Затримання: 27 березня 2019 року в окупованому Криму російські силовики провели масштабні обшуки в будинках кримських татар у Сімферопольському районі, зокрема в мікрорайонах Кам’янка та Строганівка. Під час цієї спецоперації був затриманий Ерфан Османов. Загалом того дня затримали понад 20 кримськотатарських активістів, яких згодом об’єднали у так звану «другу Сімферопольську групу» у справі «Хізб ут-Тахрір».

Вирок: 12 січня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Ерфана Османова винним у межах сфабрикованої, за оцінками українських правозахисників, справи «другої Сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір”» та призначив 13 років позбавлення волі. Перші два роки він мав провести у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Після звільнення суд також встановив один рік обмежень свободи. 11 вересня 2023 року Апеляційний військовий суд у Власисі залишив вирок без змін.

Ерфан Османов народився 3 вересня 1982 року в місті Чартак Наманганської області Узбекистану в родині кримських татар, депортованих із Криму радянською владою у 1944 році. Його мати працювала вчителькою хімії та біології, батько був музикантом.

У 1990 році, коли Ерфану було вісім років, родина повернулася до Криму та оселилася в селі Октябрь Джанкойського району. З дитинства він захоплювався музикою, навчався у музичній школі та опанував гру на трубі. У 1996 році вступив до Азовської музичної школи, яку закінчив через чотири роки. Під час навчання грав у музичних колективах.

У 2000 році Османов вступив до Кримського інженерно-педагогічного університету на спеціальність «музичне виховання» та здобув педагогічну освіту. Через складнощі з працевлаштуванням за спеціальністю працював у сфері декоративного оздоблення приміщень. Музика залишалася важливою частиною його життя: він виступав на святкових заходах та організовував дитячі свята як музикант.

У 2008 році Ерфан Османов одружився. У подружжя четверо дітей. На момент арешту наймолодшій дитині було лише кілька місяців.

Після окупації Криму Османов брав участь у громадських заходах на підтримку кримських татар, яких переслідувала російська окупаційна влада. До арешту Ерфан Османов брав участь у заходах на підтримку кримських політв’язнів. Зокрема, він приходив до будівлі УФСБ, щоб підтримати свого одновірця Різу Ізетова, за що проти нього раніше складали адміністративний протокол.

Його участь у підтримці політв’язнів стала однією з обставин, які передували кримінальному переслідуванню. Російська сторона висунула йому обвинувачення за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ — «участь у діяльності організації, визнаної терористичною». У подальшому до обвинувачення також застосували статті 30 та 278 КК РФ.

У березні 2021 року розпочався судовий розгляд справи в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону. Українські правозахисники наголошують, що переслідування кримських татар у справах «Хізб ут-Тахрір» має політично та релігійно мотивований характер. В Україні та більшості країн світу діяльність цієї організації не заборонена.

Під час ув’язнення стан здоров’я Османова погіршився. Він має хронічні захворювання печінки, пов’язані з перенесеною в дитинстві жовтяницею, опущення нирок та хронічне дерматологічне захворювання. У СІЗО в нього також з’явилася гіпертонія. За інформацією дружини та правозахисних джерел, він скаржився на проблеми із серцем, підвищений тиск та неналежну медичну допомогу.

Після винесення вироку Османов перебував у російських пенітенціарних установах. У 2024 році його перевели до в’язниці Верхньоуральська Челябінської області. 24 листопада 2024 року його етапували до виправної колонії №1 у місті Кизил Республіки Тива. До колонії він прибув 20 грудня 2024 року, подолавши під час етапування близько 3 тисяч кілометрів.

Станом на вересень 2026 року Ерфан Османов перебуває у виправній колонії №1 міста Кизил, Республіка Тива, РФ. 3 вересня 2026 року йому виповнилося 44 роки. Представництво Президента України в АР Крим повідомляє, що за роки ув’язнення стан його здоров’я погіршився, зокрема зберігаються проблеми з печінкою, нирками та шкірою, а також підвищеним артеріальним тиском.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримськотатарський Ресурсний Центр, ZMINA, КримSOS, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Суспільне Крим, Укрінформ, Крим.Реалії, Кримська платформа.

Фото: Крим.Реалії.

Дата оновлення: 07.09.2026 р.