Затримання: Леніє Умерова - кримськотатарська активістка, громадянка України, народилася 14 березня 1998 року поблизу Джанкоя, виросла в Євпаторії. Після окупації Криму у 2014 році переїхала до Києва, де працювала у сфері маркетингу та комунікацій, а також займалася волонтерською діяльністю. Після початку повномасштабного вторгнення Росії допомагала внутрішньо переміщеним особам. Наприкінці 2022 року, дізнавшись про тяжку онкологічну хворобу батька, вирушила до окупованого Криму через територію Грузії. 4 грудня 2022 року її затримали російські прикордонники на пункті пропуску «Верхній Ларс» після перетину російсько-грузинського кордону. Спочатку їй призначили адміністративний арешт за нібито порушення правил перебування на території РФ. Після завершення арешту її не звільнили, а повторно затримали за новими адміністративними обвинуваченнями, фактично не даючи можливості залишити територію Росії.

Упродовж кількох місяців Леніє Умерову утримували під адміністративними арештами, щоразу висуваючи нові формальні обвинувачення. У квітні 2023 року співробітники ФСБ викрали її після чергового звільнення, вивезли приватним літаком до Москви та помістили до СІЗО «Лефортово». Там проти неї порушили кримінальну справу за статтею про «шпигунство» (ст. 276 КК РФ). Російські слідчі стверджували, що вона нібито збирала інформацію для українських спецслужб, однак жодних переконливих доказів цього публічно не було представлено. Сама Умерова категорично заперечувала всі звинувачення, відмовилася визнавати провину та підписувати будь-які сфабриковані документи. За її словами, під час допитів співробітники ФСБ чинили на неї психологічний тиск, погрожували багаторічним ув'язненням, сексуальним насильством і смертю, намагалися примусити до співпраці та самообмови.

Під час перебування в московському СІЗО «Лефортово» Леніє майже весь час утримували в одиночній камері. Вона розповідала, що для того, аби не втратити здатність говорити, змушена була розмовляти сама із собою та з предметами в камері. Регулярно відбувалися короткі судові засідання, під час яких термін тримання під вартою автоматично продовжували без належного обґрунтування. У серпні 2023 року російська сторона офіційно висунула їй обвинувачення у шпигунстві, яке передбачає до 20 років позбавлення волі.

Вирок: Судового вироку у справі Леніє Умерової винесено не було. До завершення судового розгляду справа не дійшла. Понад 650 днів вона незаконно перебувала під вартою в Російській Федерації за сфабрикованим обвинуваченням у шпигунстві. 13 вересня 2024 року Леніє Умерову було звільнено під час обміну військовополоненими та цивільними між Україною та Росією. Разом із нею до України повернулися ще 48 українців.

Після звільнення Леніє Умерова публічно розповіла про умови утримання в російських місцях несвободи. Вона повідомила про психологічний тиск, ізоляцію, погрози, систематичні спроби схилити її до визнання провини, цензуру листування та неналежне медичне забезпечення. За її словами, навіть листи до рідних вона принципово писала українською мовою, незважаючи на невдоволення адміністрації СІЗО.

Леніє Умерова походить із кримськотатарської родини. Саме бажання побачити тяжкохворого батька, який залишався в окупованому Криму та мав онкологічне захворювання, стало причиною її поїздки. Родина протягом усього часу незаконного ув'язнення домагалася її звільнення та брала активну участь у міжнародній кампанії на її підтримку. Після повернення Леніє неодноразово наголошувала, що саме думки про сім'ю допомогли їй витримати майже два роки незаконного ув'язнення.

Справа Леніє Умерової є одним із найвідоміших прикладів незаконного переслідування Росією українських цивільних заручників після початку повномасштабного вторгнення. Українська влада та міжнародні правозахисні організації розглядають її кримінальне переслідування як політично вмотивоване та таке, що порушує норми міжнародного гуманітарного права.

Після звільнення Леніє Умерова перейшла до активної громадської діяльності. Вона бере участь у міжнародних форумах, адвокаційних кампаніях та публічних дискусіях, розповідаючи про незаконне утримання українських цивільних Росією та необхідність їхнього звільнення. Вона брала участь у Парламентській асамблеї Ради Європи та на інших міжнародних майданчиках із закликами домагатися звільнення всіх українських цивільних заручників, яких незаконно утримує Росія. Леніє є членкинею громадської організації «Нумо, сестри!» - спільноти жінок, які пережили російський полон, окупацію або інші воєнні злочини, а також правозахисниць, журналісток і активісток.

Фото: приватна сторінка Azeez Umerov (Facebook).

Використана інформація з відкритих джерел: Укрінформ, Platfor.ma, Українська правда. Життя.

Дата оновлення: 09.07.2026.