Затримання: 11 жовтня 2017 року співробітники ФСБ Росії провели серію обшуків у Бахчисараї та інших населених пунктах окупованого Криму. Після обшуку затримали громадянського журналіста та кримськотатарського активіста Ернеса Аметова. Разом із ним були затримані Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Зекір’яєв і Мемет Белялов. Російське слідство звинуватило їх в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір» ч. 2 ст. 205.5 Кримінального кодексу Російської Федерації («Участь у діяльності терористичної організації»)., яку Росія вважає терористичною, хоча в Україні вона не заборонена. Правозахисники наголошували, що переслідування має політичний характер і пов’язане з громадянською журналістикою та активною позицією кримських татар.

Вирок: 16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону повністю виправдав Ернеса Аметова через відсутність доказів його вини. Це був перший і тривалий час єдиний виправдувальний вирок у справах «Хізб ут-Тахрір» щодо кримських татар. Однак у березні 2022 року апеляційний військовий суд скасував виправдання, а вже 29 грудня 2022 року під час повторного розгляду Ернеса засудили до 11 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. 15 грудня 2023 року апеляційний суд залишив цей вирок без змін.

Ернес Сеярович Аметов народився 30 травня 1985 року в Ташкенті (Узбекистан), куди його родину свого часу було депортовано разом з іншими кримськими татарами. У 1992 році сім’я повернулася до Криму й оселилася у Бахчисараї. Після школи Ернес вступив до Таврійського національного університету, де здобув юридичну освіту. Він одружився з Елеонорою, у подружжя народилися двоє синів. До арешту працював за фахом, але після окупації Криму дедалі більше часу присвячував громадській діяльності. Як громадянський журналіст «Кримської солідарності» він висвітлював політично мотивовані судові процеси, записував інтерв’ю з родичами політв’язнів і допомагав сім’ям незаконно ув’язнених кримських татар.

11 жовтня 2017 року до будинку Аметових увірвалися озброєні співробітники ФСБ. Після багатогодинного обшуку Ернеса затримали та відправили до слідчого ізолятора. Російське слідство стверджувало, що він нібито брав участь у діяльності «Хізб ут-Тахрір». Сам Ернес від самого початку категорично заперечував усі обвинувачення, а правозахисники наголошували, що жодних доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій слідство не надало.

Під час першого судового процесу справа Ернеса Аметова суттєво відрізнялася від більшості кримських справ «Хізб ут-Тахрір». Захист звертав увагу, що слідство не надало жодних доказів його причетності до діяльності організації. У матеріалах справи були лише приховані аудіозаписи розмов на релігійні теми, висновки експертів і показання засекречених свідків. Адвокати наполягали, що цього недостатньо для обвинувального вироку.

16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону несподівано виправдав Ернеса Аметова. Суд визнав, що доказів його вини немає. Це рішення стало безпрецедентним: уперше у справах «Хізб ут-Тахрір» кримський татарин отримав виправдувальний вирок. Після оголошення рішення Ернес зміг повернутися до родини, однак свобода тривала недовго.

У березні 2022 року Апеляційний військовий суд скасував виправдувальний вирок і направив справу на новий розгляд. Правозахисники розцінили це як політичне рішення та наголосили, що російська судова система фактично не допускає виправдання у політично вмотивованих справах.

Під час повторного розгляду прокурор просив призначити Ернесу 18 років і 6 місяців позбавлення волі. Попри відсутність нових доказів, 29 грудня 2022 року Південний окружний військовий суд визнав його винним і засудив до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Уже 15 грудня 2023 року Апеляційний військовий суд залишив вирок без змін.

Після етапування до Росії Ернес Аметов опинився далеко від своєї родини. Кримська солідарність, ZMINA, КримSOS, PEN Ukraine та інші правозахисні організації неодноразово заявляли, що його переслідування стало покаранням за громадянську журналістику. До арешту він висвітлював обшуки, судові процеси та розповідав про життя кримських політв’язнів, тому його справа розглядається як приклад тиску на незалежних журналістів в окупованому Криму.

Під час ув’язнення Ернес підтримує зв’язок із дружиною та дітьми листами. Правозахисники регулярно включають його до міжнародних кампаній на підтримку українських політв’язнів і нагадують, що переслідування громадянських журналістів є одним із найпоширеніших способів придушення свободи слова на окупованому півострові.

Станом на липень 2026 року Ернес Аметов продовжує незаконно відбувати покарання. Українські та міжнародні правозахисні організації наполягають на його звільненні, підкреслюючи, що справа не відповідає стандартам справедливого суду, а його переслідування має винятково політичний характер.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, PEN Ukraine, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в АР Крим.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 05.07.2026р.