Затримання: 28 березня 2019 року під час наймасовіших обшуків у будинках кримських татар у Сімферополі та навколишніх селищах співробітники ФСБ Росії затримали Ремзі Ісмаїловича Бекірова — громадянського журналіста, активіста «Кримської солідарності» та кореспондента інтернет-видання «Грани.ру». Разом із ним були затримані ще понад двадцять кримських татар у межах так званої «другої Сімферопольської справи “Хізб ут-Тахрір”». Російське слідство звинуватило його в організації діяльності терористичної організації, хоча жодних доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій не надало. Українські та міжнародні правозахисники назвали справу політично мотивованою і пов’язали її з активною журналістською діяльністю Ремзі та висвітленням ним репресій в окупованому Криму.

Вирок: 10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ремзі Бекірова до 19 років позбавлення волі. Перші 5 років він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Також суд призначив один рік обмеження волі після звільнення. Правозахисники наголошували, що вирок ґрунтувався на прихованих записах релігійних розмов, показаннях анонімних свідків та експертних висновках, а не на доказах будь-якої терористичної діяльності.

Бекіров Ремзі Рустемович народився 20 лютого 1985 року в місті Бекабад Ташкентської обл. Узбецька УзРСР.

У вересні 1992 року переїхали до с. Першотравневе Кіровського р-ну АР Крим.

У 1992 році був зарахований до 1-го класу Першотравневої середньої загальноосвітньої школи до с. Первомайського Кіровського р-ну АР. Крим.

У 2002 р. закінчив школу і вступив до Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського на факультет історії. Протягом навчання брав участь у багатьох конкурсах та олімпіадах з історії, займав призові місця.

У 2007 році закінчив університет та отримав диплом бакалавра та спеціаліста. Закінчив курси екскурсовода, курси гри на гітарі.

Сімейний стан – одружений, троє дітей.

Це він вів численні стрім-трансляції у справі "Веджі Кашка", справі "Хізб ут-Тахрір" та багато чого. Це він знімав того дня, коли затримали архієпископа Климента. "Напевно, коли все закінчиться, я буду журналістом", - нещодавно сказав Ремзі.

У лютому 2017 року він також був одним із десяти кримських татар, затриманих за те, що прийшов до місця обшуку у Кам'янці. Тоді Ремзі отримав свої перші у житті 5 діб адмінарешту по 20.2 КоАП (обшук у Марлена Мустафаєва). Раніше він не був засуджений і ніколи не залучався до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

У березні 2017 року він був затриманий прямо в будівлі Центру з протидії екстремізму, куди прийшов забрати особисту річ, вилучену під час першого затримання в Кам'янці. У той день його не відпустили і додали ще 3 доби адмінарешту по 20:29 КоАП за пост Вконтакті. А прийшов у ЦПЕ він за шапкою із мусульманською символікою. Сімферопольський райсуд Криму заарештував його за нібито "виробництво та розповсюдження екстремістських матеріалів".

Після затримання Ремзі помістили до слідчого ізолятора, а його справу об’єднали з іншими фігурантами «другої Сімферопольської справи “Хізб ут-Тахрір”». Правозахисники від самого початку заявляли, що справжньою причиною переслідування стала його журналістська робота, документування політичних репресій та підтримка інших політв’язнів. Сам Ремзі не визнав своєї вини й наголошував, що займався виключно громадською та журналістською діяльністю.

Під час судового процесу захист Ремзі Бекірова неодноразово звертав увагу, що обвинувачення не містить доказів його причетності до підготовки чи вчинення будь-яких насильницьких злочинів. Основними доказами, як і в інших справах «Хізб ут-Тахрір», стали приховані аудіозаписи релігійних розмов, висновки експертів та показання засекречених свідків. Українські та міжнародні правозахисні організації наголошували, що справжньою причиною переслідування стала його журналістська діяльність і висвітлення порушень прав людини в окупованому Криму.

10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Ремзі Бекірова до 19 років позбавлення волі. Перші 5 років він має відбувати у в’язниці, після чого — у колонії суворого режиму. Також суд призначив один рік обмеження волі після звільнення. Надалі апеляційний військовий суд залишив вирок без суттєвих змін.

Після етапування Ремзі перевели до виправної колонії більш ніж за п’ять тисяч кілометрів від Криму, що значно ускладнило можливість побачень із родиною. Представництво Президента України в АР Крим наголосило, що таке переміщення є порушенням міжнародного гуманітарного права. У 2024–2025 роках родина та правозахисники повідомляли про тиск з боку адміністрації колонії. За інформацією Суспільне Крим, Ремзі неодноразово безпідставно поміщали до штрафного ізолятора, а адміністрація застосовувала до нього дисциплінарні стягнення.

Попри ув’язнення, Ремзі продовжує листуватися з родиною та підтримує інших українських політв’язнів. Його дружина Халіде Бекірова бере активну участь у міжнародних інформаційних кампаніях, розповідаючи про його справу та про переслідування кримських татар. Сам Ремзі неодноразово заявляв у своїх листах, що не втрачає віри в повернення додому та звільнення всіх незаконно ув’язнених.

Станом на 5 липня 2026 року Ремзі Бекіров продовжує незаконно відбувати покарання. Українські державні органи, правозахисні організації та міжнародні інституції вважають його політичним в’язнем і одним із символів громадянської журналістики в окупованому Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, Кримськотатарський ресурсний центр, КримSOS, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Представництво Президента України в АР Крим, Суспільне Крим, Радіо Свобода, Укрінформ.

Фото: Суспільне Крим.

Дата оновлення: 06.07.2026р.