Політичні в'язні

Еюпов Азамат

Затримання: 17 лютого 2021 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Білогірському, Бахчисарайському, Сімферопольському районах та Севастополі. Після обшуку Азамата Еюпова затримали разом з іншими кримськотатарськими активістами. Йому висунули обвинувачення за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («Організація діяльності терористичної організації») через нібито причетність до ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії, але не є забороненою в Україні та більшості держав світу. Українські та міжнародні правозахисні організації наголошують, що справа не містить доказів підготовки чи вчинення терористичних актів і є політично мотивованою. Вирок: 12 липня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Азамата...

Євмененко Костянтин

Затримання: 3 травня 2023 році співробітники ФСБ Росії затримали його та звинуватили у державній зраді (ст. 275 КК РФ), незаконному виготовленні вибухових речовин (ст. 223.1 КК РФ) та незаконному зберіганні вибухових пристроїв (ст. 222.1 КК РФ). За версією російського слідства, Костянтин Євмененко нібито співпрацював зі Службою безпеки України та разом з іншим обвинуваченим, Олександром Литвиненком, готував замах на представників окупаційної адміністрації Криму. Українські правозахисні організації наголошують, що справа має ознаки політично мотивованого переслідування, а перевірити достовірність доказів неможливо через закритий характер процесу. Вирок: У липні 2023 року підконтрольний Росії «Верховний суд Республіки Крим» визнав Костянтина Євмененка винним та засудив його до 10 років позбавлення волі у колонії суворого режиму, 1 року обмеження волі після звільнення та штрафу 500 000 російських рублів. У цій же справі Олександра Литвиненка засудили до 9 років і 6 місяців позбавлення волі. Правозахисники розглядають цю справу як одну з низки політично мотивованих кримінальних переслідувань громадян України на окупованій території Криму.

Єльцова Аня

Затримання: Після початку повномасштабного вторгнення Росії вона залишалася на окупованій території, де була незаконно затримана російськими силовими структурами у грудні 2022 році. За даними правозахисників, після затримання Аню тривалий час утримували в ізоляції без належного доступу до адвоката та зв’язку з родиною. Згодом проти неї порушили кримінальну справу за обвинуваченням у «шпигунстві» (ст. 276 КК РФ). Російська сторона стверджувала, що вона нібито передавала українській стороні інформацію про переміщення російських військових. Українські правозахисні організації наголошують, що справа має всі ознаки політично мотивованого переслідування, а незалежно перевірити докази неможливо через закритий характер процесу. Вирок: У жовтні 2024 році так званий «Херсонський обласний...

Єнюков Андрій

Затримання: Наприкінці серпня 2022 року співробітники ФСБ затримали Андрія та порушили проти нього кримінальну справу за статтями за статтею 280, ч. 2 КК РФ (“Публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності скоєні з допомогою засобів чи інформаційно-телекомунікаційних мереж, зокрема мережі ‘Інтернет’”), статтею 30 ч.1 КК РФ (“Приготування до злочину та замах на злочин”), статтею 205 ч.1 КК РФ (“Сприяння терористичній діяльності”) та статтею 205.2 ч.2 КК РФ (“Публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму, скоєні з використанням засобів масової інформації чи електронних чи інформаційно-телекомунікаційних мереж, зокрема мережі ‘Інтернет’”). Вирок: У жовтні 2024 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Андрія Єнюкова винним та засудив його до 10 років позбавлення волі. Згідно з вироком, перші 3 роки він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Крім того, суд призначив йому обмеження свободи після звільнення. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнав Андрія Єнюкова політичним в’язнем, наголосивши, що справа побудована переважно на сумнівових доказах та отриманих під тиском свідченнях.

Єржов Сергій

Затримання: За даними українських правозахисних організацій, його 23 червня 2023 року затримали представники російських силових структур після початку повномасштабного вторгнення РФ. Після затримання чоловіка тривалий час утримували без зв’язку з родиною та без доступу до незалежного адвоката. Згодом російська сторона висунула йому обвинувачення за ст. 276 КК РФ («Шпигунство»). Вирок: За інформацією Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Сергія Єржова засудили до 18 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму за обвинуваченням у «шпигунстві». Його утримують у СІЗО №2 м. Сімферополя. Донька Сергія, Вікторія Барабаш, повідомляла правозахисникам, що батько потребує операції на нозі та не отримує необхідних лікарських препаратів.

Єсипенко Владислав

Затримання: 10 березня 2021 року Владислава Єсипенка затримали співробітники ФСБ Російської Федерації в окупованому Криму після висвітлення заходів до дня народження Тараса Шевченка в Сімферополі. Після затримання російські силовики заявили про нібито виявлення в автомобілі предмета, схожого на саморобний вибуховий пристрій, а також звинуватили журналіста у зборі інформації для українських спецслужб. Сам Єсипенко та його захисники заперечували ці звинувачення, наголошуючи, що справа має ознаки політичного переслідування. Вирок: 16 лютого 2022 року підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд засудив Владислава Єсипенка до 6 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів. У серпні 2022 року апеляційний суд скоротив термін покарання до 5 років ув’язнення.

Жигалов Сергій

Затримання: 24 серпня 2022 року співробітники ФСБ Росії провели серію обшуків у будинках вірян у Севастополі. Після обшуків Сергія Жигалова та іншого вірянина, Віктора Кудінова, затримали. Через два дні суд обрав їм запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а згодом його змінили на заборону певних дій. Російське слідство звинуватило Жигалова за ч. 1 ст. 282.2 КК РФ («Організація діяльності екстремістської організації»), стверджуючи, що він організовував онлайн-богослужіння та координував діяльність громади «Свідків Єгови». Українські та міжнародні правозахисні організації наголошують, що переслідування пов’язане виключно з реалізацією права на свободу віросповідання, а не з будь-якою насильницькою діяльністю. Вирок: У лютому 2025 року підконтрольний Росії Гагарінський районний...

Жильцов Петро

Затримання: 29 липня 2021 року, співробітники ФСБ РФ провели обшуки в будинках Свідків Єгови та затримали Петра Жильцова. Йому інкримінували ч. 1 ст. 282.2 КК РФ («організація діяльності екстремістської організації») та ч. 1 ст. 282.3 КК РФ («фінансування екстремістської діяльності»). У серпні 2021 року суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Правозахисники наголошують, що переслідування пов’язане виключно з його релігійною діяльністю як Свідка Єгови. Вирок: 27 лютого 2023 року підконтрольний Росії Ялтинський міський суд визнав Петра Жильцова винним та призначив 6 років і 1 місяць позбавлення волі у колонії загального режиму. Апеляційний суд залишив вирок без змін. Правозахисні організації визнали його політичним в’язнем і зазначили, що справа є порушенням права...

Жицький Петро

Затримання: За версією російського слідства, наприкінці 2022 року він нібито встановив контакт із представником Служби безпеки України та став учасником підпільної групи, яка діяла на території окупованого Криму. Російська сторона стверджує, що Жицький отримував координати схронів зі зброєю та вибуховими речовинами, виготовив саморобний вибуховий пристрій, а також протягом кількох місяців стежив за колишнім народним депутатом України Олегом Царьовим, який після 2014 року співпрацює з Росією та був заочно засуджений українським судом за злочини проти держави. За інформацією українських медіа, саме російське слідство пов’язало Петра Жицького із замахом на Царьова, який стався у жовтні 2023 року в Ялті. Незалежно перевірити достовірність цих обвинувачень неможливо, оскільки матеріали кримінальної справи залишаються недоступними для громадськості, а процес проходив у закритому режимі. Вирок: 11 березня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Петра Жицького винним за низкою статей Кримінального кодексу РФ, зокрема у державній зраді, проходженні навчання для здійснення терористичної діяльності, посяганні на життя громадського діяча, незаконному зберіганні вибухових речовин і зброї та виготовленні саморобного вибухового пристрою. Суд призначив йому 24 роки позбавлення волі: перші 5 років — у тюрмі, решту строку — у колонії суворого режиму. Також йому призначили штраф у розмірі 800 тисяч російських рублів та подальше обмеження свободи. Українські ЗМІ наголошують, що справа розглядалася виключно на підставі матеріалів російського слідства, а незалежної перевірки доказів не проводилося.

Жук Ярослав

Затримання: 18 червня 2022 року російські військові викрали Ярослава Жука разом з іншим волонтером Іллею Єніним. Після затримання його понад півтора місяця утримували в підвалі без зв’язку з родиною та адвокатом. Уже в липні 2022 року окупаційна адміністрація оприлюднила відео із так званим «зізнанням», у якому Жук нібито визнавав причетність до замаху на керівницю окупаційного департаменту освіти Мелітополя Олену Шапурову. Пізніше сам Ярослав повідомив, що це відео було записане після жорстоких катувань електричним струмом та психологічного тиску. Правозахисники вважають справу сфабрикованою та наголошують, що отримані під тортурами свідчення не можуть бути допустимими доказами. Вирок: 25 червня 2024 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Ярослава Жука винним у нібито «акті міжнародного тероризму» та засудив його до 14 років позбавлення волі. Згідно з вироком, перші 4 роки він має відбувати у тюрмі, а решту строку — у колонії суворого режиму. Російська прокуратура вимагала для нього 27 років ув’язнення. Захист наполягав, що Жук є цивільною особою, яку незаконно викрали з окупованої території України, а всі ключові докази були отримані під тортурами. 23 квітня 2025 року Апеляційний військовий суд РФ залишив вирок без змін.

Жуков Євген

Затримання: 1 жовтня 2020 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках віруючих у Севастополі. Після цього були затримані Євген Жуков, Володимир Маладика та Володимир Сакада. Усіх трьох звинуватили в організації діяльності екстремістської організації (ч. 1 ст. 282.2 КК РФ), хоча обвинувачення фактично ґрунтувалися на проведенні мирних богослужінь, спільних молитвах та читанні Біблії. Правозахисники наголошують, що кримінальне переслідування пов’язане виключно з реалізацією права на свободу віросповідання. Вирок: 6 жовтня 2022 року підконтрольний Росії Гагарінський районний суд Севастополя визнав Євгена Жукова винним та призначив йому 6 років позбавлення волі у колонії загального режиму. Також суд встановив один рік обмеження свободи після звільнення. Апеляційний суд залишив вирок без змін. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнав Євгена Жукова політичним в’язнем, а міжнародні організації розцінили справу як приклад переслідування за релігійними переконаннями. 7 квітня 2025 року Євгеній Жуков повністю відбув призначений російським судом строк покарання та вийшов на свободу.

Запорожець Павло

Затримання: 9 травня 2022 року Павла викрали російські військові. Спочатку Павла утримували в ізоляторі тимчасового тримання у Херсоні, де, за його словами та свідченнями родичів, до нього систематично застосовували катування, побиття та електричний струм, намагаючись змусити визнати провину. Через кілька місяців його незаконно вивезли до окупованого Криму, а згодом — до Ростова-на-Дону. Російське слідство звинуватило Павла у підготовці «акту міжнародного тероризму», стверджуючи, що він нібито планував підірвати маршрут проходження російського військового патруля 9 травня 2022 року в окупованому Херсоні. Вирок: 30 листопада 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Павла Запорожця винним за статтею про «міжнародний тероризм» та засудив його до 12 років позбавлення волі. Перші 3 роки він має відбувати у тюрмі, решту строку — у колонії суворого режиму. Російська прокуратура просила призначити йому 13 років ув’язнення. Захист наполягав, що Павло є військовополоненим відповідно до норм Женевської конвенції, а кримінальне переслідування є незаконним. Суд відмовився врахувати ці аргументи. У травні 2025 року касаційний суд РФ залишив вирок без змін, після чого адвокати заявили про намір звертатися до Верховного суду РФ із повторною касаційною скаргою.