Політичні в'язні

Терещенко Костянтин

Затримання: 18 червня 2022 року Костянтина Терещенка затримали російські окупаційні сили у селищі Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області. За інформацією правозахисників, до його будинку прибули автомобіль та мікроавтобус із позначеннями «Z» та група озброєних людей. Після проведення обшуку чоловіка вивели з подвір’я, доправили до підвалу, який використовувався як місце незаконного утримання та катувань, а згодом перевезли до СІЗО в окупованому Криму. Вирок: 9 грудня 2022 року окупаційний Джанкойський районний суд Криму визнав Костянтина Терещенка винним за ч. 2 ст. 208 КК РФ «участь на території іноземної держави у збройному формуванні, не передбаченому законодавством цієї держави». Йому призначили 4 роки 3 місяці позбавлення волі у колонії суворого режиму. Російська сторона заявляла, що Терещенко нібито у 2016 році добровільно вступив до кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана та виконував обов’язки з перевірки людей і транспортних засобів на пунктах пропуску між Херсонською областю та окупованим Кримом. 9 грудня 2022 року окупаційний Джанкойський районний суд виніс Терещенку обвинувальний вирок. Йому призначили 4 роки 3 місяці позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Тимошенко Ніна

Затримання: У вересні 2024 року в окупованому Севастополі співробітники ФСБ Росії затримали 66-річну місцеву мешканку Ніну Тимошенко. Після затримання її помістили до СІЗО та розпочали кримінальне переслідування за ст. 275 КК РФ «державна зрада». Точний день затримання у доступних правозахисних джерелах не зазначений. Вирок: 21 березня 2025 року окупаційний Севастопольський міський суд визнав Ніну Тимошенко винною за ст. 275 КК РФ та призначив їй 16 років позбавлення волі в колонії загального режиму, 200 тисяч рублів штрафу та 1 рік обмеження волі після звільнення. 13 травня 2025 року Третій апеляційний суд загальної юрисдикції залишив вирок без змін. 24 лютого 2026 року Верховний суд РФ також залишив вирок у силі. Таким чином, рішення набуло чинності.

Умеров Айдер

Затримання: У квітні 2022 року Айдера Умерова, мешканця селища Рикове Генічеського району Херсонської області, затримали представники російських окупаційних сил. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, після обшуку в його будинку чоловіка вивезли з Херсонщини до окупованого Криму та помістили до СІЗО Сімферополя. Про його викрадення стало відомо 27 травня 2022 року. Точні обставини та дата затримання в доступних українських правозахисних джерелах відрізняються від версії російських силових органів. Російська сторона стверджувала, що Умерова затримали під час спроби в’їзду до Криму з Херсонської області. Українські правозахисники повідомляли про його викрадення після обшуку за місцем проживання. Вирок: 2 вересня 2022 року окупаційний Київський районний суд Сімферополя засудив Айдера Умерова за ч. 2 ст. 208 КК РФ до 5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, з яких перший рік він мав провести у в’язниці. 1 лютого 2023 року Верховний суд окупованого Криму залишив вирок без змін.

Умеров Аметхан

Затримання: 24 серпня 2023 року, російські силовики провели масові обшуки в будинках кримськотатарських активістів у Бахчисараї. Після обшуку Аметхана Умерова затримали та доставили до окупаційного управління ФСБ. Того ж дня Київський районний «суд» Сімферополя обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вирок: Станом на 22.07.2026 року інформація про вирок відсутня. Російська Федерація обвинувачує Аметхана Умерова за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації»), стверджуючи, що він нібито був учасником організації «Хізб ут-Тахрір». Українські та міжнародні правозахисники вважають справу політично мотивованою та пов’язують її з системними репресіями проти кримських татар.

Умеров Ільмі

Затримання: 12 травня 2016 року співробітники ФСБ РФ затримали Ільмі Умерова та порушили проти нього кримінальну справу за ч. 2 ст. 280.1 КК РФ («публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації»). Підставою стало його інтерв'ю телеканалу ATR, у якому він заявив, що Росія має залишити Крим і Донбас, а окуповані території повинні бути повернуті Україні. Російська сторона стверджувала, що ці висловлювання містили заклики до порушення територіальної цілісності РФ, тоді як сам Умеров наголошував, що висловлював позицію, яка відповідає міжнародному праву та офіційній позиції України. Він також зазначав, що його слова були навмисно перекладені й інтерпретовані некоректно. Вирок: 27 вересня 2017 року підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд визнав Ільмі Умерова винним за ч. 2 ст. 280.1 КК РФ та призначив покарання у вигляді 2 років колонії-поселення із забороною здійснювати публічну діяльність протягом 2 років після звільнення. У своєму останньому слові він заявив, що не визнає провини, наголосив на незаконності окупації Криму та сказав: «До зустрічі в Гаазі».

Умеров Шабан

Затримання: Шабана Умерова затримали 27 березня 2019 року після масових обшуків у будинках кримських татар у мікрорайонах Кам’янка та Строганівка Сімферополя. Того дня російські силовики провели масштабну операцію проти кримськотатарських активістів і затримали понад 20 людей. Умерова помістили під варту в межах так званої «другої Сімферопольської групи» у справі «Хізб ут-Тахрір».  Вирок: 10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Шабана Умерова до 18 років позбавлення волі. Перші 5 років він мав провести у в’язниці, решту строку – у колонії суворого режиму. Після звільнення суд призначив 1 рік 6 місяців обмеження свободи. Його визнали винним за ч. 1 ст. 205.5 та ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК РФ. 28 березня 2023 року Апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. У жовтні 2024 року Південний окружний військовий суд окремо підтвердив, що адміністрація в’язниці неправильно трактувала вирок щодо тривалості перебування Умерова у в’язниці: з урахуванням уже відбутого строку він мав провести там не більше одного року.

Умерова Леніє

Затримання: Леніє Умерова - кримськотатарська активістка, громадянка України, народилася 14 березня 1998 року поблизу Джанкоя, виросла в Євпаторії. Після окупації Криму у 2014 році переїхала до Києва, де працювала у сфері маркетингу та комунікацій, а також займалася волонтерською діяльністю. Після початку повномасштабного вторгнення Росії допомагала внутрішньо переміщеним особам. Наприкінці 2022 року, дізнавшись про тяжку онкологічну хворобу батька, вирушила до окупованого Криму через територію Грузії. 4 грудня 2022 року її затримали російські прикордонники на пункті пропуску «Верхній Ларс» після перетину російсько-грузинського кордону. Спочатку їй призначили адміністративний арешт за нібито порушення правил перебування на території РФ. Після завершення арешту її не звільнили, а повторно затримали за новими адміністративними обвинуваченнями, фактично не даючи можливості залишити територію Росії. Упродовж кількох місяців Леніє Умерову утримували під адміністративними арештами, щоразу висуваючи нові формальні обвинувачення. У квітні 2023 року співробітники ФСБ викрали її після чергового звільнення, вивезли приватним літаком до Москви та помістили до СІЗО «Лефортово». Там проти неї порушили кримінальну справу за статтею про «шпигунство» (ст. 276 КК РФ). Російські слідчі стверджували, що вона нібито збирала інформацію для українських спецслужб, однак жодних переконливих доказів цього публічно не було представлено. Сама Умерова категорично заперечувала всі звинувачення, відмовилася визнавати провину та підписувати будь-які сфабриковані документи. За її словами, під час допитів співробітники ФСБ чинили на неї психологічний тиск, погрожували багаторічним ув'язненням, сексуальним насильством і смертю, намагалися примусити до співпраці та самообмови.

Урсу Віктор

Затримання: 28 липня 2023 року російські силовики провели обшук у будинку Віктора Урсу в Джанкої. Під час обшуку його затримали. За даними правозахисників, після затримання чоловік провів 12 діб в ізоляторі тимчасового тримання. Кримінальне провадження за ч. 1 ст. 282.2 КК РФ було порушене 7 серпня 2023 року, а 9 серпня 2023 року окупаційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вирок: 8 вересня 2025 року окупаційний Джанкойський районний суд визнав Віктора Урсу винним за ч. 1 ст. 282.2 КК РФ — «організація діяльності екстремістської організації» — та призначив 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Після звільнення суд встановив 1 рік обмеження свободи. Також йому на 5 років заборонили займатися діяльністю, пов’язаною з керівництвом і участю в релігійних організаціях, просвітницькою діяльністю, виступами, публікаціями в медіа та розміщенням матеріалів в інтернеті. У день оголошення вироку Урсу взяли під варту безпосередньо в залі суду.

Урсу Олександр

Затримання: 28 квітня 2026 року співробітники Слідчого комітету РФ та інших російських силових структур провели обшук у будинку Олександра Петровича Урсу в Джанкої (тимчасово окупований Крим). Після обшуку проти нього порушили кримінальну справу за ч. 1 ст. 282.2 КК РФ («організація діяльності екстремістської організації»). Підставою стали його релігійні переконання як Свідка Єгови. На відміну від свого сина Віктора Урсу, Олександра не взяли під варту, однак суд обрав йому запобіжний захід у вигляді заборони певних дій. Правозахисники наголошують, що переслідування пов’язане виключно з мирним сповідуванням релігії. Вирок: Станом на 27.07.2026 року обвинувального вироку щодо Олександра Урсу не винесено. Він перебуває у статусі обвинуваченого, кримінальна справа перебуває на стадії досудового розслідування. Запобіжним заходом залишається заборона певних дій.

Файзуллаєв Азіз

Затримання: 7 червня 2022 року в будинку кримського татарина Азіза Файзуллаєва в Феодосійському районі Криму провели обшук, після якого його затримали та доставили до СІЗО. Після затримання окупаційні медіа опублікували відео, на якому він нібито «щиросердно зізнається в тому, що виготовив два коктейлі Молотова та підпалив будівлю окупаційної Пушкінської сільської ради, попередньо розбивши вікно». Правозахисники розцінили це відео як результат примусу. За версією «слідства», 5 червня 2022 року Файзуллаєв, будучи нетверезим, розбив вікно сільської ради в селі Пушкіне та кинув усередину дві пляшки із запальною сумішшю. Вогонь знищив більшу частину майна в депутатській кімнаті. В ухвалі «суду» прямо зазначено, що Файзуллаєв вчинив це через «незгоду з війною в Україні, де живуть його...

Фахрієв Руслан

Затримання: У ніч з 15 на 16 листопада російські силовики провели обшук у будинку родини Фахрієвих та затримали Руслана Фахрієва разом із його батьком Сеітхалілом Фахрієвим. Після затримання обох чоловіків вивезли у невідомому напрямку, а їхнє місцеперебування тривалий час приховували. Вирок: Станом на 22.07.2026 року інформація про винесення вироку у відкритих джерелах відсутня. Також не оприлюднено офіційної інформації про висунуті обвинувачення. Правозахисні організації розцінюють справу як насильницьке зникнення та політично мотивоване переслідування цивільних осіб.

Фахрієв Рустем

Затримання: Точна дата затримання Рустема Фахрієва у відкритих українських правозахисних джерелах не встановлена. 1 грудня 2025 року Федеральна служба безпеки РФ заявила про нібито запобігання замаху на старшого офіцера Міністерства оборони Росії в окупованому Криму. Російська спецслужба назвала Рустема Фахрієва організатором цієї операції та заявила, що він нібито діяв як співробітник Головного управління розвідки Міністерства оборони України. За повідомленнями російської сторони, безпосередній виконавець нібито загинув під час затримання, а його місцевого спільника затримали та помістили до СІЗО за статтею 205.1 КК РФ — «сприяння терористичній діяльності». Водночас ім’я затриманого спільника російські спецслужби спочатку не називали. Вирок: Станом на 10 вересня 2026 року інформації про винесений Рустему Фахрієву вирок у доступних українських правозахисних джерелах немає. Кримськотатарський Ресурсний Центр включає Фахрієва Рустема до переліку кримських політв’язнів, які утримуються в СІЗО. Водночас окремої інформації про дату суду, склад обвинувачення та строк покарання КРЦ у доступному переліку не наводить.