Затримання: 11 жовтня 2017 року співробітники ФСБ Російської Федерації провели обшук у будинку кримськотатарського журналіста Тимура Ібрагімова в Бахчисараї та затримали його в межах так званої другої Бахчисарайської групи «справи Хізб ут-Тахрір». Того ж дня були затримані й інші кримськотатарські активісти. Окупаційна влада звинуватила Ібрагімова в участі діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії, але легально діє в Україні та більшості країн світу.

Вирок: 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Тимура Ібрагімова до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Після вироку апеляційні та касаційні скарги не призвели до його скасування. Українські та міжнародні правозахисні організації визнали Ібрагімова політичним в’язнем.

Тимур Ізетович Ібрагімов – кримськотатарський громадянський журналіст, активіст, батько чотирьох дітей та один із найвідоміших кримських політв’язнів сучасності. Його історія є прикладом того, як звичайна людина, що прагнула допомагати своїй громаді та розповідати правду про події в окупованому Криму, стала мішенню для російської репресивної системи. Сьогодні ім’я Ібрагімова входить до переліку українських громадян, яких міжнародні правозахисні організації вважають незаконно ув’язненими з політичних мотивів.

Тимур Ібрагімов народився 26 січня 1985 року в місті Янгиюль в Узбекистані. Його родина, як і тисячі інших кримськотатарських сімей, опинилася там після депортації радянською владою у 1944 році. Коли хлопчикові було шість років сім’я повернулася до Криму. Того ж року Тимур зазнав важкої травми ока, внаслідок чого став людиною з інвалідністю. Попри складні життєві обставини він не припинив навчання та зміг досягти значних успіхів в освіті.

У 1998 – 2003 роках Ібрагімов навчався у гімназії-інтернаті для обдарованих дітей із поглибленим вивченням англійської мови в селі Танкове Бахчисарайського району. Вступ до цього навчального закладу вимагав успішного проходження конкурсного відбору, що свідчило про його високі здібності. Пізніше він здобув вищу освіту за спеціальністю «англійська та українська мови», ставши філологом і перекладачем. Паралельно з навчанням працював, а згодом почав займатися ремонтом і продажем комп’ютерної та телефонної техніки.

У 2007 році Тимур відкрив власну справу у сфері ІТ та мобільного зв’язку.

У листопаді 2008 року Тимур одружився з Ділярою Ібрагімовою. Подружжя виховувало чотирьох дітей – двох синів і двох доньок. Рідні та знайомі згадують його як людину, яка багато уваги приділяла благодійності та підтримці нужденних. Через ранню втрату батька він особливо співчував сім’ям, які залишилися без годувальника, і регулярно допомагав малозабезпеченим родинам. Саме це почуття відповідальності перед людьми згодом визначило його активну громадянську позицію.

Після російської окупації Криму у 2014 році Тимур долучився до громадянської журналістики. Ібрагімов висвітлював обшуки, арешти, судові процеси та порушення прав людини в окупованому Криму. Він часто приїздив на місця затримань, підтримував родини політв’язнів та допомагав поширювати інформацію про дії окупаційної влади. Саме через таку активність він опинився в полі зору російських спецслужб.

Під час слідства Ібрагімов відмовився визнавати провину. На одному із судових засідань він наполягав на праві користуватися кримськотатарською мовою та просив забезпечити перекладача, однак суд відмовив у цьому проханні. Сам Тимур наголошував, що його переслідують не за злочини, а через його громадянську позицію, журналістську діяльність та належність до кримськотатарського народу. Його справа стала однією з найбільш резонансних серед кримських політичних переслідувань.

Після етапування до колонії в Рязанській області стан здоров’я Ібрагімова суттєво погіршився. Через інвалідність по зору він потребує постійного медичного нагляду. У 2022–2025 роках родина та правозахисники неодноразово повідомляли про проблеми зі здоров’ям політв’язня. Він різко схуд – майже на 27 кілограмів, отримав діагноз жовчнокам’яної хвороби, а також почав втрачати зір через необхідність заміни очного імпланта. Дружина Діляра Ібрагімова неодноразово заявляла, що в умовах колонії він не отримує належної медичної допомоги. Лікарі визнавали необхідність заміни імпланта, однак організувати таке лікування в місці ув’язнення неможливо.

Попри багаторічне ув’язнення Тимур Ібрагімов залишається одним із символів ненасильницького спротиву окупації Криму. Його включили до міжнародних списків переслідуваних журналістів, а Український ПЕН та інші організації регулярно проводять кампанії підтримки на його захист.

Використана інформація з відкритих джерел: Суспільне Крим, КримSOS, Представництво Президента України в АР Крим, ZMINA, PEN Ukraine

Фото: КримSOS.

Дата оновлення: 10.07.2026.