Затримання: У ніч із 3 на 4 вересня 2021 року співробітники ФСБ Росії провели обшук у будинку кримськотатарського активіста і громадянського журналіста Асана Іслямовича Ахтемова в селі Левадки поблизу Сімферополя. Після обшуку його вивезли в невідомому напрямку, а родичі майже десять днів не знали, де він перебуває. Незалежного адвоката до нього не допускали. Пізніше Асан заявив, що протягом перших днів після затримання його били, катували електричним струмом, вивозили до лісу, погрожували розстрілом і змушували підписати підготовлені ФСБ «зізнання». Разом із ним були затримані його двоюрідний брат Азіз Ахтемов та перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. Усіх трьох звинуватили у нібито диверсії на газопроводі в селі Перевальне. Українські та міжнародні правозахисники заявили, що справа є політично мотивованою і була сфабрикована.

Вирок: 21 вересня 2022 року окупаційний Верховний суд Криму визнав Асана Ахтемова винним у диверсії, контрабанді та незаконному зберіганні вибухових речовин і призначив 15 років позбавлення волі, штраф 500 тисяч рублів та один рік обмеження волі після звільнення. Згодом апеляційний суд посилив вирок, визначивши, що перші три роки покарання він має відбувати у в’язниці, а не одразу в колонії суворого режиму. Правозахисники наголосили, що вирок ґрунтувався на свідченнях, отриманих під тортурами, і не відповідає стандартам справедливого судочинства.

Асан Іслямович Ахтемов народився 5 грудня 1989 року в селі Левадки Сімферопольського району. Його мати працювала медичною сестрою, батько — у друкарні. Закінчив Сімферопольську загальноосвітню школу №4 у 2007 році.

У 2012 році закінчив КІІПТ УАП (Кримський інститут інформаційно-поліграфічних технологій) факультет видавничо-поліграфічної справи за спеціальністю інженер-технолог.

4 жовтня 2013 року Асан одружився. 2014 року у нього народився син, через 4 роки, 2018 року - дочка.

З 2015 року працював журналістом, помічником редактора кримськотатарської газети «Авдет». Захоплюється виготовленням шкіряних виробів у національному стилі. Є співорганізатором шахового турніру по Республіці Крим «Алтин тамґа», а також учасником громадської організації «Nefes», співорганізатором щорічної акції онлайн-диктанту з кримськотатарської мови. Крім того, був учасником різних акцій, присвячених культурному та суспільному життю кримських татар.

Після окупації Криму він не залишив громадську діяльність. Саме через активну громадянську позицію, роботу журналістом та підтримку кримськотатарської громади правозахисники вважають, що Асан опинився в полі зору російських спецслужб. У ніч на 4 вересня 2021 року до його будинку увірвалися озброєні силовики. Родина довгий час не знала, де його утримують. Коли адвокат нарешті зміг зустрітися з Асаном, той детально описав тортури: побиття, удари електричним струмом, психологічний тиск і погрози вбивством. За словами політв’язня, саме під цим тиском він був змушений підписати свідчення, від яких пізніше повністю відмовився в суді.

Під час судового розгляду Асан Ахтемов неодноразово заявляв, що всі його первинні «зізнання» були отримані під тортурами. Він детально описав, як співробітники ФСБ били його, застосовували електричний струм, надягали мішок на голову, погрожували розправою над ним і його рідними. За словами Асана, після катувань його змусили вивчити напам’ять текст, підготовлений слідчими, і зачитати його перед камерою. Незважаючи на ці свідчення, суд відмовився проводити ефективне розслідування заяв про катування, а отримані під примусом показання залишилися одним із ключових доказів обвинувачення.

Правозахисники назвали справу Асана Ахтемова, його брата Азіза та Нарімана Джелялова однією з найрезонансніших політично мотивованих справ останніх років в окупованому Криму. Вони звернули увагу, що затримання відбулися одразу після проведення установчого саміту Кримської платформи, а самі обвинувачення були використані для посилення тиску на кримськотатарську громаду та Меджліс кримськотатарського народу.

21 вересня 2022 року окупаційний Верховний суд Криму засудив Асана Ахтемова до 15 років позбавлення волі, призначив штраф 500 тисяч рублів та один рік обмеження волі після звільнення. Згодом Апеляційний військовий суд залишив вирок чинним, змінивши лише порядок відбування покарання: перші три роки він має провести у в’язниці, після чого — у колонії суворого режиму.

Після етапування до Росії стан здоров’я Асана почав погіршуватися. Правозахисники повідомляли про проблеми із зубами, болі в суглобах і погіршення загального самопочуття. Водночас він неодноразово скаржився на неналежне медичне забезпечення та складні умови утримання. Попри це, Асан підтримує зв’язок із родиною через листування. Його дружина та близькі регулярно розповідають про його справу, а правозахисні організації продовжують міжнародні кампанії на його підтримку.

Станом на 5 липня 2026 року Асан Ахтемов продовжує незаконно відбувати покарання, призначене російським судом. Україна та міжнародні правозахисні організації вважають його політичним в’язнем і наголошують, що справа стала одним із найяскравіших прикладів використання катувань і примусових «зізнань» у політично вмотивованих кримінальних переслідуваннях кримських татар.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, Меджліс кримськотатарського народу, Представництво Президента України в АР Крим, Укрінформ, Радіо Свобода.

Фото: Кримська солідарність / ZMINA / Представництво Президента України в АР Крим.

Дата оновлення: 05.07.2026р.