Затримання: 23 листопада 2017 року силовики в окупованому Криму затримали 65-річного Бекіра Дегерменджі разом із трьома іншими кримськими татарами — Асаном Чапухом, Русланом Трубачем та Кязімом Аметовим. Їм висунули звинувачення у вимаганні: нібито вони вимагали гроші від громадянина Туреччини Юсуфа Айтана. Самі затримані пояснювали, що лише просили повернути кошти, вкрадені у ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашки. 83-річна Веджіє Кашка, яка стала свідком затримань, відчула погіршення стану здоров'я прямо на місці і померла в машині «швидкої допомоги».

Вирок: У квітні 2019 року окупаційний суд виніс Бекіру Дегерменджі умовний 3-річний вирок. Після відбуття умовного покарання він є звільненим.

Бекір Дегерменджі народився у 1952 році. Дитинство провів у депортації – як і все покоління кримських татар його часу. У шкільні роки захоплювався кінним спортом, багато читав. Вищої освіти не отримав, бо мусив працювати та допомагати великій родині, в якій, окрім Бекіра, було ще п'ятеро дітей. Зі своєю дружиною Аліє він познайомився у 1988 році. Після повернення до Криму родина взяла ділянку в селі Грушівка, де не було ні доріг, ні газу, і власноруч звела будинок. Влаштуватися на роботу у перші роки після повернення кримським татарам було важко: Дегерменджі вирощували овочі в теплицях, торгували на ринку. Згодом Бекір влаштувався водієм, а потім відкрив невеликий готель у Судаку – влітку там працювала вся родина.

Бекір Дегерменджі завжди був активним учасником кримськотатарського національного руху та намагався не пропускати жодного заходу. Він брав участь у мітингу 26 лютого 2014 року перед будівлею Верховної Ради Криму, де кримські татари намагалися перешкодити проведенню незаконного голосування про приєднання до Росії.

У родині Дегерменджі від окупантів постраждав не лише Бекір – його син Мустафа у травні 2015 року був затриманий за звинуваченням у «масових заворушеннях» під час тієї ж акції 26 лютого 2014 року («справа 26 лютого»). Майже два роки Мустафа провів у СІЗО, після чого був переведений під домашній арешт. Таким чином, окупаційна влада переслідувала одночасно батька і сина з однієї родини.

Під час перебування під вартою стан здоров'я Бекіра Дегерменджі різко погіршився. У грудні 2017 року його перевели з реанімаційного блоку до пульмонологічного відділення. Дружина Аліє повідомляла, що він лежить у коридорі за ширмою, оскільки в пульмонології не було місць, і охороняють його три охоронці. Правозахисники розцінили справу Бекіра як показову: старійшина кримськотатарської родини з подвійним переслідуванням батька і сина — типовий зразок окупаційних репресій.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримськотатарський ресурсний центр, Радіо Свобода (Крим.Реалії), Суспільне Крим, КримSOS, День, Українська правда, Гельсінська спілка з прав людини.

Фото: Центр журналістських розслідувань.

Дата оновлення: 03.07.2026.