Затримання: 7 травня 2015 року вранці, дорогою на роботу, автомобіль Мустафи Дегерменджі заблокували вісім озброєних людей у чорних масках. Мати Аліє Дегерменджі, яка перебувала в машині, описувала те ранок: «Виско­чує вісім осіб, озброєних і в чорних масках, з наручниками, автоматами. Виволікають мого сина з машини. Я вибігла. Кричу: "Що ви робите?". Вони його били по колінах палицею, притискали обличчям до капота, почали обшукувати». Мустафу та кількох інших кримських татар звинуватили в участі в нібито масових заворушеннях біля стін Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року — «справа 26 лютого».

Вирок: Протягом двох років Мустафа перебував у Сімферопольському СІЗО, де умови утримання, за свідченнями родичів, не відповідали жодним нормам. 6 квітня 2017 року його перевели під домашній арешт — електронний браслет на нозі фіксував усі переміщення в межах дозволеного радіуса, не охоплюючи навіть весь двір. Йому заборонили розмовляти по телефону, користуватися інтернетом і приймати більше ніж кількох гостей. У червні 2018 року суд засудив Мустафу Дегерменджі до 4 років 6 місяців позбавлення волі умовно з трирічним випробувальним строком. Після завершення випробувального строку він є звільненим.

Мустафа Бекірович Дегерменджі народився 22 травня 1989 року в Судаку. Ще дитиною виявляв неабиякі здібності: навчився читати і писати дуже рано, а в чотирирічному віці мріяв стати головою сільради. За відмінне навчання у третьому класі його запросили до Києва на президентську ялинку. З виділених 13 гривень на кишенькові витрати 11 привіз додому – сім'ї вони були потрібніші. Після школи здобув фах менеджера готельно-туристичного бізнесу і працював торговим представником. Завжди спокійний, стриманий і далекий від політики.

26 лютого 2014 року Мустафа прийшов на мітинг підтримки територіальної цілісності України разом із батьком Бекіром. Бекіру, що страждає на астму, стало зле в натовпі, і Мустафа ледве встиг вивести його до початку тисняви. Саме ця присутність на мирному мітингу і стала підставою для кримінального переслідування.

Під час слідства Мустафі пропонували вийти на волю в обмін на свідчення проти Ахтема Чийгоза – якого слідство вважало організатором нібито «масових заворушень». Мустафа відмовився. Батько Бекір коментував: «Спочатку пропонували, щоб він дав показання проти когось, потім пішли на інше — щоб визнав вину. По-перше, я не згоден із цим. Про яку вину може йтися, якщо вини немає? Участь у мітингу я не вважаю виною, і мій син так вважає».

Родину Дегерменджі переслідували одночасно з кількох сторін. Через пів року після переведення Мустафи під домашній арешт за сфабрикованим звинуваченням у вимаганні заарештували його батька Бекіра. Сім'я та адвокати переконані, що арешт батька був помстою за його активну правозахисну позицію та виступи в ЗМІ і міжнародних організаціях на захист сина. Таким чином, окупаційна влада одночасно переслідувала батька і сина з однієї кримськотатарської родини.

Використана інформація з відкритих джерел: Кримськотатарський ресурсний центр, Крим.Реалії, КримSOS, Українська правда, ZMINA.

Фото: ZMINA.

Дата оновлення: 03.07.2026.