Затримання: 23 липня 2022 року Аппаза Куртамета, кримського татарина з тимчасово окупованої Новоолексіївки на Херсонщині, затримали російські силовики під час перетину контрольного пункту «Чонгар». Після цього зв’язок із ним зник майже на три місяці, а родині не повідомляли про його місцеперебування.

Вирок: 20 квітня 2023 року підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя засудив Аппаза Куртамета до 7 років позбавлення волі за звинуваченням у нібито «фінансуванні незаконного збройного формування». Перший рік покарання він мав відбувати у в’язниці, а решту строку — в колонії суворого режиму. У серпні 2023 року апеляційна інстанція залишила вирок без змін.

Аппаз Халілович Куртамет народився 19 серпня 2002 року у селищі Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області. Він походить із кримськотатарської родини, для якої збереження національної ідентичності, мови та культури було важливою частиною життя. Частину освіти Аппаз здобував у Туреччині, після чого повернувся в Україну. До початку повномасштабного вторгнення Росії працював в IT-компанії, займався волонтерською діяльністю та викладав кримськотатарську мову в Одеському кримськотатарському культурному центрі.

Після початку повномасштабної війни у лютому 2022 року Аппаз разом із матір’ю переїхав із Києва до Львова. Там він продовжував дистанційно працювати в IT-сфері та допомагати іншим як волонтер. У травні 2022 року його мати виїхала до Туреччини, щоб підтримати старшу доньку перед народженням дитини. Саме тоді Аппаз вирішив тимчасово повернутися до рідної Новоолексіївки, щоб перевірити сімейний будинок і подбати про збереження майна родини в умовах російської окупації.

23 липня 2022 року молодий кримський татарин вирушив через пункт пропуску «Чонгар» до своїх родичів у Криму. Саме там він був затриманий російськими силовиками. Після цього зв’язок із ним повністю обірвався. Родина майже три місяці не знала, де він перебуває, у якому стані та які звинувачення йому висувають. Рідні, правозахисники та представники Меджлісу кримськотатарського народу неодноразово зверталися до української, турецької та міжнародної влади із закликом встановити місце перебування хлопця.

Лише восени 2022 року стало відомо, що Аппаз перебуває у кримському СІЗО. Російські силові структури заявили, що він нібито здійснив «фінансування незаконного збройного формування». Підставою для кримінальної справи став переказ близько 500 гривень давньому знайомому. За версією обвинувачення, цей знайомий проходив службу у добровольчому батальйоні «Крим» імені Номана Челебіджихана. Правозахисники наголошували, що переказ був звичайною приватною позикою, а сам Куртамет не мав наміру фінансувати будь-які військові структури.

Під час судового процесу захист неодноразово звертав увагу на відсутність належних доказів провини. Обвинувачення значною мірою ґрунтувалося на свідченнях так званих «таємних свідків» та експертизах осіб, які регулярно співпрацюють із російськими силовими органами. Представники правозахисних організацій заявляли про численні порушення права на справедливий суд і політичний характер переслідування.

20 квітня 2023 року окупаційний Київський районний суд Сімферополя визнав Аппаза Куртамета винним та призначив йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Російська прокуратура вимагала навіть суворішого покарання: 7 років ув’язнення. У серпні 2023 року окупаційний Верховний суд Криму залишив вирок без змін, а пізніше російський касаційний суд також відмовив у його перегляді.

На момент винесення вироку Аппазу було лише двадцять років. Правозахисні організації називали його наймолодшим кримськотатарським політичним в’язнем Кремля.

Протягом перебування у неволі Аппаз неодноразово повідомляв про складні умови утримання. Спочатку його етапували до відомої російської в’язниці «Владимирський централ», де утримуються засуджені за особливо тяжкими статтями. За словами його матері Айше, молодий політв’язень стикався з психологічним тиском, обмеженням контактів із родиною та неналежною медичною допомогою. Пізніше його перевели до виправної колонії у Псковській області Росії.

Родичі та правозахисники також повідомляли про примусову працю, суворі дисциплінарні обмеження та регулярне використання штрафного ізолятора. У 2025 році Аппаза кілька разів поміщали до ШІЗО без зрозумілих пояснень та за відсутності дисциплінарних порушень. Його мати неодноразово наголошувала, що такі дії є формою додаткового тиску на політичного в’язня.

Попри важкі умови утримання, Аппаз продовжує підтримувати зв’язок із родиною через листування. За свідченнями матері, він багато читає, вивчає англійську мову та планує після звільнення здобути вищу освіту у сфері інженерних технологій. У своїх листах він намагається зберігати оптимізм та підтримувати рідних, які ведуть постійну кампанію за його звільнення.

Історія Аппаза Куртамета отримала міжнародний розголос. Його мати Айше виступала на міжнародних майданчиках, зверталася до Організації Об’єднаних Націй, європейських інституцій та правозахисних організацій із закликом домагатися звільнення її сина.

Фото: Суспільне Крим.

Використана інформація з відкритих джерел: Представництво Президента України в АР Крим, Суспільне Крим, ZMINA, Радіо Свобода, Кримськотатарський Ресурсний Центр.

Дата оновлення: 16.07.2026.