Затримання: 9 лютого 2022 року в окупованому Криму російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар у Бахчисарайському, Сімферопольському, Білогірському районах та в Балаклавському районі Севастополя. Одним із місць проведення обшуку був будинок Ернеста Сейтосманова в селі Тилове Балаклавського району. Після обшуку Ернеста Сейтосманова затримали та доставили до російського силового відомства. Того ж дня його взяли під варту. Це був уже не перший обшук у його будинку. У квітні 2021 року силовики також проводили обшук, після якого Сейтосманов заявляв про застосування до нього фізичної сили під час затримання та допиту.

Вирок: 24 травня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ернеста Сейтосманова до 18 років позбавлення волі. Перші чотири роки він мав провести у в’язниці, після чого — у виправній колонії суворого режиму. Після звільнення суд призначив ще 1 рік 6 місяців обмеження волі. У листопаді 2023 року апеляційний суд зменшив строк покарання на шість місяців — до 17 років 6 місяців позбавлення волі.

Ернест Сейтосманов народився 5 вересня 1985 року, кримськотатарський активіст, громадянин України, брат кримськотатарського політв’язня Енвера Сейтосманова.

До затримання Ернест Сейтосманов проживав у селі Тилове Балаклавського району Севастополя. Працював трактористом у Севастопольському районі Криму.

Після початку російської окупації Криму він активно долучався до громадського життя кримськотатарської спільноти. Сейтосманов відвідував судові засідання у політично вмотивованих справах проти кримських татар, зокрема в Криму та Ростові-на-Дону.

Він також допомагав родинам політичних в’язнів у вирішенні соціально-побутових питань та брав участь у громадських ініціативах. Його активність була пов’язана, зокрема, з підтримкою переслідуваних кримських татар.

Ернест Сейтосманов неодноразово потрапляв у поле зору російських силовиків. У 2015 році в його будинку вже проводився обшук у період переслідування учасників Севастопольської групи у справі «Хізб ут-Тахрір».

У квітні 2021 року російські силовики знову провели обшук у його будинку. Після цього Сейтосманова доставили до управління ФСБ, де допитували близько шести годин. За його словами, під час затримання до нього застосовували фізичну силу. Після допиту його відпустили.

9 лютого 2022 року відбувся черговий обшук у його будинку. За твердженням Ернеста Сейтосманова, під час обшуку російські силовики підкинули релігійну літературу, яку згодом використали як доказ у кримінальній справі. Захист просив провести дактилоскопічну експертизу, щоб перевірити наявність його відбитків на вилучених книгах.

Російська сторона звинуватила Сейтосманова у причетності до діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною. Йому інкримінували статтю 205.5 КК РФ, а також статтю 278 КК РФ. Правозахисники та захист розцінюють справу як політично мотивоване переслідування кримського татарина за релігійну та громадську діяльність.

24 травня 2023 року Південний окружний військовий суд засудив Ернеста Сейтосманова до 18 років позбавлення волі. Під час судового процесу він не визнав обвинувачень. У своєму останньому слові Сейтосманов заявив, що вважає висунуті проти нього звинувачення наклепом та заперечив причетність до терористичної діяльності.

У листопаді 2023 року апеляційний суд скоротив термін покарання до 17 років 6 місяців. Після цього Сейтосманова етапували до в’язниці №2 «Владимирський централ».

У квітні 2024 року стало відомо про неналежні умови його утримання у Владимирі. Він перебував у камері приблизно 1,5 на 2 метри, де було сиро, холодно та не працювала вентиляція. Сейтосманова двічі поміщали до штрафного ізолятора.

У квітні 2026 року російська влада етапувала Ернеста Сейтосманова з «Владимирського централу» до виправної колонії №2 в Ангарську Іркутської області. Відстань від Криму до цієї установи становить кілька тисяч кілометрів. Після прибуття він повідомив, що певний час не мав можливості писати листи та телефонувати рідним.

Станом на 10 вересня 2026 року Ернест Сейтосманов продовжує перебувати в російському ув’язненні. Останнє підтверджене правозахисними та українськими джерелами місце його утримання — виправна колонія №2 у місті Ангарськ, Іркутська область, РФ.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Українська Правда, Укрінформ, Суспільне Крим, Радіо Свобода.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 10.09.2026 р.