Затримання: 13 травня 2022 року, у день свого народження, російські військові увірвалися до її будинку, провели незаконний обшук, вилучили техніку та силоміць вивезли Ірину до тимчасово окупованого Криму. Тривалий час її утримували без зв’язку з родиною та адвокатом, а згодом сфабрикували кримінальну справу за статтею про «шпигунство» (ст. 276 КК РФ), звинувативши у нібито передачі українській розвідці інформації про дислокацію російських військ.

Вирок: 15 серпня 2024 року окупаційний «Херсонський обласний суд», створений Росією на тимчасово окупованій території, незаконно засудив Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців позбавлення волі у колонії загального режиму. Згодом апеляційний суд у Москві залишив цей вирок без змін. Правозахисні організації наголошують, що справа має політично мотивований характер і є прикладом переслідування цивільного населення окупованих територій за проукраїнську позицію.

Ірина Володимирівна Горобцова народилася 13 травня 1985 року — громадянка України, ІТ-фахівчиня, волонтерка та громадська активістка з Херсона. До повномасштабного вторгнення Росії працювала тестувальницею в ІТ-компанії. Після окупації Херсона навесні 2022 року допомагала місцевим лікарням як водійка-доброволець, доставляла медикаменти, продукти та перев’язувальні матеріали, а також брала участь у мирних акціях протесту проти російської окупації й відкрито висловлювала проукраїнську позицію у соціальних мережах.

Понад два роки Ірину незаконно утримували у слідчих ізоляторах Сімферополя, де вона зазнавала жорсткого психологічного тиску та тривалий час перебувала у карцері. Через неналежні умови утримання та стрес вона схудла на 20 кілограмів.

У неволі її стан здоров’я критично погіршився: загострилася хронічна аневризма судин головного мозку та з’явилася тахікардія, проте належної медичної допомоги окупанти не надавали.

Перебуваючи в СІЗО, Ірина змогла передати відкритого листа до державних органів України та Координаційного штабу із проханням про порятунок усіх цивільних жінок, які стали заручницями Кремля.

Станом на жовтень 2025 року Ірину Горобцову після розгляду апеляційної скарги в Москві вдруге перемістили до жіночої виправної колонії №2 у селищі Явас Республіки Мордовія. За свідченнями її батька, умови утримання в цій колонії є суворими й прирівнюються до каторги.

Під час судового розгляду російська сторона стверджувала, що Ірина Горобцова нібито збирала та передавала українським спецслужбам інформацію про місця дислокації російських військових підрозділів у Херсоні. Водночас незалежні правозахисники наголошують, що матеріали справи були засекречені, судові засідання проходили у закритому режимі, а сама Ірина тривалий час була фактично ізольована від зовнішнього світу. Через відсутність відкритих доказів та порушення права на справедливий суд її кримінальне переслідування вважають політично мотивованим.

Справу Ірини Горобцової активно документують Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), Центр громадянських свобод, КримSOS та міжнародні правозахисні організації. Вони наголошують, що викрадення цивільної особи з окупованої території, її примусове переміщення до Криму та засудження за російським законодавством є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Окрему увагу правозахисники звертають на критичний стан здоров’я Ірини. Родина неодноразово повідомляла про ризик розриву аневризми судин головного мозку, погіршення роботи серцево-судинної системи та необхідність термінового спеціалізованого лікування. Попри численні звернення адвокатів і міжнародних організацій, належної медичної допомоги вона тривалий час не отримувала.н

Станом на 9 липня 2026 року Ірина Горобцова продовжує незаконно перебувати в місцях позбавлення волі, призначених Російською Федерацією. Її справа залишається одним із найбільш відомих прикладів переслідування цивільних українських жінок із тимчасово окупованих територій за проукраїнську громадянську позицію та волонтерську діяльність.

Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, КримSOS, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), Центр громадянських свобод, Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал».

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 09.07.2026р.