дому значно ускладнює побачення та підтримання зв’язку з сім’єю. Попри багаторічне ув’язнення, проблеми зі здоров’ям і розлуку з родиною, Ісмет продовжує залишатися прикладом стійкості та витримки для багатьох кримських татар і українців.

Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в АР Крим, ZMINA, Суспільне Крим, Укрінформ, КримSOS.

Фото: Суспільне Крим.

Дата оновлення: 24.07.2026р.