Затримання: 12 травня 2016 року співробітники ФСБ РФ затримали Ільмі Умерова та порушили проти нього кримінальну справу за ч. 2 ст. 280.1 КК РФ («публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації»). Підставою стало його інтерв'ю телеканалу ATR, у якому він заявив, що Росія має залишити Крим і Донбас, а окуповані території повинні бути повернуті Україні. Російська сторона стверджувала, що ці висловлювання містили заклики до порушення територіальної цілісності РФ, тоді як сам Умеров наголошував, що висловлював позицію, яка відповідає міжнародному праву та офіційній позиції України. Він також зазначав, що його слова були навмисно перекладені й інтерпретовані некоректно.

Вирок: 27 вересня 2017 року підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд визнав Ільмі Умерова винним за ч. 2 ст. 280.1 КК РФ та призначив покарання у вигляді 2 років колонії-поселення із забороною здійснювати публічну діяльність протягом 2 років після звільнення. У своєму останньому слові він заявив, що не визнає провини, наголосив на незаконності окупації Криму та сказав: «До зустрічі в Гаазі».

Ільмі Умеров — український кримськотатарський політичний і громадський діяч, лікар за освітою, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Народився 3 серпня 1957 року в депортації в Узбекистані. Після повернення кримських татар до Криму у 1988 році активно долучився до національного руху. У різні роки був депутатом Верховної Ради АР Крим, віцепрем'єр-міністром уряду Криму, заступником голови Верховної Ради АР Крим, головою Бахчисарайської районної державної адміністрації. Після окупації Криму у 2014 році відкрито відмовився визнавати російську анексію, закликав бойкотувати незаконний «референдум» та залишив державну службу, заявивши, що не може працювати в умовах окупації. З 2015 року є заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу.

У серпні 2016 року підконтрольний Росії суд направив Умерова на примусову психіатричну експертизу, де його утримували протягом 21 дня всупереч його волі. Це рішення викликало широкий міжнародний осуд з боку України, Європейського Союзу, США, міжнародних правозахисних організацій та правозахисної спільноти, які розцінили його як відродження практики каральної психіатрії. Незважаючи на тяжкий стан здоров'я — хворобу Паркінсона, цукровий діабет, гіпертонічну хворобу та перенесене шунтування серця — кримінальне переслідування було продовжене. Адвокати неодноразово заявляли, що реальне позбавлення волі може становити загрозу його життю.

Після винесення вироку стан здоров'я Умерова погіршився, він був госпіталізований із гіпертонічним кризом. У жовтні 2017 року Верховний суд Криму залишив вирок без змін. 25 жовтня 2017 року за посередництва Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана Ільмі Умерова разом з Ахтемом Чийгозом вивезли з Криму до Туреччини, звідки вони прибули до України. Сам Умеров наголошував, що не вважає це помилуванням чи обміном, оскільки не звертався до президента РФ із проханням про помилування і не визнавав своєї вини. За його словами, російські силовики намагалися змусити його підписати відповідне прохання, однак він відмовився.

Ільмі Умеров одружений. Разом із дружиною Мер'єм Умеровою виховав трьох дітей. Його донька Айше Умерова під час кримінального переслідування стала однією з головних публічних речниць родини, інформувала про стан здоров'я батька, його примусове поміщення до психіатричної лікарні та перебіг судового процесу. Саме вона неодноразово заявляла про політичний характер справи та наголошувала, що переслідування було спрямоване на придушення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.

Справа Ільмі Умерова стала одним із найрезонансніших прикладів політичного переслідування лідерів кримськотатарського національного руху після окупації Криму.

Переслідування Умерова пов'язують виключно з його послідовною публічною позицією щодо невизнання російської окупації Криму та захисту територіальної цілісності України.

Використана інформація з відкритих джерел: Меджліс кримськотатарського народу, Українська правда, Hromadske, ZMINA, КримSOS.

Фото: Меджліс кримськотатарського народу.

Дата оновлення: 09.07.2026.