Затримання: 18 квітня 2016 року, співробітники ФСБ РФ провели серію обшуків та затримали Арсена Джеппарова у межах так званої Ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір». За місяць до арешту співробітники ФСБ намагалися схилити його до співпраці та вимагали дати свідчення проти інших кримських татар. Після відмови проти нього порушили кримінальну справу. Правозахисники вважають переслідування політично мотивованим.

Вирок: 12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Арсена Джеппарова винним за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») та призначив 7 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Правозахисні організації наголошують, що організація «Хізб ут-Тахрір» є легальною в Україні, а справа ґрунтувалася на прихованих свідках і релігійних експертизах без доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій. Арсен Джеппаров повністю відбув незаконно призначений строк і 17 квітня 2023 року вийшов на свободу.

Арсен Бормамбетович Джеппаров народився 28 січня 1991 року у селі Снігурівка Первомайського району Автономної Республіки Крим. Коли хлопцеві було три роки, загинув його батько, після чого його виховувала мати. У 2004 році родина переїхала до села Краснокам’янка поблизу Ялти. Після дев’ятого класу Арсен вступив до Алуштинського професійного ліцею, де здобув професію кухаря. Згодом навчався у Сімферопольському коледжі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «технік-технолог харчової промисловості». Під час навчання неодноразово ставав призером професійних конкурсів. Після завершення строкової військової служби працював за фахом.

Після окупації Криму Російська Федерація розпочала масштабне переслідування кримських татар за звинуваченнями у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір». Правозахисники наголошують, що в Україні ця організація не заборонена, а кримінальні справи використовуються як інструмент тиску на кримськотатарську громаду.

У березні 2016 року співробітники ФСБ намагалися змусити Арсена Джеппарова співпрацювати зі слідством та дати свідчення проти інших кримських татар. Після його відмови 18 квітня 2016 року силовики провели обшук у будинку та затримали його. Арсена помістили до слідчого ізолятора, де він перебував до винесення вироку.

Судовий процес проходив у Ростові-на-Дону разом із іншими фігурантами Ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір». Захист неодноразово заявляв про відсутність доказів терористичної діяльності, використання анонімних свідків та порушення права на справедливий суд. Незважаючи на це, 12 листопада 2019 року суд призначив Арсену сім років позбавлення волі.

Покарання Арсен Джеппаров відбував у виправній колонії №16 у місті Салават (Республіка Башкортостан, РФ). За інформацією родини та правозахисників, під час ув’язнення його стан здоров’я суттєво погіршився: він втратив близько 20 кілограмів ваги, скаржився на сильний біль у шлунку та підшлунковій залозі. З жовтня 2022 року адміністрація колонії майже постійно поміщала його до штрафного ізолятора (ШІЗО).

17 квітня 2023 року Арсен Джеппаров вийшов на свободу після повного відбуття незаконно призначеного строку. Біля колонії його зустріли адвокат Едем Семедляєв та представники кримськотатарської громади. Представництво Президента України в АР Крим наголосило, що звільнення після повного відбуття покарання не є відновленням справедливості, адже чоловік провів сім років у незаконному ув’язненні.

У вересні 2023 року Арсена Джеппарова знову ненадовго затримали російські силовики в окупованому Криму. За повідомленнями правозахисників, затримання супроводжувалося застосуванням сили та обшуком, однак згодом його відпустили. Цей випадок свідчить про продовження тиску на колишніх політв’язнів навіть після їхнього звільнення.

Станом на 26 липня 2026 року Арсен Джеппаров перебуває на волі після повного відбуття незаконного строку покарання. Правозахисні організації продовжують вважати його політичним в’язнем, а його справу — прикладом політично мотивованого переслідування кримських татар в окупованому Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в АР Крим, Кримська солідарність, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Укрінформ, Кримськотатарський ресурсний центр.

Фото: Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.

Дата оновлення: 26.07.2026р.