Затримання: У 2021 році її вже затримували російські силовики під час акції на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального та призначили п’ять діб адміністративного арешту через відеозапис, опублікований ще у 2014 році, коли їй було лише 15 років. 22 січня 2024 року Аліну Грек знову затримали співробітники ФСБ. Російське слідство звинуватило її у державній зраді (ст. 275 КК РФ), підготовці терористичного акту (ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 205 КК РФ) та проходженні навчання для здійснення терористичної діяльності (ст. 205.3 КК РФ). За версією слідства, вона нібито співпрацювала з українською воєнною розвідкою та готувала підпал релейної шафи на залізниці. Незалежно перевірити ці твердження неможливо через закритий характер справи.

Вирок: 14 серпня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Аліну Грек винною за всіма висунутими обвинуваченнями та призначив їй 15 років позбавлення волі у колонії загального режиму з подальшим обмеженням свободи. Після вироку її етапували до СІЗО-3 Новочеркаська («Красна Горка») у Ростовській області РФ. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» включив її до переліку осіб, щодо яких існують високі ознаки політично мотивованого кримінального переслідування, водночас зазначивши, що через закритість матеріалів справи остаточний висновок про статус політичної в’язні потребує додаткового аналізу.

У відкритих джерелах біографічних відомостей про Аліну Грек небагато. Відомо, що вона народилася 1 травня 1999 року, проживала у Сімферополі та навчалася в університеті. Після адміністративного арешту у 2021 році вона залишалася під увагою російських силових структур. Правозахисники вважають, що її повторне затримання відбулося на тлі систематичних репресій проти проукраїнськи налаштованих мешканців окупованого Криму.

Під час досудового слідства Аліна тривалий час перебувала під вартою. Судовий процес проходив із суттєвими обмеженнями доступу громадськості, а більшість матеріалів кримінальної справи була засекречена. Саме це стало однією з причин, через які правозахисні організації закликали до незалежного міжнародного моніторингу справи.

Під час судового розгляду російська сторона стверджувала, що Аліна Грек нібито пройшла підготовку для здійснення терористичної діяльності, підтримувала зв’язок із представниками української воєнної розвідки та готувала диверсію на об’єкті залізничної інфраструктури. Водночас незалежні правозахисники наголошують, що через закритий характер процесу неможливо перевірити достовірність цих тверджень або оцінити докази, на яких ґрунтувалося обвинувачення. Значна частина матеріалів справи залишилася недоступною для громадськості, а засідання проходили у закритому режимі.

Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» включив Аліну Грек до переліку осіб, щодо яких існують вагомі ознаки політично мотивованого кримінального переслідування. Експерти зазначають, що кримінальні справи за статтями про державну зраду, тероризм і диверсійну діяльність дедалі частіше використовуються Росією проти громадян України на тимчасово окупованих територіях. Водночас організація зауважує, що через закритість матеріалів справи остаточна правова оцінка можлива лише після отримання повного доступу до документів.

Справу Аліни Грек також висвітлюють Харківська правозахисна група, ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), Центр громадянських свобод та інші організації, які документують випадки політично мотивованого переслідування українських громадян у Криму та на інших тимчасово окупованих територіях.

Станом на 9 липня 2026 року Аліна Грек продовжує перебувати в незаконному ув’язненні на території Російської Федерації. Правозахисники продовжують моніторинг її справи та наголошують на необхідності забезпечення відкритого судового розгляду, дотримання права на захист і звільнення всіх громадян України, яких утримують за політично мотивованими обвинуваченнями.

Використана інформація з відкритих джерел: Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал», Харківська правозахисна група (ХПГ), ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), Центр громадянських свобод.

Фото: Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал»

Дата оновлення: 09.07.2026р.