Затримання: 24 січня 2023 року співробітники ФСБ Росії провели масові обшуки в будинках кримських татар у Джанкойському районі тимчасово окупованого Криму. Після обшуку Османа Абдуразакова затримали разом із п’ятьма іншими кримськотатарськими активістами — Екремом Крошем, Джемілем Гафаровим, Османом Джеляловим, Енвером Крошем і Халілом Мамбетовим. Обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205.5 Кримінального кодексу Російської Федерації («Участь у діяльності терористичної організації») та ч. 1 ст. 30, ст. 278 Кримінального кодексу Російської Федерації («Готування до насильницького захоплення влади») через нібито причетність до організації «Хізб ут-Тахрір».

Вирок: 29 квітня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Османа Абдуразакова винним та засудив до 14 років позбавлення волі. Перші чотири роки покарання суд визначив відбувати у в’язниці, решту строку — у колонії суворого режиму. Правозахисники заявили, що вирок ґрунтується на політично мотивованому обвинуваченні й не підтверджений доказами причетності до терористичної діяльності.

Осман Абдуразаков народився 25.03.1984 р. роках у родині кримських татар, які після депортації тривалий час жили за межами Криму. Після повернення родини на півострів він оселився в Джанкойському районі, де працював і займався вихованням дітей. Знайомі описують його як спокійну, врівноважену та працьовиту людину, яка завжди була готова допомогти сусідам і брала активну участь у житті місцевої громади.

Після початку російської окупації Криму Осман, як і багато інших кримських татар, не залишився осторонь подій. Він підтримував родини політичних в’язнів, відвідував судові засідання, допомагав із передачами до слідчих ізоляторів та долучався до громадських ініціатив на підтримку співвітчизників. Саме така активна громадянська позиція, на думку українських правозахисників, і стала однією з причин переслідування.

24 січня 2023 року до його будинку прийшли російські силовики. Після обшуку чоловіка затримали та відправили до слідчого ізолятора. Російське слідство заявило, що він нібито був учасником осередку «Хізб ут-Тахрір». Захист і правозахисники звертали увагу, що справа не містить доказів підготовки чи вчинення будь-яких насильницьких дій. Як і в багатьох інших кримських справах, обвинувачення будувалося на висновках релігієзнавчих експертиз, записах приватних розмов і показаннях анонімних свідків.

Судовий процес тривав понад два роки. Під час розгляду справи адвокати неодноразово заявляли про численні процесуальні порушення, а правозахисні організації наголошували, що Росія використовує антитерористичне законодавство як інструмент тиску на кримськотатарську громаду. Сам Осман не визнав себе винним і підкреслював, що опинився на лаві підсудних не через злочин, а через свою громадянську позицію.

Під час останнього слова в суді він звернув увагу на те, що кримських татар переслідують за небажання мовчати. Осман сказав, що їх судять не за реальні дії, а за активну життєву позицію та небайдужість до долі свого народу. Його виступ став одним із найцитованіших під час оголошення вироку у справі другої Джанкойської групи «Хізб ут-Тахрір».

30 квітня 2025 року суд виніс обвинувальний вирок — 14 років позбавлення волі. Українські правозахисні організації, серед яких ZMINA, «Кримська солідарність» та Кримськотатарський ресурсний центр, заявили, що справа є політично мотивованою, а рішення суду стало черговим прикладом використання російського кримінального законодавства для переслідування мешканців окупованого Криму. Вони наголосили, що жодних доказів підготовки терактів чи закликів до насильства під час процесу представлено не було.

Станом на липень 2026 року Осман Абдуразаков продовжує незаконно перебувати в російському ув’язненні. Українські правозахисні організації включають його до переліку кримських політичних в’язнів і продовжують вимагати його звільнення, наголошуючи, що переслідування кримських татар на окупованому півострові залишається одним із наймасовіших проявів політичних репресій проти цивільного населення.

Використана інформація з відкритих джерел: ZMINA, Кримська солідарність, КримSOS, Кримськотатарський ресурсний центр, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Укрінформ

Фото: Кримська солідарність.

Дата оновлення: 04.07.2026р.