Куртамет Халіл
- Статус
- Ув'язнений(а)
- Стать
- Чоловік
- Умови утримання
- Ув'язнений(а)
Затримання: 7 листопада 2023 року російські силовики затримали Халіла Куртамета, кримського татарина та мешканця селища Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області. Після чого йому висунули обвинувачення в нібито участі у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана, який Російська Федерація визнала «терористичною організацією».
Вирок: 16 жовтня 2024 року підконтрольний Росії Генічеський районний суд на тимчасово окупованій частині Херсонської області засудив Халіла Куртамета до 8 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Перший рік покарання він має відбувати у в’язниці, а решту строку – у виправній колонії суворого режиму.

Біографія
Затримання: 7 листопада 2023 року російські силовики затримали Халіла Куртамета, кримського татарина та мешканця селища Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області. Після чого йому висунули обвинувачення в нібито участі у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана, який Російська Федерація визнала «терористичною організацією».
Вирок: 16 жовтня 2024 року підконтрольний Росії Генічеський районний суд на тимчасово окупованій частині Херсонської області засудив Халіла Куртамета до 8 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Перший рік покарання він має відбувати у в’язниці, а решту строку – у виправній колонії суворого режиму.
Халіл Апасович Куртамет є представником кримськотатарського народу, підприємцем, громадським діячем та релігійним лідером із селища Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області.
Халіл Куртамет народився 20 червня 1966 року. Більшу частину свого життя він прожив у Новоолексіївці, яка є одним із найбільших центрів компактного проживання кримських татар на материковій частині України. До початку російської окупації частини Херсонської області чоловік займався підприємницькою діяльністю. За даними правозахисників і журналістів, він працював у сфері технічного обслуговування та ремонту автомобілів, а також володів туристичним об’єктом – готелем «Ай-Петрі» на Арабатській стрілці. Крім того, Куртамет очолював місцеву мусульманську релігійну громаду «Іслам», користувався авторитетом серед односельців і активно підтримував розвиток кримськотатарської громади регіону.
Російське вторгнення в Україну у 2022 році змінило життя родини Куртаметів. Після окупації частини Херсонської області російські військові та спецслужби почали встановлювати контроль над майном місцевих жителів. За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, готель «Ай-Петрі», який належав Халілу Куртамету, був фактично захоплений окупаційною владою. Сам чоловік ніколи не був публічною політичною фігурою, не вів активної діяльності в соціальних мережах та не робив гучних політичних заяв. Саме тому правозахисники наголошують, що обвинувачення проти нього не мають переконливого підґрунтя і є частиною системної кампанії переслідування кримських татар.
Особливо трагічного характеру ситуація набула після арешту його сина Аппаза Куртамета. У липні 2022 року Аппаз був затриманий російськими силовиками на КПВВ «Чонгар» і згодом засуджений до семи років ув’язнення за нібито фінансування незаконного збройного формування через грошовий переказ у розмірі 500 гривень знайомому. Після зникнення сина саме Халіл активно долучився до його пошуків та намагань привернути увагу до справи молодого політв’язня.
7 листопада 2023 року співробітники ФСБ Росії затримали Халіла Куртамета в окупованій Новоолексіївці. Проти нього було відкрито кримінальне провадження за статтею про участь у незаконному збройному формуванні. Російське слідство заявило, що ще у 2015 році він нібито брав участь у діяльності батальйону імені Номана Челебіджихана. За версією окупаційної влади, доказом його вини стало те, що він нібито надавав належні йому об’єкти розміщення для проживання осіб, пов’язаних із батальйоном.
Ще одним так званим доказом стали документи, вилучені під час обшуків. Серед них слідчі знайшли папери, що стосувалися створення Центру надання адміністративних послуг у Новоолексіївці, де згадувався Кримськотатарський ресурсний центр. Правозахисники звернули увагу, що ці документи жодним чином не свідчили про будь-яку незаконну діяльність і стосувалися цілком легальних громадських процесів, які відбувалися ще до окупації регіону.
Використана інформація з відкритих джерел: Укрінформ, ZMINA, Представництво Президента України в АР Крим, Кримськотатарський ресурсний центр.
Фото: ZMINA.
Дата оновлення: 16.07.2026.