Політичні в'язні

Прімов Юрій
Затримання: 23 січня 2015 року співробітники ФСБ РФ провели обшук у будинку Юрія (Нурі) Володимировича Прімова в селі Штурмове поблизу Севастополя (тимчасово окупована територія України), після чого його затримали. Він став одним із перших фігурантів так званої «севастопольської справи Хізб ут-Тахрір» разом із Русланом Зейтуллаєвим, Рустемом Ваїтовим і Фератом Сайфуллаєвим. Російська влада звинуватила його за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації»), стверджуючи, що він був учасником організації «Хізб ут-Тахрір». В Україні та більшості країн світу ця організація не заборонена. Вирок: 7 вересня 2016 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Юрія (Нурі) Прімова винним та призначив 5 років позбавлення волі у колонії загального режиму. Після набрання вироком законної сили його етапували до виправної колонії №5 у Республіці Марій Ел (РФ). 22 січня 2020 року він вийшов на свободу після повного відбуття незаконно призначеного покарання.

Пшеничнов Леонід
Затримання: Російські силовики незаконно затримали українського морського біолога Леоніда Пшеничнова в середині вересня 2025 року під час його перебування в Керчі разом із родиною. Вирок: Станом на 21 липня 2026 року інформації про вирок у відкритих джерелах немає. Російська Федерація обвинувачує Леоніда Пшеничнова за ст. 275 КК РФ («державна зрада»). Правозахисники та українські державні органи вважають кримінальне переслідування політично мотивованим і пов’язують його з багаторічною діяльністю вченого як офіційного представника України у міжнародних антарктичних структурах.

Раззаков Шевкет
Затримання: 13 квітня 2017 року, коли російські силовики проводили обшук у будинку кримськотатарського активіста Сейдамета Мустафаєва в Бахчисараї. Під час обшуку біля будинку зібралися місцеві жителі та активісти, які спостерігали за діями співробітників російських силових структур. Одним з цих жителів був Шевкет Раззаков. У травні 2017 року Шевкета викликали до Слідчого комітету Росії як свідка, однак під час допиту повідомили про зміну його процесуального статусу на підозрюваного у кримінальній справі за статтею 319 КК РФ («публічна образа представника влади»). За версією слідства, під час подій 13 квітня він нібито образив співробітника Росгвардії, плюнувши в його бік та висловившись нецензурною лайкою. Сам Раззаков категорично заперечував обвинувачення, а його захист наголошував, що відеозаписи подій не підтверджують версію слідства та не містять доказів умисної образи правоохоронця. Вирок: Судовий розгляд справи розпочався наприкінці 2017 року та неодноразово переносився через неявку свідків обвинувачення. 24 квітня 2018 року підконтрольний Росії мировий суд у Бахчисараї визнав Шевкета Раззакова винним у публічній образі представника влади та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 20 000 російських рублів. Прокуратура просила призначити більш суворе покарання — 300 годин обов'язкових робіт. Після оголошення вироку Раззаков заявив про намір його оскаржити, зазначивши, що обвинувачення ґрунтується на неправдивих свідченнях та не підтверджується об'єктивними доказами.

Рамазанов Ісмаїл
Затримання: 23 січня 2018 року в будинку Ісмаїла Рамазанова в селі Новий Світ Сімферопольського району Криму провели обшук. Того ж дня його затримали. Слідчий комітет Росії висунув йому звинувачення в «пропаганді екстремізму» — у поширенні матеріалів, що «розпалюють міжнаціональну ворожнечу та міжрелігійну ненависть», через мережевий застосунок інтернет-радіо Zello. Рамазанова затримали під час більш широкої хвилі обшуків у кількох районах Криму. 24 січня Сімферопольський районний суд Криму заарештував затриманого на 30 діб. Під час судового засідання він ледь стояв на ногах і заявив, що співробітники ФСБ його били. Клопотання захисту, зокрема про виклик швидкої допомоги, суд відхилив. Вирок: Ісмаїл Рамазанов провів під вартою шість місяців — максимально допустимий строк попереднього ув'язнення за цією категорією справ. 14 липня 2018 року він вийшов із СІЗО. 16 січня 2019 року кримінальну справу припинили. Пізніше його ім'я видалили з російського «Переліку терористів та екстремістів».
Ревут Анатолій
Затримання: точна дата затримання у відкритих джерелах не оприлюднена. Відомо, що наприкінці 2025 року окупаційний «Київський районний суд» Сімферополя обрав Анатолію Ревуту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за сфабрикованим обвинуваченням у «державній зраді». Про арешт стало публічно відомо 24 грудня 2025 року. Вирок: Станом на 21.07.2026 року інформації про винесення вироку немає. Російська Федерація обвинувачує Анатолія Ревута за статтею 275 КК РФ («державна зрада»). Правозахисники наголошують, що справа має ознаки політично мотивованого переслідування, а подробиці обвинувачення окупаційна влада приховує.

Решетніченко Данило
Затримання: 10 червня 2020 року російські силовики затримали Данила Решетніченка. Разом із ним того ж дня були затримані Андрій Кулієвич, Микола Лагутін та Валентин Хорошаєв. За версією російської сторони, у травні 2020 року Решетніченко разом з іншими фігурантами справи розміщував у громадських місцях Криму листівки із закликами до повалення державної влади Російської Федерації та висловлюваннями, які російське слідство трактувало як виправдання такої діяльності. Зміст листівок російський суд не розкрив. 13 червня 2020 року щодо Данила Решетніченка обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Надалі його замінили на заборону певних дій. На відміну від трьох інших фігурантів справи, російська сторона не звинуватила Решетніченка у безпосередній підготовці вибуху. Вирок: 16 червня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Данила Решетніченка до 2 років позбавлення волі в колонії-поселенні за ч. 1 ст. 205.2 КК РФ — «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму». За даними Представництва Президента України в АР Крим, він відбував покарання у колонії-поселенні №1 у Керчі.
Россіхін Анатолій
Затримання: у ніч на 22 березня 2025 року, російські силовики провели одночасні обшуки за кількома адресами та затримали чотирьох членів родини, які раніше проживали у Львові: Тетяну Маляр, її брата Валентина Маляра, сина Анатолія Россіхіна та доньку Ольгу Маляр. Вирок: Станом на 21.07.2026 року інформація про вирок відсутня. Російська Федерація звинувачує Анатолія Россіхіна у так званій «державній зраді». Відомо, що він перебуває під вартою, а слідство триває. Правозахисники вважають справу політично мотивованою.
Рязанов Віталій
Затримання: 4 вересня 2022 року російські військові викрали Віталія Рязанова з його будинку в Каланчаку Херсонської області. Після викрадення понад два місяці він перебував у незаконному ув’язненні в підвалі відділення поліції в Чаплинці. Згодом його передали співробітникам ФСБ та незаконно перемістили до окупованого Криму. Російська сторона висунула Рязанову обвинувачення за ч. 2 ст. 208 КК РФ — нібито за участь у незаконному збройному формуванні. Його справу пов’язали з так званим «Кримськотатарським добровольчим батальйоном імені Номана Челебіджихана». Вирок: 28 квітня 2023 року незаконний «Верховний суд Республіки Крим» засудив Віталія Рязанова до 5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за ч. 2 ст. 208 КК РФ. У липні 2023 року окупаційний суд апеляційної інстанції змінив порядок відбування покарання. Перший рік Рязанов мав провести у в’язниці, після чого продовжити відбування покарання в колонії.
Савченко Єгор
Затримання: Наприкінці травня 2023 року в окупованій Керчі співробітники російських силових структур затримали Єгора Савченка та Михайла Жидкова. Перед цим обох піддали адміністративному арешту, а згодом порушили кримінальне провадження через нанесення проукраїнських та антивоєнних графіті на об’єктах у місті. За інформацією правозахисників, молодих людей обвинувачували у вандалізмі з мотивів політичної ненависті (ч. 2 ст. 214 КК РФ), що передбачає до трьох років позбавлення волі. Після затримання вони перебували під домашнім арештом. Перед відкриттям кримінальної справи проросійський Telegram-канал «Крымский СМЕРШ» оприлюднив відео, на якому Савченко та Жидков під тиском вибачаються за «проукраїнські графіті» та заявляють про підтримку російського вторгнення. Правозахисники розцінюють...
Саганджі Февзі
Затримання: У жовтні 2017 року Февзі Саганджі, за інформацією правозахисників, був затриманий співробітниками ФСБ після повернення до окупованого Криму. За його власними словами, під час затримання до нього застосовували фізичне насильство та змушували підписувати документи, зміст яких він не знав. У березні 2018 року російська сторона висунула Саганджі обвинувачення за ч. 2 ст. 208 КК РФ — нібито участь у незаконному збройному формуванні. 11 квітня 2018 року його заарештували у справі про нібито участь у так званому «Кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана». Вирок: 23 січня 2019 року підконтрольний Росії Ленінський районний суд Сімферополя засудив Февзі Саганджі до 10 років 6 місяців позбавлення волі в колонії суворого режиму за ч. 2 ст. 208 КК РФ. Саганджі вини не визнав і заявляв, що ніколи не був учасником батальйону імені Номана Челебіджіхана. 14 травня 2019 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив вирок без змін.

Саїдова Насіба
Затримання: 15 жовтня 2025 року, після обшуку в будинку співробітники ФСБ РФ затримали Насібу Саїдову та доставили до управління ФСБ у Сімферополі. Вирок: Станом на 21.07.2026 року вирок не ухвалено. Російська Федерація обвинувачує Насібу Саїдову за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») у так званій першій жіночій «справі Хізб ут-Тахрір» у Криму. Правозахисники вважають переслідування політично мотивованим та пов’язаним із системним тиском на кримських татар.

Сакада Володимир
Затримання: 1 жовтня 2020 року в окупованому Севастополі російські силовики провели обшуки в будинках щонайменше дев’ятьох вірян «Свідків Єгови». Серед затриманих були Володимир Сакада, Володимир Маладика, Євген Жуков та Ігор Шмідт. Того ж дня щодо Сакади, Маладики та Жукова окупаційні силові структури порушили кримінальну справу. Після обшуку Володимира Сакаду помістили під варту. Надалі він провів 543 дні в СІЗО, після чого 303 дні перебував під домашнім арештом. Загалом до моменту звільнення він провів під різними формами обмеження свободи понад п’ять років. Вирок: 6 жовтня 2022 року окупаційний Нахімовський районний суд Севастополя визнав Володимира Сакаду винним за ч. 1 ст. 282.2 КК РФ — «організація діяльності екстремістської організації», маючи на увазі релігійну діяльність «Свідків Єгови». Сакаду засудили до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Крім того, йому заборонили протягом семи років займатися просвітницькою діяльністю, діяльністю, пов’язаною з виступами та публікаціями у ЗМІ, а також розміщенням матеріалів в інтернеті. Після звільнення також було встановлено один рік обмежень у пересуванні.