Затримання: У вересні 2024 року в окупованому Севастополі співробітники ФСБ Росії затримали 66-річну місцеву мешканку Ніну Тимошенко. Після затримання її помістили до СІЗО та розпочали кримінальне переслідування за ст. 275 КК РФ «державна зрада». Точний день затримання у доступних правозахисних джерелах не зазначений.

Вирок: 21 березня 2025 року окупаційний Севастопольський міський суд визнав Ніну Тимошенко винною за ст. 275 КК РФ та призначив їй 16 років позбавлення волі в колонії загального режиму, 200 тисяч рублів штрафу та 1 рік обмеження волі після звільнення. 13 травня 2025 року Третій апеляційний суд загальної юрисдикції залишив вирок без змін. 24 лютого 2026 року Верховний суд РФ також залишив вирок у силі. Таким чином, рішення набуло чинності.

Ніна Іванівна Тимошенко народилася 13 квітня 1958 року в Закарпатській області України. Більшу частину життя прожила в Севастополі. На момент затримання їй було 66 років, вона була пенсіонеркою.

Після окупації Криму у 2014 році Тимошенко залишилася проживати в Севастополі.

До затримання вона проживала в Севастополі та була пенсіонеркою.

За версією російського слідства, у вересні 2022 року Тимошенко нібито звернулася на «гарячу лінію» Головного управління розвідки Міністерства оборони України та запропонувала допомогу. Російська сторона стверджувала, що згодом, у жовтні – листопаді 2023 року, вона через месенджер передавала представнику української спецслужби відомості про військові об’єкти Міноборони РФ, а також фотографії та відеозаписи кораблів Чорноморського флоту. Ці твердження є позицією російського обвинувачення.

У вересні 2024 року Тимошенко затримали співробітники ФСБ РФ у Севастополі. Їй висунули обвинувачення за статтею про «державну зраду». Після затримання її помістили до СІЗО. Подальший судовий розгляд відбувався у закритому режимі.

24 січня 2025 року кримінальна справа щодо Тимошенко надійшла до окупаційного Севастопольського міського суду. Справу розглядав суддя Ігор Кожевников. За даними «Кримського процесу», цей суддя раніше ухвалював вироки в інших політично чутливих справах щодо мешканців окупованого Криму.

21 березня 2025 року Тимошенко засудили до 16 років позбавлення волі. Крім основного покарання, суд призначив штраф у розмірі 200 тисяч рублів та один рік обмеження волі після звільнення. Це один із найдовших строків, призначених жінкам з окупованих територій України за подібними обвинуваченнями.

13 травня 2025 року Третій апеляційний суд загальної юрисдикції в Сочі залишив вирок без змін.

24 лютого 2026 року Верховний суд РФ відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив вирок чинним. За оцінкою «Кримського процесу», розгляд справи супроводжувався значним висвітленням у російських медіа, при цьому позиція самої засудженої або її захисту практично не була представлена.

Правозахисники також наголошують на незаконності застосування російського законодавства на окупованій території Криму та на системному використанні звинувачень у «державній зраді» для переслідування мешканців півострова.

Станом на 13 вересня 2026 року останнім підтвердженим місцем утримання Ніни Тимошенко є ФКУ ІК-28 УФСІН Росії по Волгоградській області, у місті Ленінськ.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Суспільне Крим.

Дата оновлення: 13.09.2026.