Затримання: 11 лютого 2016 року співробітники ФСБ Росії провели серію обшуків у Ялті та навколишніх населених пунктах. Одним із затриманих став Енвер Бекіров. Разом із ним були затримані Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Вадим Сірук, Арсен Джеппаров і Рефат Алімов. Усіх їх звинуватили у причетності до діяльності ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії визнана терористичною, хоча в Україні її діяльність не заборонена. Правозахисні організації заявили, що справа є політично вмотивованою і стала одним із перших масштабних переслідувань кримських татар після окупації Криму.

Вирок: 12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Енвера Бекірова винним та засудив його до 18 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Перші 5 років покарання він має відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Також суд призначив один рік обмеження волі після звільнення. Правозахисники наголосили, що вирок ґрунтувався на прихованих записах релігійних бесід, свідченнях анонімних свідків та експертних висновках без доказів підготовки чи вчинення насильницьких злочинів.

Бекіров Енвер Небієвич народився 1 січня 1963 року в Таджикистані, у місті Душанбе, куди його родина потрапила після депортації у травні 1944 року. Там же пройшло його дитинство та юність.

З 1980-1982 року Інвер служив у армії.

Енвер Бекіров всебічно розвинений, має багато інтересів у різних сферах. У Таджикистані закінчив технікум, окрім цього вивчився на бульдозериста. Також отримав диплом «крою та шиття» чоловічого одягу. Він захоплювався класичною боротьбою, займався у відомого тренера Жукова В.С.

У 1989 році Енвер Бекіров одружився зі своєю дружиною Наталі Бекірової. У них народилося троє доньок. Наталя розповідає, що її чоловік прекрасний чоловік, чуйний батько та дбайливий дідусь.

1990 року Енвер Бекіров повернувся до Криму. Щоб прогодувати сім'ю займався оздоблювальною будівельною роботою, ліпленням та ремонтом квартир. 1992 року Енвер отримав ділянку в селі Червонокам'янка Ялтинського міського округу, де досі йде будівництво будинку.

Енвер Бекіров - мусульманин, кримський татарин, небайдужа до проблем свого народу людина. Він дуже чуйна людина, завжди прийде на допомогу. Яскраво підтверджує це один випадок із його життя. Там, де він проживав є скеля – Червоний камінь. Якось Енвер випадково знаходився біля неї. На цій скелі були скелелази. У момент, коли одна з жінок спускалася вниз, мотузкою зрізала собі два пальці – великий та вказівний. Вони висіли на шкірі. Енвер, побачивши це, не розгубився. Підбіг і на руку одягнув пакунок. Потім завів машину та доправив до лікарні, де їй надали медичну допомогу.

Енвер Бекіров допомагав організовувати свята та похорон, до нього часто зверталися за допомогою та ніколи не отримували відмову.Саме участь у релігійному житті громади, на думку правозахисників, стала підставою для переслідування з боку російських силових структур.

Після затримання Енвера помістили до слідчого ізолятора. Як і в інших фігурантів ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір», обвинувачення будувалося не на фактах підготовки терактів чи насильницьких дій, а на записах релігійних розмов, проведених експертизах і показаннях засекречених свідків. Українські та міжнародні правозахисні організації неодноразово заявляли, що справа має політичний характер і використовується Росією як інструмент тиску на кримських татар.

Під час судового розгляду захист Енвера Бекірова наполягав, що матеріали справи не містять доказів його причетності до терористичної діяльності. Адвокати неодноразово звертали увагу на використання анонімних свідків, сумнівних релігієзнавчих експертиз і прихованих аудіозаписів як основних доказів обвинувачення. Правозахисники наголошували, що подібна практика є типовою для кримських справ «Хізб ут-Тахрір» і використовується для переслідування кримських татар за їхні релігійні переконання та громадянську позицію.

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Енвера Бекірова до 18 років позбавлення волі. Перші 5 років покарання він має провести у в’язниці, після чого — у колонії суворого режиму. Також суд призначив один рік обмеження волі після звільнення. Надалі апеляційний військовий суд залишив вирок без суттєвих змін.

Під час перебування в ув’язненні стан здоров’я Енвера Бекірова суттєво погіршився. У 2023 році стало відомо, що він переніс мікроінсульт. Родина та адвокати повідомляли про необхідність спеціалізованого лікування, однак, за їхніми словами, належної медичної допомоги він не отримував. Кримськотатарський ресурсний центр та інші правозахисні організації неодноразово заявляли, що неналежне медичне забезпечення створює реальну загрозу його життю та здоров’ю.

Після етапування до Росії Енвер відбуває покарання далеко від Криму, що значно ускладнює зустрічі з рідними. Попри це, він підтримує зв’язок із сім’єю через листування. Правозахисники регулярно включають його справу до міжнародних кампаній на підтримку українських політичних в’язнів і вимагають звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України.

Станом на 5 липня 2026 року Енвер Бекіров продовжує незаконно відбувати покарання, призначене російським судом. Українські державні інституції та міжнародні правозахисні організації вважають його політичним в’язнем і наголошують, що справа є одним із прикладів використання антитерористичного законодавства Росії для переслідування кримських татар в окупованому Криму.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримськотатарський ресурсний центр, КримSOS, Кримська солідарність, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Представництво Президента України в АР Крим, Радіо Свобода, Укрінформ.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 06.07.2026р.