Затримання: У жовтні 2019 року Марка Давидова затримали співробітники ФСБ РФ у Краснодарському краї. Російське слідство заявило, що він нібито підтримував контакти з громадянином Таджикистану, якого вважали учасником сирійського угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», та обвинувачувало його у фінансуванні терористичної діяльності, пособництві, підготовці до участі в терористичній організації та підготовці до участі в незаконному збройному формуванні. Водночас правозахисники звертають увагу, що сама організація «Хайят Тахрір аш-Шам» була офіційно визнана терористичною Верховним судом РФ лише у червні 2020 року, тобто вже після затримання Давидова. Це стало одним із ключових аргументів на користь політичної вмотивованості справи.

Вирок: 7 квітня 2021 року засуджено за ч. 5 ст. 33, ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ (« Допомагання у фінансуванні тероризму »), ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ (« Фінансування тероризму ») та ч. 1, 3 ст. 30, ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (« Приготування до замаху на участь у діяльності терористичної організації ») до 18 років позбавлення волі у колонії суворого режиму з відбуванням перших 2 років у в'язниці. 6 жовтня 2021 року у суді апеляційної інстанції звинувачення за ч. 1, 3 ст. 30, ч. 2 ст. 205.5 КК РФ було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 30, ч. 2 ст. 208 КК РФ ( «Приготування до участі біля іноземної держави у збройному формуванні, не передбаченому законодавством цієї держави, з метою, що суперечать інтересам Російської Федерації» ). 21 вересня 2022 року у суді касаційної інстанції звинувачення за ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 30, ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ і призначено остаточне покарання у вигляді 17 років позбавлення волі з відбуванням перших 2 років у в'язниці, терміну, що залишився - в колонії суворого режиму.

Марк Анатолійович Давидов народився 23 листопада 1972 року — громадянин України, мешканець Алушти (тимчасово окупований Крим). У 2009 році він прийняв іслам і став активно вивчати релігію. До арешту Марк Давидов проживав в Алушті разом із родиною.

Сам Давидов свою вину не визнав і заявляв про психологічний та фізичний тиск під час розслідування.

Під час судового процесу захист наполягав, що значна частина обвинувачення ґрунтувалася на припущеннях, а окремі епізоди стосувалися організації, яка на момент інкримінованих подій навіть не була офіційно заборонена в Росії. Незалежні правозахисники також вказували на численні порушення права на справедливий суд і неналежну оцінку доказів.

Під час судового розгляду Марк Давидов повідомляв про застосування до нього фізичного та психологічного тиску після затримання. За його словами, від нього вимагали дати потрібні слідству свідчення. Правозахисники наголошують, що заяви про можливе жорстоке поводження так і не були ефективно розслідувані, а суд відмовився належним чином перевірити ці обставини. Крім того, значна частина доказової бази ґрунтувалася на матеріалах оперативно-розшукової діяльності та експертних висновках, які сторона захисту вважала непереконливими.

Станом на 9 липня 2026 року Марк Давидов продовжує відбувати незаконно призначене покарання в установі Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), Центр громадянських свобод.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 09.07.2026р.