Бектеміров Вадим
- Статус
- Ув'язнений(а)
- Стать
- Чоловік
- Умови утримання
- Ув'язнений(а)
Затримання: 7 липня 2020 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Сімферополі та навколишніх районах окупованого Криму. Одним із затриманих став Вадим Зайдінович Бектеміров. Разом із ним були затримані Зекір’я Муратов, Сейран Салієв та інші фігуранти так званої справи «кримських мусульман». Російське слідство звинуватило Бектемірова в участі у діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії визнана терористичною, хоча в Україні її діяльність не заборонена. Українські та міжнародні правозахисні організації заявили, що справа є політично мотивованою і стала ще одним прикладом переслідування кримських татар за релігійними переконаннями та громадянською позицією.
Вирок: 11 лютого 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону...

Біографія
Затримання: 7 липня 2020 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Сімферополі та навколишніх районах окупованого Криму. Одним із затриманих став Вадим Зайдінович Бектеміров. Разом із ним були затримані Зекір’я Муратов, Сейран Салієв та інші фігуранти так званої справи «кримських мусульман». Російське слідство звинуватило Бектемірова в участі у діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії визнана терористичною, хоча в Україні її діяльність не заборонена. Українські та міжнародні правозахисні організації заявили, що справа є політично мотивованою і стала ще одним прикладом переслідування кримських татар за релігійними переконаннями та громадянською позицією.
Вирок: 11 лютого 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Вадима Бектемірова винним та засудив його до 11 років позбавлення волі. Перші 3 роки покарання він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Також суд призначив один рік обмеження волі після звільнення. 3 квітня 2023 року Апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. Правозахисники наголосили, що обвинувачення ґрунтувалося на релігійних бесідах, експертних висновках і показаннях засекречених свідків, без доказів підготовки чи вчинення насильницьких злочинів.
Бектеміров Вадим Заїдинович народився 7 липня 1981 року в Узбекистані, в місті Кургантеп Кургантепінського району Андижанської області в сім'ї столяра-тесляра.
1990 року родина Бектемірових повернулася до Криму. Жили у селі Стефанівка Джанкойського району. У зв'язку з відсутністю можливості здобути повну освіту за місцем проживання, Вадим закінчив навчання у Просторненській школі 1-3 ступені.
Одночасно пройшов навчання у травневому районному ліцеї за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «В» та «С». У цей час він став виявляти інтерес до вивчення релігії.
У 1998 році вступив до медресе у селі Азовське Джанкойського району. Після закінчення якого працював імамом у селищі Червоногвардійське.
У грудні 2000 року продовжив навчання. Поїхав навчатися до університету «Аль-Джинан», що у місті Тріполі, Ліван. Після закінчення отримав ступінь магістра за спеціальністю «Ісламські вчення».
Повернувшись на батьківщину, з 2006 року працював перекладачем у різних бюро. У 2013 році одружився з Ашировою Лемарою Сулейманівною. У сім'ї троє дітей, дочки Аїша та Асія, син - Ахмад.
Після окупації Криму Вадим активно підтримував родини політв’язнів. Він проводив мусульманські молитви (дуа) на їхню підтримку, організовував передачі для заарештованих кримських татар, відвідував політично мотивовані судові процеси та допомагав громаді як знавець арабської мови й ісламських наук. Саме цю діяльність правозахисники вважають справжньою причиною його переслідування, а не звинувачення, висунуті російськими силовими структурами.
Після обшуку 7 липня 2020 року Вадима Бектемірова затримали та помістили до слідчого ізолятора. Його справу розглядали за звичною для кримських політв’язнів схемою: обвинувачення будувалося на прихованих аудіозаписах релігійних розмов, висновках лінгвістичних і релігієзнавчих експертиз та свідченнях засекречених свідків. Захист неодноразово наголошував, що жодного доказу підготовки чи вчинення насильницьких дій слідство не надало, а всі звинувачення стосувалися виключно мирної релігійної діяльності.
11 лютого 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Вадима Бектемірова до 11 років позбавлення волі. Перші 3 роки він має відбувати у в’язниці, після чого — у колонії суворого режиму. Також суд призначив один рік обмеження волі після звільнення. 3 квітня 2023 року Апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. Українські правозахисні організації заявили, що це рішення є черговим прикладом використання російського антитерористичного законодавства для політичних репресій на окупованій території Криму.
Після етапування до Росії Вадим відбуває покарання далеко від дому. Його дружина та троє дітей можуть бачитися з ним лише зрідка через значну відстань і складність поїздок. Правозахисники наголошують, що переміщення цивільних осіб з окупованої території до місць позбавлення волі на території Росії порушує норми міжнародного гуманітарного права.
У грудні 2024 року його рідні повідомили, що Бектеміров страждає від постійних гіпертонічних кризів у колонії РФ. У нього сильно стрибає тиск і значно погіршився зір через перебування у суворих умовах утримання.
Попри ув’язнення, Вадим підтримує зв’язок із родиною через листування. За словами близьких, він намагається зберігати силу духу, підтримує інших українських політв’язнів і не втрачає віри у звільнення. Його справа регулярно згадується у звітах українських правозахисних організацій, які документують переслідування кримських татар в окупованому Криму.
Станом на 5 липня 2026 року Вадим Бектеміров продовжує незаконно відбувати покарання. Україна та міжнародні правозахисні організації вважають його політичним в’язнем і продовжують вимагати його звільнення.
Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський ресурсний центр, КримSOS, Кримська солідарність, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Представництво Президента України в АР Крим, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Радіо Свобода, Укрінформ.
Фото: Суспільне Крим.
Дата оновлення: 06.07.2026р.