Затримання: 12 жовтня 2016 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Сімферополі. Після обшуку Узеїра Абдуллаєва затримали разом із братом Теймуром Абдуллаєвим, Рустемом Ісмаїловим, Емілем Джемаденовим та Айдером Салієвим. Усіх їх звинуватили в участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною, хоча в Україні вона не заборонена. Українські та міжнародні правозахисні організації від самого початку заявили, що справа має політичний характер і є частиною системного переслідування кримських татар в окупованому Криму.

Вирок: 18 червня 2019 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Узеїра Абдуллаєва до 13 років позбавлення волі. У грудні 2019 року Верховний суд РФ скоротив строк покарання на шість місяців. Остаточний вирок склав 12 років і 6 місяців позбавлення волі у колонії суворого режиму.

Узеїр Абдуллаєв народився 30 квітня 1974 року в Баку. Його дитинство минуло в родині, де поєдналися кримськотатарські та азербайджанські традиції. Виховувала його мама, яка багато зробила для того, щоб син отримав хорошу освіту та знайшов своє покликання. Ще змалку Узеїр захоплювався музикою, навчався у школі мистецтв, але згодом головною справою його життя став спорт. Він професійно займався карате, дзюдо та тхеквондо, здобув звання майстра спорту й став чемпіоном Європи з тхеквондо.

У середині 1990-х років він переїхав до Криму, оселився у Строганівці поблизу Сімферополя та здобув юридичну освіту. Однак працювати за спеціальністю не став. Натомість присвятив себе тренерській роботі. Понад двадцять років навчав дітей і молодь тхеквондо, виховав десятки спортсменів, серед яких були чемпіони та призери всеукраїнських і міжнародних змагань. Свого часу він також тренував співробітників українських силових підрозділів. Пізніше дружина згадувала, що серед російських конвоїрів, які супроводжували його після арешту, були й колишні учні.

Разом із дружиною Ферою Узеїр виховував чотирьох дітей. Він користувався повагою серед односельців, завжди допомагав тим, хто цього потребував, активно долучався до життя кримськотатарської громади. Після початку окупації Криму підтримував родини політв’язнів, приїжджав на обшуки, відвідував судові засідання та не залишався байдужим до переслідувань своїх співвітчизників. Саме ця громадянська позиція, на переконання правозахисників, стала однією з причин його переслідування.

12 жовтня 2016 року до будинку Абдуллаєвих прийшли співробітники ФСБ. Після обшуку Узеїра затримали та помістили до СІЗО. Російське слідство стверджувало, що він був учасником осередку «Хізб ут-Тахрір». Водночас захист і правозахисні організації наголошували: у матеріалах справи немає доказів підготовки чи вчинення насильницьких дій. Обвинувачення, як і в багатьох інших «справах Хізб ут-Тахрір», будувалося на записах релігійних розмов, висновках експертиз та свідченнях анонімних свідків.

Уже через кілька місяців після арешту стан здоров’я Узеїра почав різко погіршуватися. У нього виникло запалення вен, нога сильно набрякла, піднялася висока температура. Лікарі підозрювали сепсис і ризик відриву тромбу. Родина та адвокати неодноразово вимагали негайної госпіталізації, однак належну медичну допомогу він отримав із великим запізненням. Ця історія стала однією з найгучніших серед кримських політв’язнів і привернула увагу українських правозахисників та міжнародної спільноти.

Після набрання вироком законної сили Узеїра етапували до виправної колонії №16 у місті Салават (Башкортостан). Саме там почалися нові випробування. Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, адміністрація колонії регулярно поміщала його до штрафного ізолятора. Дружина розповідала, що майже кожне незначне порушення ставало приводом для нового дисциплінарного покарання.

У березні 2020 року стало відомо, що братів Абдуллаєвих незаконно перемістили до виправної колонії №2 у місті салават, башкортостан, що за понад 1500 км від Криму.

Після прибуття обох відразу помістили в штрафний ізолятор. У травні 2021 року адміністрація колонії продовжила термін їхнього перебування в ШІЗО до 6 червня через їхнюйого відмову від співпраці із російськими спецслужбами.

У лютому-березні 2021 року у Теймура стався гіпертонічний криз, через що він певний час був змушений дотримуватися постільного режиму навіть у штрафному ізоляторі. Влітку, після чергового завершення терміну перебування в ШІЗО, його тимчасово перевели до загону з суворими умовами утримання. Однак згодом його знову почали регулярно повертати до штрафного ізолятора.

Хвороби Узеїра також загострилися, після зробленого у в’язниці ЕКГ лікар колонії поставив діагноз — набуту ваду серця. Окрім цього, його турбував алергічний риніт.

“У мого чоловіка постійний набряк на стопі, йому не можна довго стояти – загострюється біль”, — казала у 2023 році дружина Узеїра.

Через надважкі умови утримання, здоров’я політв’язнів продовжує погіршуватися, проте окупаційна адміністрація відмовляється від надання йому медичної допомоги.

“Він не може фокусуватись на предметах. Все розмите та спотворене. Він носить окуляри, але й у них, і без них сильні болі в очах”, – розповіла мати політв’язнів Діляра Абдуллаєва про стан Теймура.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, КримSOS, Кримська солідарність, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Кримськотатарський ресурсний центр, Укрінформ.

Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.

Дата оновлення: 04.07.2026р.