Затримання: 13 квітня 2017 року, коли російські силовики проводили обшук у будинку кримськотатарського активіста Сейдамета Мустафаєва в Бахчисараї. Під час обшуку біля будинку зібралися місцеві жителі та активісти, які спостерігали за діями співробітників російських силових структур. Одним з цих жителів був Шевкет Раззаков. У травні 2017 року Шевкета викликали до Слідчого комітету Росії як свідка, однак під час допиту повідомили про зміну його процесуального статусу на підозрюваного у кримінальній справі за статтею 319 КК РФ («публічна образа представника влади»). За версією слідства, під час подій 13 квітня він нібито образив співробітника Росгвардії, плюнувши в його бік та висловившись нецензурною лайкою. Сам Раззаков категорично заперечував обвинувачення, а його захист наголошував, що відеозаписи подій не підтверджують версію слідства та не містять доказів умисної образи правоохоронця.

Вирок: Судовий розгляд справи розпочався наприкінці 2017 року та неодноразово переносився через неявку свідків обвинувачення. 24 квітня 2018 року підконтрольний Росії мировий суд у Бахчисараї визнав Шевкета Раззакова винним у публічній образі представника влади та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 20 000 російських рублів. Прокуратура просила призначити більш суворе покарання — 300 годин обов'язкових робіт. Після оголошення вироку Раззаков заявив про намір його оскаржити, зазначивши, що обвинувачення ґрунтується на неправдивих свідченнях та не підтверджується об'єктивними доказами.

Шевкет Раззаков — кримськотатарський громадський активіст із Бахчисарайського району, який після окупації Криму брав участь у громадських акціях підтримки співвітчизників, що зазнавали політичних переслідувань. Кримінальне переслідування щодо нього розпочалося після подій. Шевкет Раззаков є одним із кримськотатарських активістів, які зазнали кримінального переслідування після окупації Криму за участь у громадській діяльності та підтримці політичних в'язнів. Правозахисники розглядали його справу як приклад використання кримінального законодавства Російської Федерації для тиску на громадянських активістів півострова. Провадження супроводжувалося численними процесуальними затримками, а адвокати неодноразово звертали увагу на відсутність належної доказової бази та суперечності у свідченнях представників обвинувачення.

Справа Раззакова є частиною ширшої кампанії переслідування кримськотатарських активістів, яка посилилася після окупації Криму та була спрямована на придушення громадської активності й солідарності з політичними в'язнями.

Використана інформація з відкритих джерел: CTR Center, ATR, Крим.Реалії.

Фото: ATR.

Дата оновлення: 09.07.2026.