Затримання: 11 березня 2020 року в окупованому Бахчисараї російські силовики провели масові обшуки в будинках кримських татар. Серед затриманих був кримськотатарський громадський діяч Рустем Сейтмеметов. Разом із ним затримали його племінників — Сейтумера та Османа Сейтумерових. Ще одного фігуранта, Амета Сулейманова, того дня також затримали, а Енвера Мустафаєва після допиту відпустили як свідка. Після обшуку Рустема Сейтмеметова звинуватили за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — нібито участь у діяльності «терористичної організації». У матеріалах справи також фігурували обвинувачення за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ — нібито підготовка до насильницького захоплення влади. Правозахисники вважають переслідування політично мотивованим.

Вирок: 29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Рустема Сейтмеметова до 13 років позбавлення волі. Перші 3 роки та 6 місяців він мав провести у в’язниці, після чого — відбувати решту строку в колонії суворого режиму.

20 вересня 2024 року Верховний суд РФ відхилив касаційну скаргу захисту та залишив вирок щодо Рустема Сейтмеметова та інших фігурантів третьої Бахчисарайської групи без змін.

Рустем Абдураманович Сейтмеметов народився 28 березня 1973 року в селі Чархін Пастдаргомського району Самаркандської області Узбецької РСР. Він кримський татарин, одружений, має трьох дітей. Здобув педагогічну освіту.

Після навчання Рустем Сейтмеметов близько двох років працював учителем у школі. Пізніше він виїхав до Португалії, де працював на підприємстві Sanitana, що спеціалізувалося на виробництві керамічних раковин.

У 2006 році Сейтмеметов переїхав до Криму та постійно проживав на півострові. Після повернення працював будівельником. За характеристиками, наведеними Представництвом Президента України в АР Крим, його знали як надійну та відповідальну людину.

Рустем Сейтмеметов активно підтримував родину та займався громадською діяльністю. Він був залучений до життя кримськотатарської громади, підтримував співвітчизників та допомагав людям, які опинилися в складних обставинах.

Після початку російської окупації Криму він, як і багато інших кримських татар, опинився в середовищі посиленого тиску з боку російських силових структур. Після початку системних переслідувань кримських мусульман у справах «Хізб ут-Тахрір» російські силовики почали проводити масові обшуки та затримання.

11 березня 2020 року обшук провели в будинку Сейтмеметова в Бахчисараї. За повідомленнями правозахисників, під час обшуку силовики вилучили релігійну літературу, яку родичі та захист вважали підкинутою для створення доказової бази. Після обшуку Сейтмеметова затримали та помістили під варту.

Разом із ним переслідування зазнали його племінники Сейтумер та Осман Сейтумерови. Їхню справу російська влада об’єднала в так звану третю Бахчисарайську групу справи «Хізб ут-Тахрір». Обвинувачення стверджувало, що чоловіки брали участь у діяльності організації, яку Росія визнала терористичною.

Водночас захист наголошував, що в матеріалах справи не було доказів наявності зброї, вибухівки чи підготовки терористичного акту. Обвинувачення значною мірою ґрунтувалося на показаннях засекречених свідків.

У 2020 році Сейтмеметова також направляли на психіатричну експертизу. Його адвокат вважав таке рішення необґрунтованим та наполягав на відсутності підстав для примусового поміщення до психіатричної лікарні.

Після тривалого перебування під вартою 29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок. Рустема Сейтмеметова засудили до 13 років позбавлення волі. Разом із ним Сейтумер Сейтумеров отримав 17 років, Осман Сейтумеров — 14 років, а Амет Сулейманов — 12 років.

Під час перебування в російському ув’язненні стан здоров’я Сейтмеметова поступово погіршувався. Ще у 2022 році українські дипломати повідомляли про проблеми із зором та необхідність медичного огляду.

У 2023 році він скаржився на погіршення зору, перепади артеріального тиску та набряки ніг. Через стан здоров’я йому постійно були потрібні ліки. 15 травня 2024 року Сейтмеметову стало погано після переведення до холодної камери. Він знепритомнів. Спочатку медики припустили проблеми з рівнем цукру, однак згодом діагностували інфаркт міокарда. Його госпіталізували до кардіологічного центру та провели операцію зі стентування судини.

У 2024 році йому також діагностували катаракту та встановили III групу інвалідності. Пізніше посилилися стоматологічні проблеми та з’явився свербіж шкіри.

Після операції Сейтмеметов продовжив відбувати покарання. За даними КримSOS, у травні 2023 року його незаконно етапували із СІЗО Новочеркаська до в’язниці Димитровграда Ульяновської області. Переміщення кримських політв’язнів із окупованого Криму до віддалених регіонів РФ правозахисники розглядають як окрему проблему, зокрема через ускладнення контактів із родинами.

У 2025 році Рустем Сейтмеметов перебував у виправній колонії №16 у місті Салават, Республіка Башкортостан. У листопаді його вивезли з колонії до медичного закладу для планового обстеження через погіршення стану здоров’я.

У липні 2026 року Кримськотатарський Ресурсний Центр повідомив, що Сейтмеметов продовжує перебувати у ВК №16 у Салаваті. За словами його родини, після інфаркту та операції його продовжують турбувати болі в серці, перепади артеріального тиску, проблеми зі спиною та погіршення зору.

Станом на 9 вересня 2026 року Рустем Сейтмеметов продовжує незаконно відбувати 13-річний термін у виправній колонії №16 міста Салават, Республіка Башкортостан, РФ. Кримськотатарський Ресурсний Центр відносить його до кримських політв’язнів з інвалідністю III групи та наголошує на загрозі його здоров’ю через неналежні умови утримання і медичне забезпечення.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, КримSOS, Суспільне Крим, Українська Правда, Крим.Реалії, КримSOS, Укрінформ.

Фото: УКРінформ.

Дата оновлення: 09.09.2026 р.