Затримання: 10 червня 2019 року російські силовики затримали Енвера Омерова. На той момент він разом із дочкою Фатмою Ісмаїловою прямував до Ростова-на-Дону на судове засідання у справі свого зятя Рустема Ісмаїлова, який раніше був засуджений у справі «Хізб ут-Тахрір». За даними OVD-Info, співробітник у цивільному одязі повідомив Омерову, що йому необхідно проїхати до відділу поліції в Керчі. Після цього його затримали. Того самого дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Омеров став фігурантом так званої Білогірської групи у справі «Хізб ут-Тахрір». Разом із ним переслідували його сина Різу Омерова та Айдера Джеппарова. Згодом до справи також долучили Азамата Еюпова.

Вирок: 12 січня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Енвера Омерова до 18 років позбавлення волі. Перші два роки він мав провести у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Його визнали винним за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ — «організація діяльності терористичної організації», а також за ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ — нібито підготовку до насильницького захоплення влади.

10 березня 2022 року апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. Правозахисники зазначають, що у справі не було доказів підготовки теракту, використання зброї чи вибухівки або здійснення насильницьких дій. Матеріали обвинувачення значною мірою стосувалися релігійних і політичних дискусій.

Енвер Вікторович Омеров народився 9 листопада 1961 року у Фергані, Узбекистан. Він — кримський татарин, громадянин України та Росії, проживав у Білогірську в Криму. Має вищу освіту за спеціальністю агронома. У молодості займався самбо та брав участь у спортивних змаганнях, де посідав призові місця.

Після повернення до Криму Омеров разом із дружиною та двома дітьми займався забезпеченням родини. За даними КримSOS, через складнощі з працевлаштуванням за спеціальністю він певний час працював таксистом, а згодом перейшов до підприємницької діяльності. Разом із дружиною займався реалізацією молочної продукції.

У Білогірську Енвер Омеров був відомий як активіст і громадський діяч кримськотатарського середовища. Він допомагав землякам, які стикалися з переслідуваннями російських силових структур, та займався організацією релігійних свят. Кримськотатарський Ресурсний Центр характеризує його як активіста, громадського діяча та волонтера.

Після початку російської окупації Криму Омеров підтримував кримських татар, які зазнавали переслідувань, та їхні родини. Приблизно за два роки до арешту родина помітила ознаки стеження за ним: навпроти будинку встановили відеокамеру. Попри це, Омеров продовжував громадську діяльність.

10 червня 2019 року його затримали дорогою до Ростова-на-Дону, де він мав бути присутнім на судовому засіданні у справі свого зятя Рустема Ісмаїлова. Того самого дня російські силовики провели слідчі дії щодо його сина Різи Омерова. Таким чином, одна родина опинилася під переслідуванням у кількох кримінальних провадженнях.

За версією російського слідства, Енвер Омеров нібито не пізніше лютого 2017 року створив у Білогірську осередок «Хізб ут-Тахрір» та спільно з Айдером Джеппаровим керував ним. Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнав Омерова політичним в’язнем і вказує на політично мотивований характер його переслідування.

У червні 2020 року розпочався розгляд справи по суті. 12 січня 2021 року суд призначив Омерову 18 років позбавлення волі. Після апеляції, розглянутої 10 березня 2022 року, вирок залишили чинним.

У червні 2022 року Енвера Омерова етапували до Владимирського централу. У липні 2024 року його перевели до виправної колонії №6 у Йошкар-Олі, Республіка Марій Ел, приблизно за 2 тисячі кілометрів від Криму. ZMINA повідомляла, що під час тривалого ув’язнення йому була потрібна медична допомога та операція, а також лікування зубів.

Станом на 7 вересня 2026 року актуальний профіль Правозахисного проєкту «Підтримка політв’язнів. Меморіал» вказує місцем утримання Енвера Омерова ФКУ ІК-6 УФСІН Росії по Республіці Марій Ел у Йошкар-Олі. Він залишається позбавленим волі за вироком російського суду.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський Ресурсний Центр, КримSOS, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Крим.Реалії.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 07.09.2026 р.