Затримання: 17 лютого 2021 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Білогірському, Бахчисарайському, Сімферопольському районах та Севастополі. Після обшуку Азамата Еюпова затримали разом з іншими кримськотатарськими активістами. Йому висунули обвинувачення за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («Організація діяльності терористичної організації») через нібито причетність до ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії, але не є забороненою в Україні та більшості держав світу. Українські та міжнародні правозахисні організації наголошують, що справа не містить доказів підготовки чи вчинення терористичних актів і є політично мотивованою.

Вирок: 12 липня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Азамата Еюпова винним та засудив його до 17 років позбавлення волі у колонії суворого режиму, з яких перші 3 роки він має відбувати у тюрмі. Апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал», Кримська солідарність, Кримськотатарський Ресурсний Центр та інші правозахисні організації визнали його політичним в’язнем. Особливе занепокоєння викликає стан його здоров’я: після арешту він переніс кілька ішемічних інсультів, страждає на тяжку артеріальну гіпертензію та потребує постійного медичного нагляду.

Азамат Еюпов народився 12 лютого 1963 року — громадянин України, кримський татарин, мешканець міста Білогірськ (Карасубазар), Автономна Республіка Крим. До затримання Азамат Еюпов не займався політичною діяльністю, був відомий серед місцевої громади як мирний мусульманин та сім’янин. Захист неодноразово наголошував, що обвинувачення ґрунтується переважно на прихованих аудіозаписах релігійних зустрічей, висновках лінгвістичних експертиз і свідченнях анонімних свідків, без будь-яких доказів підготовки насильницьких дій.

Під час судового процесу адвокати Азамата Еюпова неодноразово заявляли про порушення права на справедливий судовий розгляд. Захист звертав увагу, що матеріали справи не містять доказів участі у терористичній діяльності, закликів до насильства чи підготовки будь-яких злочинів. Незважаючи на це, російський суд визнав його винним виключно на підставі участі в релігійних зустрічах, експертних висновків та свідчень засекречених свідків. Правозахисники розглядають цю справу як один із прикладів системного переслідування кримських татар в окупованому Криму.

Після етапування до Російської Федерації стан здоров’я Азамата Еюпова суттєво погіршився. За інформацією Кримської солідарності, він переніс кілька ішемічних інсультів, страждає на тяжку артеріальну гіпертензію та періодично потребує госпіталізації. Родина та адвокати неодноразово повідомляли про неналежне медичне забезпечення, а правозахисники наголошують, що відсутність своєчасного лікування створює реальну загрозу його життю. Крім того, утримання далеко від Криму суттєво обмежує можливість підтримувати зв’язок із сім’єю.

Справу Азамата Еюпова документують Кримська солідарність, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група та правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал». Усі ці організації визнають його політичним в’язнем та вимагають його звільнення.

Станом на 10 липня 2026 року Азамат Еюпов продовжує незаконно відбувати покарання в установі Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації. Правозахисні організації продовжують вимагати забезпечення йому належної медичної допомоги та безумовного звільнення.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримська солідарність, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Підтримка політв’язнів. Меморіал.

Фото: Кримська платформа.

Дата оновлення: 10.07.2026р.