Затримання: 3 вересня 2021 року співробітники ФСБ Росії провели обшуки в будинках кримськотатарських активістів у Криму. Після обшуку був затриманий Азіз Рефатович Ахтемов. Разом із ним затримали його брата Асана Ахтемова, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова, а також ще кількох кримських татар. Російська влада звинуватила їх у нібито причетності до підриву газопроводу в селі Перевальне 23 серпня 2021 року. Після затримання Азіза кілька днів утримували без доступу незалежного адвоката. Згодом він заявив у суді, що перші «зізнання» дав під фізичним і психологічним тиском співробітників ФСБ. За його словами, його били, погрожували та змушували вивчити напам’ять підготовлений текст.

Вирок: 21 вересня 2022 року окупаційний Верховний суд Криму визнав Азіза Ахтемова винним у диверсії, незаконному зберіганні та контрабанді вибухових речовин і призначив 13 років позбавлення волі у колонії суворого режиму, штраф 500 тисяч рублів та один рік обмеження волі після звільнення. 31 травня 2023 року апеляційний військовий суд залишив вирок без змін. Українські та міжнародні правозахисні організації заявили, що справа є політично мотивованою і пов’язана з переслідуванням кримськотатарських активістів після проведення Меджліс кримськотатарського народу та саміту Кримська платформа.

Ахтемов Азіз народився 14 травня 1996 року у Криму у селі Першотравневе Сімферопольського району. Його сім'я однією з перших переїхала до Криму ще в 1976-1978 роках.

Після закінчення школи Азіз Ахтемов вступив до коледжу радіоелектроніки у Сімферополі. Завдяки спеціальності навчився лагодити різну електротехніку: холодильники, телефони, машини, фени, ноутбуки, телевізори та будь-яку іншу техніку.

2015 року переїхав до України до Києва, де влаштувався на роботу у кафе «Musafir».

У цей період Азіз приєднався до громадської організації «Q-hub». Брав участь у різноманітних проектах з метою розвитку соціального, культурного зростання кримськотатарської національності. У Києві Ахтемов також закінчив курси з автоелектрики у Києві.

2016 року чоловік повернувся до Криму. Тут він зайнявся ремонтом автомобілів.

У 2018 році Азіз Ахтемов одружився. У 2019 році у нього з дружиною Аділі народилася дочка Асія. Цього ж року чоловік разом із напарником відкрили своє невелике СТО у Сімферополі.

За словами знайомих і друзів Азіз чуйний і добрий, у будь-який час доби може подати руку допомоги.

У ніч із 3 на 4 вересня 2021 року силовики ФСБ увірвалися до будинку Азіза з обшуком. Після затримання його вивезли в невідомому напрямку, а рідні та адвокати протягом кількох днів не знали, де він перебуває. Лише пізніше стало відомо, що його утримували у будівлі ФСБ у Сімферополі. Уже під час судового процесу Азіз відкрито розповів, що «зізнавальні» свідчення були отримані під тортурами. Він повідомив, що його прив’язували до стільця, били, а також змусили повірити, що його брат Асана вбили після катувань. Лише після цього він погодився зачитати текст, підготовлений слідчими, який згодом використали як один із головних доказів у справі.

Під час судового розгляду Азіз Ахтемов відмовився від своїх первинних свідчень і заявив, що вони були отримані під тортурами. Він детально розповів про побиття, психологічний тиск і погрози, які, за його словами, застосовували співробітники ФСБ у перші дні після затримання. Аналогічні заяви зробили його брат Асан Ахтемов і Наріман Джелялов. Незважаючи на це, суд відмовився призначити ефективне розслідування фактів катувань і не визнав отримані під примусом свідчення недопустимими доказами.

Правозахисники наголошували, що справа про нібито диверсію на газопроводі стала однією з найрезонансніших політично мотивованих справ у Криму після проведення установчого саміту Кримської платформи у серпні 2021 року. Особливу увагу вони звертали на те, що одним із головних обвинувачених став перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов, а брати Ахтемови, за оцінкою захисту, були використані для побудови всієї версії обвинувачення.

21 вересня 2022 року окупаційний Верховний суд Криму засудив Азіза Ахтемова до 13 років позбавлення волі у колонії суворого режиму, призначив штраф у розмірі 500 тисяч рублів та один рік обмеження волі після звільнення. Уже 31 травня 2023 року Апеляційний військовий суд у підмосковній Власисі залишив цей вирок без змін. Україна, Європейський Союз, міжнародні правозахисні організації та дипломатичні представництва неодноразово заявляли, що справа є сфабрикованою, а вирок — незаконним.

Після набрання вироком законної сили Азіза етапували до Росії для відбування покарання. Як і в багатьох інших випадках із кримськими політв’язнями, переведення до російських пенітенціарних установ правозахисники розцінюють як порушення норм міжнародного гуманітарного права, адже держава-окупант не має права вивозити цивільне населення з окупованої території.

5 листопада 2024 року Азіза Ахтемова етапували до колонії ВК-10 у місті Рубцовськ, раніше його утримували в Єнісейську.

Попри ув’язнення, Азіз підтримує зв’язок із рідними через листування. Родина та правозахисники регулярно інформують про його справу, а міжнародні кампанії солідарності продовжують вимагати його звільнення. Історія Азіза Ахтемова стала одним із найвідоміших прикладів використання катувань і примусових «зізнань» у політично мотивованих кримінальних справах проти кримських татар.

Станом на 5 липня 2026 року Азіз Ахтемов продовжує незаконно відбувати покарання, призначене російським судом. Українські та міжнародні правозахисні організації визнають його політичним в’язнем і продовжують домагатися його звільнення.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, Меджліс кримськотатарського народу, Представництво Президента України в АР Крим, Укрінформ, Радіо Свобода.

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 05.07.2026р.