Затримання: 27 березня 2019 року співробітники ФСБ РФ провели масові обшуки в Криму, зокрема в мікрорайонах Кам’янка та Строганівка поблизу Сімферополя. Після чого кримськотатарського правозахисника та громадського активіста Різу Іззетова затримали в своєму ж будинку. Його заарештували за звинуваченням у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії, але законно діє в Україні та більшості країн світу.

Вирок: 10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Різу Іззетова до 19 років позбавлення волі. Перші 5 років він має провести у в’язниці з найсуворішими умовами тримання, решту строку — у колонії суворого режиму. Також суд призначив йому 1,5 року обмеження волі після звільнення. 28 березня 2023 року Апеляційний військовий суд у місті Власиха Московської області залишив вирок без змін.

Різа Мустафаєвич Іззетов – кримськотатарський правозахисник, громадський активіст, учасник громадянського руху «Кримська солідарність» та один із найвідоміших політичних в’язнів Кремля з окупованого Криму. Протягом багатьох років він захищав права кримських татар і допомагав сім’ям переслідуваних активістів, а після російської окупації півострова сам став мішенню репресивної системи.

Різа Іззетов народився 21 січня 1979 року у місті Фергана в Узбекистані, куди його родину було депортовано разом з іншими кримськими татарами у 1944 році. Лише після розпаду СРСР сім’я отримала можливість повернутися на батьківщину. Майбутній правозахисник навчався в школі Білогірського району, згодом закінчив Сімферопольський ліцей із юридичним ухилом, а потім юридичний технікум із відзнакою. Після служби у ракетних військах в Євпаторії він вступив до Одеської юридичної академії. Однак через смерть батька був змушений перервати навчання, щоб подбати про родину.

Після початку російської окупації Криму у 2014 році Іззетов активно долучився до правозахисної діяльності. Він допомагав кримським татарам, які ставали жертвами політичних переслідувань, консультував людей із юридичних питань, відвідував судові засідання, підтримував родини політв’язнів та передавав їм допомогу до слідчих ізоляторів. Водночас він документував порушення прав людини.

Уже в червні 2015 року його вперше затримали співробітники ФСБ без пояснення причин. Тоді до будівлі спецслужби прийшли кримчани, які вимагали його звільнення. Згодом переслідування лише посилилися. У 2017 році Іззетов неодноразово зазнавав затримань та обшуків. У лютому його заарештували на кілька діб після того, як він висвітлював захоплення кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва. У березні знову затримали під час підтримки іншого правозахисника – Ремзі Бекірова. У травні силовики вкотре прийшли до його будинку.

Кульмінацією переслідувань стали масові обшуки 27 березня 2019 року, які правозахисники називають однією з найбільших хвиль репресій проти кримських татар після окупації Криму. Того дня російські силовики затримали понад два десятки активістів і громадянських журналістів. Різа Іззетов опинився серед фігурантів так званої «другої Сімферопольської групи справи Хізб ут-Тахрір». Йому інкримінували «організацію діяльності терористичної організації» та підготовку до насильницького захоплення влади.

Після трьох років перебування під вартою російський суд виніс йому надзвичайно суворий вирок – 19 років позбавлення волі. Правозахисники розцінили таке рішення як черговий приклад використання російського антитерористичного законодавства для придушення інакомислення на окупованих територіях.

Після засудження Іззетова почали етапувати російськими тюрмами. У 2024 році його перевезли до виправної колонії №1 Республіки Саха (Якутія), розташованої більш ніж за 9 тисяч кілометрів від Криму. Таке віддалення фактично позбавило його родину можливості підтримувати регулярний зв’язок із ним. Мати, Надіє Іззетова, якій понад 70 років і яка має онкологічне захворювання, не може подолати таку відстань ані фізично, ані фінансово. Вона не бачила сина від моменту його арешту у 2019 році.

Упродовж 2024–2025 років надходили численні повідомлення про жорсткі умови утримання політв’язня. За інформацією адвокатів та «Кримської солідарності», Різу Іззетова регулярно відправляли до штрафного ізолятора та єдиного приміщення камерного типу. Причинами дисциплінарних стягнень ставали формальні порушення – нібито неправильна форма одягу або навіть те, що він заснув удень під час нападу гіпертонії. Сам політв’язень повідомляв про психологічний тиск, погане освітлення, обмеження зв’язку із сім’єю та складні побутові умови.

У 2025 році родина Іззетова намагалася через суд домогтися його переведення до виправної установи ближче до Криму. Проте окупаційні судові органи відмовили у задоволенні позову, попри серйозний стан здоров’я матері та очевидні перешкоди для реалізації права на сімейні контакти. Лише після апеляції справу тимчасово повернули на новий розгляд, однак остаточне рішення залишилося негативним для родини.

Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в АР Крим, ZMINA, Суспільне Крим, Укрінформ, Центр громадянських свобод.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 10.07.2026.