Політичні в'язні

Горобцова Ірина

Затримання: 13 травня 2022 року, у день свого народження, російські військові увірвалися до її будинку, провели незаконний обшук, вилучили техніку та силоміць вивезли Ірину до тимчасово окупованого Криму. Тривалий час її утримували без зв’язку з родиною та адвокатом, а згодом сфабрикували кримінальну справу за статтею про «шпигунство» (ст. 276 КК РФ), звинувативши у нібито передачі українській розвідці інформації про дислокацію російських військ. Вирок: 15 серпня 2024 року окупаційний «Херсонський обласний суд», створений Росією на тимчасово окупованій території, незаконно засудив Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців позбавлення волі у колонії загального режиму. Згодом апеляційний суд у Москві залишив цей вирок без змін. Правозахисні організації наголошують, що справа має...

Горпинченко Костянтин

Затримання: За інформацією російських слідчих органів, його затримали у 12 листопада 2024 р.та звинуватили в замаху на вчинення терористичного акту (ч. 3 ст. 30, ч. 1 ст. 205 КК РФ), а також у конфіденційному співробітництві з іноземною державою (ст. 275.1 КК РФ). За версією російського слідства, Констянтин нібито підтримував зв’язок із представниками українських спецслужб та готував підпал адміністративної будівлі. Правозахисники наголошують, що справа має ознаки політично мотивованого переслідування, а інформація про докази, обставини затримання та перебіг слідства залишається обмеженою. Вирок: 10 січня 2025 р. Південний окружний військовий суд Росії визнав Костянтина Горпинченка винним за пред’явленими обвинуваченнями. Після розгляду апеляції вирок набрав законної сили.

Горюнов Сергій

Затримання: точна дата затримання у відкритих джерелах не оприлюднена. Про переслідування стало відомо у 2023 році. Вирок: Станом на 17 липня 2026 року інформація про вирок у відкритих джерелах відсутня. За даними правозахисників, Сергій Горюнов є одним із громадян України, яких Російська Федерація переслідує за нібито участь у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана.

Грек Аліна

Затримання: У 2021 році її вже затримували російські силовики під час акції на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального та призначили п’ять діб адміністративного арешту через відеозапис, опублікований ще у 2014 році, коли їй було лише 15 років. 22 січня 2024 року Аліну Грек знову затримали співробітники ФСБ. Російське слідство звинуватило її у державній зраді (ст. 275 КК РФ), підготовці терористичного акту (ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 205 КК РФ) та проходженні навчання для здійснення терористичної діяльності (ст. 205.3 КК РФ). За версією слідства, вона нібито співпрацювала з українською воєнною розвідкою та готувала підпал релейної шафи на залізниці. Незалежно перевірити ці твердження неможливо через закритий характер справи. Вирок: 14 серпня 2025 року Південний окружний...

Грекова Надія

Затримання: 6 лютого 2024 року у багатоквартирному будинку в окупованому Севастополі стався вибух. Спочатку окупаційна влада заявляла про вибух побутового газу, однак згодом ФСБ РФ оголосила, що це був нібито замах на офіцера Чорноморського флоту Росії. Надію Грекову затримали та звинуватили у державній зраді (ст. 275 КК РФ), терористичному акті (ч. 3 ст. 205 КК РФ), проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності (ст. 205.3 КК РФ) та незаконному зберіганні вибухових речовин (ч. 4 ст. 222.1 КК РФ). За версією російського слідства, вона нібито діяла за завданням українських спецслужб. Правозахисники наголошують, що справа розглядалася у закритому режимі, а незалежно перевірити докази неможливо. Вирок: 30 липня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Надію Грекову до 22 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Це один із найсуворіших вироків, винесених цивільній українці за весь період повномасштабної війни. Після вироку її етапували до виправної колонії №7 у Республіці Бурятія (РФ).

Гугурик Бекір

Затримання: У лютому 2025 року його затримали російські силовики та помістили до СІЗО в Чонгарі. Російське слідство звинуватило його в нібито участі у «батальйоні імені Номана Челебіджіхана», який у Росії визнаний незаконним формуванням. Родичі тривалий час не мали можливості побачити Бекіра або отримати достовірну інформацію про умови його утримання. Вирок: 9 жовтня 2025 року окупаційний суд на тимчасово окупованій території Херсонської області визнав Бекіра Гугурика винним за сфабрикованими обвинуваченнями у справі так званого «батальйону імені Номана Челебіджіхана» та засудив його до 4 років позбавлення волі. Кримськотатарський Ресурсний Центр і низка українських правозахисних організацій назвали це рішення політично мотивованим та наголосили, що справа є продовженням системної...

Гугурик Рустем

Затримання: 27 березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, Рустем разом із дружиною та шестирічною донькою намагався виїхати до родичів у Бахчисарай. На російському блокпості в Чонгарі його затримали співробітники ФСБ. Після кількох діб утримання чоловіка заарештували та звинуватили в участі у добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана, який Росія визнала незаконним збройним формуванням. За версією слідства, він нібито забезпечував батальйон продуктами, спорядженням та матеріальними ресурсами, а також брав участь у громадській блокаді Криму. Правозахисники вважають ці обвинувачення політично мотивованими. Вирок: 26 жовтня 2022 року підконтрольний Росії «Верховний суд Республіки Крим» засудив Рустема Гугурика до 8 років і 6 місяців позбавлення волі у колонії...

Гудим Сергій

Затримання: травень – липень 2022 року, Херсонська область (точна дата у відкритих джерелах не встановлена). Вирок: 16 вересня 2022 року підконтрольний Російській Федерації Київський районний суд м. Сімферополя засудив Сергія Гудима до 5 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 208 Кримінального кодексу РФ («Участь на території іноземної держави у збройному формуванні, не передбаченому законодавством цієї держави, в цілях, що суперечать інтересам Російської Федерації»). Правозахисні організації вважають кримінальне переслідування політично мотивованим.

Гусейнов Гусейн

Затримання: У 2023 році Гусейна Гусейнова затримали російські силовики та звинуватили за частиною 2 статті 208 КК РФ («участь у незаконному збройному формуванні»). За версією слідства, він нібито був причетний до діяльності батальйону, який Росія вважає незаконним. Сам Гусейнов своєї вини не визнавав. Вирок: 26 вересня 2024 року російський суд визнав Гусейна Гусейнова винним та призначив йому 3 роки 6 місяців позбавлення волі у колонії суворого режиму, з яких 1 рік — у тюрмі, а решту строку — у виправній колонії. Правозахисники наголошують, що саме кримінальні справи щодо нібито участі у батальйоні імені Номана Челебіджіхана стали одним із поширених інструментів переслідування громадян України на окупованих територіях.

Давиденко Костянтин

Затримання: 11 лютого 2018 року в окупованому Сімферополі Костянтина Давиденка схопили в момент, коли він виходив з офісу колег-оцінювачів і прямував до автомобіля. На нього налетіли четверо людей у цивільному й балаклавах без розпізнавальних знаків, повалили на землю, почали бити, надягли кайданки й запхали в мікроавтобус. Відвезли на вулицю Павлюка, у підвал, де кілька годин просто били – без звинувачень і формальностей. Капітан ФСБ Павло Шентяєв заявив, що Давиденка заарештували за підозрою в шпигунстві на користь України. Він сам прямо сказав: «У мене є план – треба "ловити" трьох шпигунів на рік, щоб отримати майора і поїхати в Москву на підвищення. Ваше зізнання формальне і потрібне для моїх звітів». Вирок: Після допиту Давиденка вивезли літаком до Москви, де Лефортівський суд...

Давидов Марк

Затримання: У жовтні 2019 року Марка Давидова затримали співробітники ФСБ РФ у Краснодарському краї. Російське слідство заявило, що він нібито підтримував контакти з громадянином Таджикистану, якого вважали учасником сирійського угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», та обвинувачувало його у фінансуванні терористичної діяльності, пособництві, підготовці до участі в терористичній організації та підготовці до участі в незаконному збройному формуванні. Водночас правозахисники звертають увагу, що сама організація «Хайят Тахрір аш-Шам» була офіційно визнана терористичною Верховним судом РФ лише у червні 2020 року, тобто вже після затримання Давидова. Це стало одним із ключових аргументів на користь політичної вмотивованості справи. Вирок: 7 квітня 2021 року засуджено за ч. 5 ст. 33, ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ (« Допомагання у фінансуванні тероризму »), ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ (« Фінансування тероризму ») та ч. 1, 3 ст. 30, ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (« Приготування до замаху на участь у діяльності терористичної організації ») до 18 років позбавлення волі у колонії суворого режиму з відбуванням перших 2 років у в'язниці. 6 жовтня 2021 року у суді апеляційної інстанції звинувачення за ч. 1, 3 ст. 30, ч. 2 ст. 205.5 КК РФ було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 30, ч. 2 ст. 208 КК РФ ( «Приготування до участі біля іноземної держави у збройному формуванні, не передбаченому законодавством цієї держави, з метою, що суперечать інтересам Російської Федерації» ). 21 вересня 2022 року у суді касаційної інстанції звинувачення за ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 30, ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ і призначено остаточне покарання у вигляді 17 років позбавлення волі з відбуванням перших 2 років у в'язниці, терміну, що залишився - в колонії суворого режиму.

Давидченко Микола

Затримання: Миколу затримали співробітники ФСБ РФ у грудні 2024 року. За версією російського слідства, чоловік нібито фотографував місця розташування російських засобів протиповітряної оборони та передавав ці відомості представникам українських спецслужб. Крім обвинувачення у державній зраді (ст. 275 КК РФ), йому також інкримінували незаконне придбання, виготовлення, зберігання та перевезення вибухових речовин і вибухових пристроїв (ст. 222.1 та ст. 223.1 КК РФ). Українські правозахисники наголошують, що незалежно перевірити обставини справи неможливо, оскільки процес проходив у закритому режимі, а матеріали слідства залишаються недоступними для громадськості. Вирок: У вересні 2025 року підконтрольний Росії «Верховний суд Республіки Крим» визнав Миколу Давидченка винним та засудив його до 17 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії суворого режиму. Також суд призначив йому значний штраф і подальше обмеження свободи після звільнення. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим назвало цей вирок незаконним і наголосило, що справа є черговим прикладом використання кримінального законодавства Росії для переслідування громадян України на тимчасово окупованій території.